Тютюнові гроші смердять

Тютюнові гроші смердять

Хочеться запитати жінок: чи хочете ви мати дітей від людини, яка прирікає їх на голод заради сигарет? І чи справді, ви, курці, пишаєтеся своєю здатністю пускати добробут родини на дим?
Середа, 10 березня 2010, 14:05
Костянтин Красовський, завідувач відділом контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України, кандидат геолого-мінералогічних наук

кономічна правда" приділяє чималу увагу проблемі тютюнових акцизів, намагаючись висвітлювати її з різних точок зору. Черговою публікацією на цю тему стала колонка "Обрізання по-українськи" Дмитра Селівьорстова.

Мені як фаховому геологу, який працює у секторі контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ та обстоює зростання акцизів, автор поставив кілька запитань, які я не можу залишити без відповіді.

Для початку хочу сказати: я пишаюся тим, що закінчив геологічний факультет Київського університету, хоча, як і більшість моїх однокурсників, вже не працюю у геології. Проте геологічний фах навчив мене копати глибше.

Я вирішив копнути і довідатися про фах Дмитра Селівьорстова, який іменує себе експертом з питань податкової та акцизної політики.

Пошукові системи інтернету на сполучення Селівьорстов або Селиверстов та слово "акциз" знайшли лише зазначену колонку на "Економічній правді". Отже, вітаю пана Селівьорстова з першою публікацією на тему, де він є експертом, проте вимушений пояснити йому деякі елементарні речі.

Наважуся це зробити, бо багато років вивчаю проблему тютюнових акцизів.

У 1997 році я опублікував статтю "Зміни тютюнових акцизів: за і проти" у фаховому журналі "Фінанси України". У 2002 році я був одним з авторів монографії "Економіка контролю над тютюном в Україні з точки зору громадського здоров'я", де був окремий розділ щодо акцизів. Ці мої публікації легко знайти у мережі.

Якби пан Селівьорстов передивився хоча б останні з них, він би не стверджував, що у вересні 2009 року 20% роздрібного ринку сигарет займала контрабанда з Молдови і Росії, бо посилання на цифри Держспоживстандарту є відвертим перекрученням фактів, про що я уже писав.

Зауваження щодо різкого падіння виробництва сигарет у січні 2010 року не є професійним, бо для експертів це скорочення було абсолютно прогнозованим.

Акциз сплачується не з сигарет, проданих вроздріб, а з сигарет, вироблених і реалізованих з фабрики. Тому у місяць, який передує підвищенню акцизу, виробництво завжди зростає, а наступного місяця - різко зменшується.

Таким чином, в очікуванні зростання ставки акцизу з 1 січня у грудні 2009 року порівняно з листопадом виробництво зросло з 8,5 мільярда сигарет до 10,5 мільярда сигарет, а у січні - зменшилося до 6,2 мільярда сигарет.

До того ж, відомо, що протягом першої декади січня українці майже не працюють, і тому у цей час виробництво на тютюнових фабриках було призупинене.

Селівьорстов вважає, що українці, всупереч економічній логіці, не зменшують споживання товару, ціни на який зросли. На доказ цього він посилається на дослідження Інституту соціальної і політичної психології Академії педагогічних наук і звіт Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Справді, 7 жовтня 2009 року було повідомлено, що 14-20 вересня інститут провів опитування населення щодо куріння. Проте на сайті цього закладу мені не вдалося знайти жодної інформації про таке дослідження. Пошук в інтернеті виявив лише згадку про відповідну прес-конференцію в УНІАН.

Навіть якщо опитування проводилося, воно нічого не могло сказати про динаміку куріння населення в Україні, бо для цього потрібні хоча б два опитування з аналогічними питаннями. Про методологічну некоректність порівнянь опитувань з різним формулюванням питань щодо куріння уже говорилося.

Звіт ВООЗ, опублікований у грудні 2009 року, порівнює дані щодо поширеності куріння в країнах у 2006 році і тому нічого не може сказати про наслідки підвищення акцизів в Україні, які відбулися, починаючи з вересня 2008 року.

На жаль, в Україні проводиться дуже мало досліджень, які дозволили б оцінити динаміку тютюнокуріння. Єдиним опитуванням, яке проходить за єдиною методикою уже десять років, є опитування Держкомстату, під час якого, серед іншого, у 40 тисяч осіб збирається інформація щодо куріння.

Звіт про опитування 2009 року готується до друку, проте мені уже відомі його результати. У 2008 році палило 25,6% респондентів, а у 2009 році - 23,5%, тобто поширеність куріння зменшилася на 2,1 процентних пункти або на 8%.

Дані всіх наявних опитувань населення показують, що у 2009 році поширеність куріння в Україні зменшувалася, тобто політика підняття акцизів була ефективною з точки зору скорочення рівня споживання тютюну. І цю ефективність підтверджує шалений опір підвищенню акцизів з боку транснаціональних тютюнових компаній.

Якщо вони лише "податкові агенти", чи має їх турбувати розмір податку? Якщо різниця між ставками акцизу у сусідніх країнах провокує контрабанду, чому вони не пропонують зменшити її шляхом збільшення акцизів у тій країні, де вони менші?

Щодо доцільності підняття акцизів під час економічної кризи нагадаю, що цими днями уряд Греції схвалив пакет надзвичайних економічних заходів, серед яких - друге за рік підвищення акцизів на тютюн і алкоголь.

Підвищення акцизів в Україні під час кризи підтримують представники міжнародних фінансових організацій. Ці організації та Європейський Союз не вважають акцизи феодальною податковою системою і обстоюють послідовну політику їх збільшення. В усіх 27 країнах ЄС акциз на сигарети перевищує 1,28 євро за пачку.

Нещодавно прийнята радою міністрів ЄС норма про підвищення ставок тютюнового акцизу передбачає його зростання до рівня 1,8 євро до 2014 року, а не "лише з 2014 року", як пише Селівьорстов. В Україні акциз на пачку сигарет з фільтром середньої вартості складає 2,4 гривні або 0,22 євро.

Крім того, ЄС встановлює і абсолютний, і відносний рівні акцизу у роздрібній ціні, тобто яку частину ціни держава залишає виробнику, а яку бере собі для задоволення суспільних потреб. Ця частка залежить не від рівня економіки і зарплат, а від того, чиї інтереси державі ближчі: корпорацій чи пенсіонерів.

В ЄС мінімальний рівень акцизу у ціні сигарет становить 57%, а до 2014 року він має зрости до 60%. В Україні до підвищення акцизів у вересні 2008 року цей показник становив 19%, а зараз підвищився до 39%. Тобто в Україні інтереси тютюнових магнатів все ще переважають суспільні інтереси.

Стосовно відповідності вартості сигарет рівню зарплати хочеться навести свіже повідомлення щодо цін в Україні та Польщі. Мешканці прикордонних районів займаються тим, що носять у Польщу горілку та сигарети, а там купують і носять в Україну продукти: цукор, борошно та фрукти - там ці товари удвічі дешевше.

Мандарини у Польщі не ростуть, як і в Україні, проте там вони дешевші. Якби ціни залежали від зарплат, то всі товари - від яблук до автомобілів - в Україні мали б коштувати у кілька разів дешевше, ніж у Польщі. Реально ж така різниця існує лише для двох груп товарів - тютюнових та алкогольних виробів.

Це відбувається тому, що уряд Польщі дбає про здоров'я людей і тому стимулює податковою політикою споживання корисних для здоров'я фруктів, а на споживання алкоголю і тютюну, навпаки, вводить високі податки.

Те, що курці витрачають більше грошей на сигарети і через це у них залишається менше грошей на придбання харчових продуктів, це факт. Але це також означає, що попит на харчові продукти і, відповідно, ціни на них зменшуються. Через це люди, які ведуть здоровий спосіб життя, можуть споживати більше таких товарів.

Часто згадують анекдот: дитина запитує у тата, чи буде той менше палити через подорожчання сигарет, а той обіцяє, що син менше їстиме.

Хочеться запитати жінок: чи хочете ви мати дітей від людини, яка здатна приректи потомство на голод заради примхи забруднювати себе і навколишніх димом? І чи справді, ви, курці, пишаєтеся своєю здатністю пускати добробут родини на дим?

Якщо комусь не хочеться платити вищу ціну за тютюнову отруту, то вихід є: кинути курити. І цей процес триває. Зараз навіть серед чоловіків щоденні курці в Україні становлять менше 50%. Проте багатьом зробити це непросто через залежність.

Саме тому Державна цільова соціальна програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на період до 2012 року, у розробці якої я брав участь, містить 25 заходів, лише один з яких передбачає підвищення акцизів, а інші стосуються інформаційно-профілактичних механізмів.

Неурядові організації, зокрема, коаліція "За вільну від тютюнового диму Україну" привітала таку програму і вважає підвищення тютюнових акцизів лише однією з кількох ефективних стратегій зменшення рівня тютюнокуріння в країні.

Маю надію, що члени коаліції будуть і далі вести таку діяльність, у тому числі за допомогою грантів, бо без них багато хороших ідей залишилося б на папері.

І те, що американський мільярдер Блумберг виділяє більше коштів на захист здоров'я українців від тютюну, що поширюють американські корпорації, ніж уряд, який отримав 2009 року 9 мільярдів гривень акцизів від своїх курців, свідчить лише про різне розуміння того, як гроші можуть покращити здоров'я.

Лешек Бальцерович, "батько" економічних реформ у Польщі, казав: "Для здоров'я населення вигоди від витрат на дуже дороге лікування близькі до нуля. Це означає, що ті ж гроші, витрачені на скорочення факторів ризику, принесуть набагато більше користі". Розуміння такого підходу приходить поступово.

У 2009 році уряд України вперше профінансував програму зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення. Це означає, що захист людей від отруйного диму стає державною справою, а не лише роботою громадських активістів.

Завдяки цьому українці будуть курити менше. Це загрожує прибуткам тютюнових корпорацій, і було б дивно, якби вони не виділили деякі "гранти" для написання статей, які допоможуть зберегти ці дивіденди. Однак знайти професіоналів для написання таких текстів все важче, бо тютюновий дим і тютюнові гроші смердять.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!