Коли закінчиться криза

Коли закінчиться криза

Простіше кажучи, ми проїли незароблене. Згадайте: населення масово купувало в кредит не лише холодильники, а навіть їжу. Все було так просто: прийшов - побачив - придбав.
П'ятниця, 16 жовтня 2009, 13:35
Іван Качерай, для ЕП

Вже більше року повсюди чути: криза, криза, криза! Це слово набуло максимально негативних відтінків. Воно стало як запитанням, так і відповіддю в розмовах людей на будь-які теми.

Всі негаразди почали пояснюватися кризовими явищами. Інколи складається враження, що якби криза не настала, то різним топ-менеджерам її довелося б вигадати, щоб хоч якось пояснити свої промахи в управлінні компаніями.

Кризові явища призвели до зубожіння всі прошарки населення: від бабусь на ринку і до наших урядовців. Людей, які б збагатилися за рахунок кризи одиниці, більшість залишилася у програші.

Зрозумілим є бажання кожного дізнатися про дату закінчення кризи. Усім хочеться планувати майбутнє, потурбуватися про розумне збереження та примноження коштів.

З чого почалася фінансова криза? Більшість економістів та аналітиків усю відповідальність за останні світові негаразди покладають на банківську систему.

І справді - криза у нас начебто фінансова, бо пов'язана з дефіцитом грошей. А вже звідси й проблема ліквідності у банках - неповернуті депозити, затримки у платежах та припинення кредитування. Усе це підігрівалося панікою населення, яке все більше виводило кошти з банківських установ.

Утворилося замкнуте коло. Люди не несуть гроші у банки, а банки не можуть повернути депозити. Виникає питання: куди ж поділися гроші? А гроші були видані іншим фізичним та юридичним особам у вигляді позик. І все було б не так страшно, якби тривалість депозитів і кредитів збігалася.

Кризи ліквідності могло б і не бути, якби банки збалансовували у термінах кредити та депозити. Позики ж видавалися, як правило, довгострокові, на 5-30 років, а кошти зазвичай залучалися короткострокові, на один-два роки. Як тільки населення перестало нести гроші у банки, було зрозуміло, що криза ліквідності неминуча.

Втім, фінансова криза є не першоосновою кризових явищ, а, швидше за все, вже наслідком. Головна причина - надмірне споживання товарів та послуг. Саме цим нинішній струс відрізняється від усіх попередніх, які характеризувалися в основному дефіцитом товарів. Тепер же ми маємо брак грошей.

Якщо висловлюватися простіше, то ми проїли незароблене. Згадайте, що відбувалося в останні передкризові періоди: населення масово купувало в кредит товари споживання і, як не парадоксально, навіть їжу. Все ж було дуже просто: прийшов - побачив - придбав.

Байдуже що в кредит, який потім потрібно буде повертати з шаленими відсотками. Адже щоб позичити гроші, вже навіть не вимагалася довідка про доходи. Казка мала колись закінчитися, і вона закінчилася. Тож нічого дивного сьогодні не відбувається.

Ми вже давно витратили кошти, які ще не встигли заробити. А тепер їх потрібно заробляти, але вже не на споживання, а на повернення боргів. Тому жити доведеться скромно.

Отже, першоджерелом кризи було надмірне споживання та кредитування фізичних осіб, яке й підігрівало це споживання. Все решта - то вже наслідки. Спочатку все виглядало красиво. Тепер прояснимо, чому це красиве життя вело до краху.

Все починалося з того, що кредитування фізичних осіб не було. Та й юридичні особи в основному отримували короткострокові кредити на рік-два. Відповідно, щоб придбати якусь річ довготривалого використання, холодильник чи автомобіль, населення змушене було відкладати кошти, щоб з часом придбати омріяні речі.

Разом з тим, щоб кошти не з'їла інфляція, або щоб втрати були меншими, необхідно було якось примножувати заощадження. Ідеальним варіантом стали банківські депозити - найбільш простий, достатньо надійний і доволі вигідний механізм.

І справді, банківська система активно розвивалася, відсотки платили справно, депозити повертали - просто рай. Банки за рахунок цих коштів видавали кредити юридичним особам, що стимулювало їх діяльність та забезпечувало ресурсами.

Модель майже ідеальна - все працює. Вкладник вилучав гроші лише тоді, коли збирав необхідну суму, щоб купити певні товари. Ці кошти поверталися на підприємство за придбані товари, ними гасилися позики, якими й віддавалися депозити.

Та з часом кредитування поширилося і на фізичні особи. Оце й була міна сповільненої дії, яка вибухнула у 2008 році. Все дуже просто. Чим більше позик видавалося фізичним особам, тим більше скорочувалися їхні заощадження. Адже людина, яка взяла кредит, вже не заощаджує кошти, а віддає їх.

З кожним днем все менше людей заощаджувало - все більше позичало. Почався бум споживання, який призвів до сплеску цін на все, особливо на нерухомість.

З початком активного кредитування населення кошти масово проїдалися. Однак проїдалося не тільки зароблене, але й те, що ми ще збиралися заробляти років п'ять-десять і навіть тридцять, наприклад, при купівлі житла.

Ця кредитно-споживацька казка закінчилася б років ще три-п'ять тому, але її вдалося продовжити завдяки імпорту в Україну - як коштів у вигляді іноземних інвестицій, так і імпортних товарів.

В результаті, ми підтримували чужі економіки, а не нашу. Іноземні інвестиції ішли на споживання, а не у реальний сектор економіки, на підтримку чужого, а не національного виробника. Вийшло так, що нам дали товари, а тепер ми повинні за них відпрацювати, збагативши іноземні компанії.

Першопричиною кризи стало надмірне споживання за кошти, яких ми ще не заробили і відсутність заощаджень у населення. А ще з економічної теорії відомо, що відсутність заощаджень - це шлях в нікуди.

Очевидно, що криза завершиться лише тоді, коли населення відновить схильність до заощадження. Тож саме населення й вирішить, коли завершиться криза. Вона скінчиться тоді, коли ми почнемо не тільки витрачати, а й заощаджувати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!