Антикризовий план дій України

Антикризовий план дій України

Єдино правильною метою реалізації Антикризового плану дій має стати фізичне збереження населення України.
Понеділок, 6 квітня 2009, 15:13
Черних Андрій, магістр державного управління

Україна ще не дійшла до економічного "дна", але стрімко наближається до нього. Втім, панікувати та шукати винних не варто. Слід тверезо оцінити ситуацію та розробити дієві системні заходи, реалізація яких дасть шанс Україні вийти з кризи ще сильнішою.

Сучасна економічна криза показала: популізм як форма державної політики себе повністю вичерпав. І це повинні зрозуміти всі ключові політичні гравці.

Також слід зазначити, що головною проблемою економіки України є велика залежність від експорту металургійної, хімічної та аграрної продукції. В результаті кризи, попит та ціни на українські товари в світі значно знизилися.

Все це спричинило значне падіння промислового виробництва, високий рівень безробіття, зниження зарплат.

Але, незважаючи на це, найголовніше сьогодні - не втрачати час та ресурси. Влада повинна зосередитися на завершенні структурних реформ, реалізація яких дасть стимул для розвитку економіки.

В умовах світової економічної кризи важливо досягнути можливості конкурувати з іншими країнами в пріоритетних напрямках національної економіки.

Переконаний, що в центрі Антикризового плану дій повинен стояти громадянин. Всі органи державної влади мають злагоджено працювати на забезпечення достойного рівня життя українців.

Чому питання ставиться саме так?

За три місяці 2009 року в Україні було зареєстровано 160 587 смертей, а народилося 105 884 дітей, що на 6% і 10,5% менше, ніж у минулому та позаминулому роках. Україна вимирає зі швидкістю 800 тисяч людей на рік, а це декілька міст.

Очевидно, що єдино правильною метою реалізації Антикризового плану дій має стати фізичне збереження населення України.

А це може статися лише за умов підвищення життєвого рівня людей в комплексі з покращенням якості медичного обслуговування.

Які загрози несе економічна криза Україні?

Збільшення обсягів тіньової економіки, повернення бартерних схем, зростання обсягів неплатежів у банківському секторі, масові звільнення, перехід на скорочений робочий день, безоплатні відпустки.

Ключовою загрозою для України є проблема масового безробіття.

За прогнозами експертів, на кінець 2009 року очікується біля 2,2-3,5 мільйона безробітних, серед них 700 тисяч випускників вузів, які завершать навчання у червні-липні 2009 року.

Уряд повинен розробити ефективну систему залучення безробітних до громадських робіт та організувати перекваліфікацію працівників, які перебувають під ризиком звільнення.

Очевидно, що Антикризовий план дій повинен фокусуватися, в першу чергу, на попередженні реальної соціальної напруги в суспільстві, яка може посилитися за умов відсутності достатньої уваги з боку влади на вирішення проблеми безробіття.

Зростання рівня безробіття призведе до катастрофічного падіння рівня життя. Бідність сформулює проблеми на майбутнє. Нині - це основний чинник стрімкого зниження народжуваності, погіршення стану здоров'я та зростання смертності.

Враховуючи обмежені фінансові та часові ресурси, існує необхідність чіткого визначення пріоритетних напрямків Антикризового плану дій, а саме:

- боротьба з бідністю,

- збільшення держзамовлення в пріоритетних напрямках економіки, насамперед, в АПК, освіті та науці, літако- та машинобудуванні, гідроенергетиці,

- збереження існуючих робочих місць та їхнє збільшення за рахунок більшого спектру держзамовлення.

Що саме необхідно зробити у 2009 році?

У сфері соціального захисту працівників підприємств державної та недержавної форм власності:

- заборонити всі інші видатки міністерствам до тих пір, поки не буде ліквідована заборгованість із зарплати на підприємствах підзвітних галузей,

- підвищити вартість робочої сили,

- організувати на рівні уряду щотижневий моніторинг звільнених працівників, переведених в режим скороченого робочого дня, а також відправлених у неоплачувані відпустки.

У сфері зайнятості:

- залучати безробітних до громадських робіт з відповідним державним фінансуванням,

- організувати систему проведення перекваліфікації та перенавчання працівників, які перебувають під ризиком звільнення.

У сфері податкової політики:

- зменшити податковий тиск на малий та середній бізнес з одночасним введенням декларування видатків,

- налагодити систему достовірного фінансового обліку, державної звітності та своєчасної сплати податків,

- ухвалити закон про місцеві податки та збори.

У сфері медицини:

- затвердити мінімальний набір стандартів безкоштовних медичних послуг.

У сфері захисту прав вкладників банків:

- організувати спільну роботу уряду, НБУ та комерційних банків щодо реструктуризації боргів за іпотечними позиками для осіб, які тимчасово втратили роботу.

У сфері бюджетної політики:

- скоротити кількість державних програм, які фінансуються за рахунок держбюджету,

- ввести жорсткий контроль за витрачанням бюджетних асигнувань.

У сфері освіти:

- збільшити фінансування середньої школи,

- збільшити держзамовлення на підготовку фахівців з технічних спеціальностей з одночасним зменшенням підготовки юристів та економістів,

- збільшити бюджетне фінансування програми надання освітніх кредитів для молоді, яка бажає отримати вищу освіту.

У науковій сфері:

- забезпечити впровадження нанотехнологій у промисловості.

У сфері авіабудування:

- провести реструктуризацію заборгованості галузі вітчизняного авіабудування, накопиченої у попередні роки,

- виділити Харківському авіаційному підприємству 383 мільйонів гривень обігових коштів за рахунок Стабілізаційного фонду для завершення побудови дев'яти літаків, від продажу яких буде отримано 212 мільйонів доларів.

У сфері пенсійного забезпечення:

- реформувати систему пенсійного забезпечення в частині значного зменшення розмірів "спеціальних пенсій".

У сфері аграрно-промислового комплексу:

- забезпечити вчасне фінансування весняно-польових робіт,

- пролонгувати кредити для аграріїв,

- захистити внутрішній ринок виробників сільськогосподарської продукції,

- вирішити питання щодо викупу за ринковими цінами заставного зерна через Аграрний фонд,

- виділити аграріям дизельне пальне за ціною 4 200 гривень за тонну,

- вирішити питання продажу аграріям мінеральних добрив за цінами, не вище експортних,

- профінансувати роботи із захисту земель та підвищення їхньої родючості,

- стимулювати експорт сільськогосподарської продукції.

У сфері земельних відносин:

- провести повну інвентаризацію земельних ділянок на предмет визначення їхніх реальних власників, умов придбання та сплати податків,

- створити Земельний банк.

У сфері машинобудування:

- спрямувати 2 мільярди гривень зі Стабілізаційного фонду на виконання державного замовлення,

- створити фінансовий механізм експортного агентства, за допомогою якого забезпечити експорт продукції машинобудування, використовуючи важелі політичного впливу та тактику обмежень,

- запровадити податкове стимулювання модернізації виробничих потужностей.

У сфері гідроенергетики:

- добудувати Дністровську ГАЕС.

У сфері управління держмайном та приватизації:

- перевірити дотримання інвестиційних та соціальних зобов'язань власниками підприємств. Компанії, де власники не виконують своїх зобов'язань, повертати у державну власність.

У сфері житлово-комунального господарства:

- скоротити споживання природного газу шляхом переходу на альтернативні джерела енергії,

- переоснастити котельне господарство та тепломережі за рахунок коштів, отриманих за Кіотським протоколом, та коштів Світового банку,

- провести енергопаспортизацію та енергоаудит 230 тисяч багатоквартирних будинків, через які втрачається 40-50% тепла.

У банківській сфері:

- рекапіталізувати комерційні банки з подальшим спрямуванням фінансових ресурсів у реальний сектор економіки, зокрема, на здешевлення кредитів.

Реалізація Антикризового плану дій України разом з внесенням змін до держбюджету - єдиний реальний шлях подолання економічної кризи. Тільки негайні та рішучі дії влади зможуть полегшити життя людей.

Лише за умов розвитку економіки, завойовування іноземних ринків збуту, підтримки інновацій, розвитку людського потенціалу Україна має шанс вийти сильнішою з економічної кризи.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua