Українська економіка постраждала від кризи чи не найбільше в Європі, і до дна ще далеко. Аби подолати кризу, слід правильно визначити причини її виникнення. А їх багато - політичні, бюджетні, валютні, банківські, фондові. Такого букету нема у жодній державі.

Фінансово-економічні фактори пов'язані з розбалансуванням вартості активів, а відтак - і з неспроможністю обслуговувати пасиви.

Властиво, розбалансування полягає у намаганні надмірно нарощувати капіталізацію компаній. До цього спонукає жадібність топ-менеджменту чи власників, які будь-якою ціною намагаються розширити бізнес.

В результаті, нарощуючи сукупний капітал за рахунок запозиченого, 90% українських підприємств опинились на межі, коли можна впевнено говорити про загрозу банкрутства.

Далі прогнозувати нескладно. Банкрутство підприємств, звільнення працівників, зменшення надходжень до бюджету, дефолт, зростання злочинності, соціальна нестабільність.

До слова, це одна з причин, чому деякі експерти виступили проти проведення "Євро-2012" в Україні. У такій ситуації доцільно робити вливання у сільське господарство, а не у бетонні конструкції сфери розваг та видовищ.

Гроші заробітчан і дешеві ресурси закордонних фінансових інституцій вкрай розігріли вітчизняну банківську систему. А фактично бутафорний фондовий ринок сприяв ще більшим перекосам у фінансовій системі. Саме тому за грішми підприємства йшли лише до банків.

Щоб взяти кредит, необхідно було переконати банкірів у спроможності його погасити. Це можна зробити, якщо бізнес з оптимальною структурою пасивів, так званий леверідж - співвідношення власного капіталу до запозиченого, генерує доходи, а відтак і прибуток.

Ось тут і весь фокус. Для визначення леверіджу беруть не балансову вартість власного капіталу, а ринкову. Водночас сукупна вартість зобов'язань визначається за номінальною вартістю.

Складовими елементами власного капіталу, як правило, є основні засоби, сировина, матеріали, грошові кошти і, звичайно, бренд. Зрозуміло, щоб взяти якомога більший кредит, необхідно мати якомога більший власний капітал.

Наростити власні активи можна, здійснивши, наприклад, переоцінку майна. Зокрема, вартість будівлі можна визначити різними методами - за ліквідаційною вартістю чи ринковою, і різниця буде відчутною.

Втім, ще відчутнішою буде різниця, якщо оцінювати вартість бренда. Одну і ту ж марку можна оцінити в 1 мільйон, а можна і в 20 мільйонів. Тут і з'являється "дутий" власний капітал.

Реальна вартість - мільйон, а на папері записали п'ятдесят. У банку під таким чином оцінений капітал також позичили 50 мільйонів. Сукупний дутий капітал - уже 100 мільйонів. Реальні ж доходи будуть від реальних активів, а не дутих.

Таким чином, кошти для погашення боргових зобов'язань відсутні. Дуті капітали в масштабах країни спричинили кризу, яка показала реальну ціну активів. Ось чому так стрімко "схудли" наші мільярдери, а деякі стали простими мільйонерами.

Нещодавно видання Forbes опублікувало рейтинг найбільших фірм світу.

Перше місце посіла компанія General Electric з доходами 182,52 мільярда доларів, прибутком 17,41 мільярда доларів, активами 797,77 мільярда доларів й ринковою вартістю 89,87 мільярда доларів.

Яка різниця між активами та їх теперішньою ринковою вартістю? І так майже у всіх компаній цього списку.