Виходити з кризи будемо довго, або дуже довго

Виходити з кризи будемо довго, або дуже довго

Виживуть лише ті країни в яких буде політична стабільність, політична злагода, політична прогнозованість.
Понеділок, 13 квітня 2009, 09:50
Фітьо Андріян, ГО "Спілка консультантів "Експерт-група", Львів

Нещодавно Юлія Тимошенко заявила, що криза в Україні закінчиться не раніше, ніж в США. І що та ситуація, що склалась в нашій державі не відповідає дійсності. Негативні ж настрої спровоковано засобами масової інформації.

Давайте поміркуємо, подискутуємо.

США знаходяться в глибокій кризі. Ресурсів для подолання негативних наслідків в них практично не має. Економіка Америки вже рухнула, але якщо ще рухне політична система США, то як люблять говорити комуністи: "мы на зависть всех буржуев мировой пожар раздуем".

Спасти Штати може лише те, що вони досі залишаються світовим центром перерозподілу фінансових активів. Ресурсів для виходу з кризи не має не тільки в них. Заходи прийняті на Лондонському самміті G-20 просто блеф.

Реклама:

Українська політична невизначеність це ще страшніший фактор економічної дестабілізації ніж світові процеси і підтвердженням тут є складні переговори з МВФ, в якого до речі, вже також грошей не має. Відповідно негативні настрої населення відображення об`єктивної реальності.

Отже, можна очікувати, що Україна з таким декларованим курсом з кризи буде виходити довго, або дуже довго.

Але ж не всі країни потерпають від світової кризи. Одним з острівків стабільності, за висновками фахівців Міжнародного валютного фонду є Нова Зеландія. Показово те що інша острівна країна на протилежному боці земної кулі - Ісландія, опинилась в фактично в епіцентрі всесвітніх кризових процесів.

Цікавим є такий факт. Нова Зеландія - з парламентської формою управління, а в Ісландії - республікою керує президент, яки обирається прямими загальними виборами. В обох країнах, на сьогодні, парламенти однопалатні, хоча були двопалатними. Це інформація для роздумів.

Світова фінансова криза серйозно вплине на розвиток багатьох країн. За висновками фахівців світ знаходиться на половині шляху у падінні до дна. В Росії взагалі не знають де знаходиться те дно. Слід очікувати, що відбудеться глобальне переформатування, всесвітнє перезавантаження.

Виживуть лише ті країни в яких буде політична стабільність, політична злагода, політична прогнозованість, це перше. І друге, ті в яких буде здійснено лібералізацію на мікроекономічному рівні з одночасним більшим державним регулюванням на макроекономічному.

Тобто буде знайдено баланс між націоналістичним протекціонізмом та обмеженими ліберальним розвитком. Серед таких країн можна відзначити Китай і частково Німеччину.

Отже, якщо не має бажання ходити по світу з простягнутою рукою:

- орієнтування на США, як на сьогоднішнього економічного лідера - хибне припущення;

- необхідно реально оцінити стан справ в Україні і правдиво про це сказати, люди мають знати правду;

- накласти мораторій на президентські та парламентські вибори (перенести на 2-3 роки - хоча звучить фантастично);

- нарешті сформувати професійний уряд;

- створити та прийняти реальну антикризову програму, як національний план примирення та злагоди.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!