Грецька трагедія євро

Грецька трагедія євро

Член єврозони не може бути виключений з ЄС, що дозволяє таким країнам, як Греція, брехати, маніпулювати, шантажувати і збирати все більше і більше фондів спільноти.
П'ятниця, 18 грудня 2009, 16:29
Едін Муягік - економіст з Університету Тілбург

Коли у 1999 році ввели євро, європейські країни були згодні з тим, що фінансова дисципліна дуже важлива для його стабільності. Оскільки спільна валюта принесла користь всім країнам, які прийняли її, нездатність членів єврозони дотримуватися своєї угоди може перетворити євро у лихо.

Справді, багато членів єврозони просто поводять себе так, наче не було Пакту про стабільність та економічне зростання країн Євросоюзу. Стан грецьких державних фінансів, наприклад, є "предметом стурбованості для всієї єврозони", заявив комісар Євросоюзу з фінансової політики Хоакін Альмуніа.

Очікується, що бюджетний дефіцит Греції досягне 12,7% ВВП 2009 року, що набагато перевищує верхню межу у 3% ВВП, як встановлено у Пакті про стабільність та економічне зростання.

Звісно, кожна країна ЄС порушує верхню межу, встановлену у Пакті, через наслідки кризи. Однак, скажімо, з Нідерландами 2009 року це трапиться тільки вдруге. Коли ця країна вперше перевищила ліміт лише на 0,1% ВВП, уряд відразу ж ужив жорстких заходів, аби приборкати дефіцит.

Таким же шляхом пішли Німеччина та Австрія. Ці країни працюють, щоб зменшити надутий кризою дефіцит якомога швидше.

У південній Європі справи йдуть трохи інакше. Перевищення встановленої Пактом межі дефіциту є скоріше правилом, ніж винятком. Справді, протягом першого десятиліття функціонування євро Греція зуміла втриматися у встановлених Пактом параметрах тільки один раз, у 2006 році.

Більше того, грецький уряд виявився ненадійним. У 2004 році він зізнався, що оприлюднював неправдиві дані щодо розміру свого дефіциту, починаючи з 2000 року, коли оцінювалася заява Афін про входження в єврозону.

Іншими словами, Греція отримала право на цей вступ тільки завдяки обману. У листопаді 2009 року виявилося, що грецький уряд збрехав знову, цього разу з приводу дефіциту 2008 року і передбачуваного дефіциту на 2009 рік.

Італія також давно зневажає фінансові правила. Хоча вона не відповідала усім критеріям, її прийняли в єврозону. Державний борг країни перевищував 100% ВВП, тоді як Пакт допускав максимальну величину цього показника на рівні 60% ВВП.

Рим також не відповідав іншому критерію: його валюта ліра не перебувала обов'язкових два роки всередині механізму регулювання валютних курсів ЄС.

Через десять років здається, що час на півдні зупинився. Грецький та італійський державний борг залишилися майже незмінними, незважаючи на те, що обидві країни отримали найбільшу вигоду від євро, бо після введення євро їхні довгострокові процентні ставки знизилися до рівня ставок у Німеччині.

Це принесло несподівані десятки мільярдів євро на рік, але навряд чи вплинуло на державний борг. Висновок може бути лише один: це масове марнотратство.

Свідченням цього є кредитний рейтинг цих країн. Греція може похвалитися найнижчим кредитним рейтингом в єврозоні. Рейтингове агентство Standard & Poor's вже поставило їй низький рейтинг А.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило рейтинг Греції до BBB+, третій з кінця інвестиційний рівень. Без сумніву, ці дані означають, що Греція значно менш кредитоспроможна, ніж, наприклад, Ботсвана чи Малайзія, рейтинг яких A+.

А якщо Греція раптом не зможе обслуговувати свої борги? Це цілком можливо. Згідно з розрахунками Morgan Stanley, з відносно низькими довгостроковими процентними ставками Греції потрібен первинний приріст мінімум 2,4% ВВП щороку, щоб тільки стабілізувати державний борг на рівні 118% ВВП.

Сучасні правила забороняють іншим європейським країнам або самому ЄС допомагати Греції. Втім, сучасна історія вчить: європейські правила створюються для того, щоб їх порушувати. Багато політиків і економістів пропонують, щоб ЄС створив свій державний борг, що пом'якшило б проблеми Греції та Італії.

Але такі схеми можуть дорого обійтися. Вони здатні покарати фінансово розсудливі уряди, тому що процентні ставки можуть підвищитися у таких країнах, як Нідерланди або Німеччина. А збільшення витрат за позиками на 0,1% означало б сотні мільйонів євро додаткових видатків на обслуговування боргу щорічно.

Більше того, навіть якщо план щодо внутрішнього боргу ЄС ніколи не набере чинності, розсудливі країни зіткнуться з більш високими витратами на обслуговування позик. Оскільки інтеграція в Європі поглиблюється, відсутність фінансової дисципліни хоча б в одній країні підвищить ставки у всій єврозоні.

За нинішніми правилами, член єврозони не може бути виключений, що дозволяє таким країнам, як Греція, брехати, маніпулювати, шантажувати і збирати все більше і більше фондів ЄС. В кінцевому підсумку, це зашкодить подальшому європейському співробітництву, тому що воно позбудеться громадської підтримки.

З цієї причини Європа повинна розглянути можливість фінансування змін правил гри. Якщо виключення хоча б одного члена єврозони утвердить надійніший механізм для гарантії фінансової дисципліни в ЄС, ніж змогли утвердити Пакт про стабільність та фінансові штрафи, ці витрати цілком окупилися б.

Авторське право: Project Syndicate, 2009 рік.

Переклад з англійської - Тетяна Грибова

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!