Якщо дати саме загальне визначення, то капітал - це власність, описана формальними настановами, визнаними в даний момент суспільством, це відповідальна власність, яка має свою правильну ціну.

Зони економіки, господарської сфери країни, де чітко та без протиріч діють закони, де власність легальна, визнана та відповідно оцінена, інституціоналісти часто називають "ковпаками Броделя".

Ці ковпаки можна ще визначити, як інституційні оази, поза якими власність перебуває у позалегальному стані і не є капіталом в повному розумінні цього слова.

В "Містерії капіталу" Ернандо де Сото основні причини нерозвиненого стану економік країн "третього світу" пояснює тотальним позалегальним станом власності (звідси її недооцінка) та фрагментарною присутністю "ковпаків Броделя".

Як вихід він пропонує інституційні реформи та розповсюдження "ковпаків Броделя" на всю економіку, що має місце в країнах "старого світу", США, Канаді, розвинених капіталістичних країнах.

Та весь фокус сучасної кризи в тому, що вона прийшла не з позалегального сектору, а зовсім навпаки.

Вона зародилася і вийшла з "ковпаків Броделя". В мить з'ясувалося, що величезні легальні (!) капітали не забезпечені жодною власністю. Ми отримали зворотну ситуацію: якщо в країнах "третього світу" є власність, яка не оформлена, як капітал, то в "ковпаках Броделя" виявився капітал, за яким жодної власності немає.

Уявіть собі країну, в якої баланс зовнішньої торгівлі зовсім не баланс, тому що половина експорту - фіктивна. Ні, по документам цей експорт є, ПДВ по ньому відшкодований, через макропоказники він врахований у валютному курсі, але що представляє собою така економіка?

В "ковпаках Броделя" легально було випущено величезну кількість деривативів, ними зв'язали емісійну грошову масу, тобто фіктивно приховали інфляцію та експортували її.

І все було б не так страшно - відбулось своєрідне запозичення майбутніх доходів. Але вкладання запозичених коштів виявилося безвідповідальним. Гроші не були вкладені в нові екологічні проекти, що забезпечували б майбутнє комфортне життя, вони не сприяли мінімізації енергетичного балансу, вони не були інвестовані в нові інформаційні системи, на яких можна було б розрахувати та реалізувати логістику майбутніх маркетингових ланцюгів.

В результаті, криза виявила незабезпеченість запозичень здійснених у майбутнього. Автор не випадково навів приклад з фіктивним експортом, він підкаже, де шукати можливі шляхи виходу з кризи.

Адже фіктивний експорт почне проявлятися в курсовій колотнечі, і тоді увага буде звернена на центральний банк. Він (експорт) проявить себе в корупції навколо повернення фіктивного ПДВ, і тоді здасться, що рішення питання потрібно шукати в діях прокуратури.

Низку його проявів можна продовжити, але головна ланка знаходиться там, де він був легалізований. У випадку з кризою увага повинна бути прикута до регуляторів ринку та рейтингових агентств, які визначали забезпеченість зобов'язань. Адже всі інші прояви це лише похідні від помилок, що вони зробили.

Автор глибоко переконаний, що до положень регуляторів ринку та методик світових рейтингових агентств потрібно ввести шкалу поправок. Це мають бути певні вагові множники, які враховуватимуть споживчу (валеологічну) цінність товару, послуги, їх позитивну екологічну, кліматичну спрямованість тощо.

Хай це будуть відкриті для обговорення й уточнення коефіцієнти, але хай вони впроваджуються вже. Бо є щось збочене в тому, коли за одними й тими ж методиками рейтингуються і агрофірма, що забезпечує продовольчу безпеку, і фабрика по випуску накладних вій для котів.

І ще один несподіваний висновок. В "ковпаках Броделя" є "незабезпечені власністю капітали", а в країнах "третього світу" є недокапіталізована власність.

Можливо в інституційній експансії "ковпаків Броделя" в країни "третього світу" лежить вихід з сучасної кризи!? Але експансії відповідальної та позитивної.

І якщо "розмивання" кризи піде по такій формулі, то Україні потрібно терміново йти на рішучі інституційні перетворення, щоб в неминучому трансформаційному процесі мати свій чіткий голос, а не діяти по запропонованим лекалам.