Як подолати корупцію
Аналіз відповідей екс-кандидата в президенти Юрія Костенка, зроблений "Економічною правдою" напередодні першого туру виборів, має право на життя, однак деякі тези залишаються дискусійними.
Експерти редакції позитивно поставилися до ідеї створення Національного банку реконструкції та розвитку, але зазначають: "Суть НБРР проста - за пільговими ставками фінансувати тільки інвестиційні проекти. На жаль, з відповідей кандидата не зрозуміло, як уникнути головної української епідемії: розкрадання коштів".
Оскільки мова йде про банк другого рівня, таке зауваження є дивним. НБРР - фінансово-кредитна установа, яка безпосередньо не видає позики суб'єктам підприємницької діяльності.
Вона лише надає дешеве рефінансування комерційним банкам, які, у свою чергу, кредитують суб'єкти господарювання та відповідають за повернення цих позик, беручи ризики на себе.
НБРР несе лише ризики, пов'язані з банкрутством комерційних банків, але тут існує чимало механізмів їх мінімізації.
Створення потужного банку другого рівня виправдане, щонайменше, з двох причин.
По-перше, він буде надійним, враховуючи мінімальні ризики. Банк акумулюватиме значні цільові кредити центрального банку, дешеві позики іноземних установ, а також бюджетні кошти, пов'язані з реалізацією державних інвестиційних проектів.
По-друге, такий банк стане агентом уряду з реалізації довгострокових інвестиційних проектів. На відміну від уряду, НБРР може тримати невелику, але високопрофесійну та високооплачувану команду кредитних експертів, які аналізуватимуть пропоновані проекти та оцінюватимуть перспективи їх фінансування комерційними банками.
У цьому випадку також втрачають актуальність розмови про необхідність рефінансування Нацбанком комерційних банків з реалізації інвестиційних проектів. Це - функція НБРР. НБУ не повинен опікуватися проблемою інвестиційної діяльності.
У разі створення НБРР регулятор буде лише щорічно визначати загальні обсяги довгострокових кредитних ресурсів, які він зможе під гарантії уряду надати цьому банку, не ставлячи під загрозу цінову та курсову стабільність національної валюти.
Не можна погодитися і з твердженням експертів, що найбільш слабким елементом економічної ідеології Юрія Костенка є його ставлення до тінізації економіки.
"Це один з головних стримувальних чинників економічного зростання України, тому механізми щодо мінімізації цього явища мають посідати ключове місце у передвиборній програмі кандидата", - пишуть експерти.
Насправді очолювана Юрієм Костенком Українська народна партія має стратегію боротьби з корупцією та тінізацією економіки. У відповідях на питання "ЕП" екс-кандидат в президенти визначив загальний підхід до вирішення цієї проблеми. Детальніше про це говориться у його офіційній передвиборній програмі.
"Подолати корупцію шляхом приведення у відповідність соціальних обов'язків держави до її можливостей, усунувши надмірний тиск на бізнес як причину провокування корупції. Забезпечити публічність і прозорість діяльності органів державної влади. Обов'язково декларувати видатки державними службовцями та членами їх сімей", - сказано зокрема у програмі.
Порівняно з аналогічними документами інших кандидатів, програма УНП дає більш чітке та професійне розуміння причинно-наслідкових зв'язків корупції та тінізації економіки, а також шляхів протидії цьому злу.
Доволі неоднозначною є також теза редакційних експертів стосовно газового питання. "Кандидат замовчує, що внаслідок реформування "Нафтогазу" його контракти з "Газпромом" скасовано не буде", - пишуть вони.
Однак підхід УНП якраз і полягає у тому, що юридична ліквідація "Нафтогазу" обов'язково передбачатиме припинення дії попередніх газових договорів та підписання нових, бо "Газпром" уклав угоди з ліквідованою юридичною особою.
І якщо постане питання про банкрутство "Нафтогазу" та його ліквідацію, то "Газпрому" доведеться підписати контракти з новими юридичними особами, які не будуть правонаступниками НАКу.
Тоді одному з цих нових підприємств, яке буде визначено оператором ГТС, Фонд державного майна передасть в управління мережу газових трубопроводів високого тиску та, можливо, газосховища, і саме з ним "Газпром" буде змушений укладати угоди на транзитне транспортування газу територією України.
З іншим підприємством, яке купуватиме газ та продаватиме його кінцевим споживачам, "Газпром" підпише договір про купівлю-продаж блакитного палива.
Зрозуміло, що запропонована схема, спрямована на розірвання корупційних кабальних січневих газових угод 2009 року, викличе максимальний спротив "Газпрому" та керівництва Росії. Але тут вже Україна буде апелювати до Європи, посилаючись на Брюссельську декларацію, яка передбачає такі дії Києва.