"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Чи справді банки такі багаті, як пише преса?

Чи справді банки такі багаті, як пише преса?

Реально прибутки банків за січень-лютий 2009 року зменшилися на 14%.
Середа, 18 березня 2009, 12:03
Василь Качерай, фахівець у галузі фінансів та інвестицій

Ще 11 березня 2009 року на сторінках інтернет-видання "Економічна правда" з'явилася новина під промовистим заголовком "Доходи українських банків зросли на 81%", яка дуже привернула увагу читачів.

Цією інформацією скористалися чи не всі друковані видання, які цю інформацію подали як зростання прибутковості банків за перші два місяці 2009 року порівняно з минулим роком.

Чесно кажучи, було дуже образливо, що жодне з тих шанованих друкованих та й деяких інтернет-видань, які подали так інформацію, не спробувало хоча б проконсультуватися в економістів щодо правдивості подання цієї інформації.

Після такого відверто перекрученого повідомлення чи не кожен українець почав клясти на чому світ стоїть усю банківську систему. Їдучи громадським транспортом, та й просто перебуваючи в громадських місцях, я неодноразово чув, як прості громадяни обговорювали цю інформацію та обурювалися, що банки наживаються на їхній біді.

Реклама:

Здається, після порції такої інформації чи не кожен українець готовий брати в руки вила і йти до банку повертати свої кошти, завдяки яким банки збільшили свою прибутковість мало не удвічі. І спробуй поясни громадянину, що це не так.

Він ж щиро вірить газеті, яку передплачує вже багато років, та й всі навколо твердять те ж саме, бо ж отримали інформацію з того ж чи подібного видання. Зрештою, всі ЗМІ наввипередки передруковували цю інформацію з наголосом на тому, що банки наживаються на бідних громадянах і збільшили свої прибутки мало не вдвічі.

В цей час я зрозумів, що наші ЗМІ - це страшна сила, і навіть трохи пошкодував, що в Україні немає цензури. Бо вона б точно не допустили таких ляпів газетярів.

Те, що далеко не всі читачі "Економічної правди" правильно трактують статті в коментарях, зрозуміти можна, а от українську пресу я не розумію. Щось вона мені останнім часом нагадує наших політиків - і ті і ті готові говорити все те, що подобається людям, аби лише збільшити свій рейтинг у їх очах.

І жодне з цих видань, окремі з яких називають себе "аналітичними", не спромоглося проаналізувати сутність понять, які були наведені в статті. Що ж, доведеться мені це роз'яснити читачам. Маю надію, що і всі ці горе-аналітичні видання спростують свою інформацію, і нарешті-таки напишуть правду, навіть якщо це не сподобається читачам.

До "Економічної правди" в мене зауважень нема - вони подали все правильно, зазначивши, що збільшилися ДОХОДИ банків, а не ПРИБУТКИ. Ось в підміні доходів прибутками і полягає вся біда наших ЗМІ.

Я розумію, що більшість наших доблесних журналістів ніколи не навчалися на економічному факультеті або вчилися там вкрай погано, якщо переплутали такі елементарні поняття. Спеціально для них наведу розшифровку цих термінів:

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків платників) за звітний період.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Отже, бачимо просту формулу: ПРИБУТОК = ДОХОДИ - ВИТРАТИ

В цій же новині було сказано, що за січень-лютий 2009 року доходи банків збільшилися на 81%, але разом з тим сукупні витрати банків за той же період зросли на 95%.

Підставивши дані в зазначену формулу, ми отримаємо:

ПРИБУТОК = 81-95 = (-14)

Як бачимо реально ПРИБУТКИ БАНКІВ ЗА СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 2009 РОКУ ЗМЕНШИЛИСЯ В ПОРІВНЯННІ З АНАЛОГІЧНИМ ПЕРІОДОМ 2008 РОКУ НА 14%.

Нажаль, цієї інформації так і не було донесено для більшості населення, і воно й надалі вірять, що банки просто наживаються на кризі. Ось так працює українська преса. Після цього опусу я почав сумніватися в правдивості всіх інших їхніх матеріалів.

Заодно спробую пояснити, чому все таки збільшилися доходи та витрати банків. Загалом основними доходами для банків є проценти по виданих кредитах, а витратами - виплачені проценти по залучених депозитах.

Оскільки незалежно від валюти залучених депозитів та виданих кредитів доходи банки рахують у гривнях, то разом зі зростанням курсу долара всі доходи та витрати по валютних депозитах та кредитах зросли приблизно на 52%.

От вам уже й ріст доходів на 52% з задекларованого 81%. Але ж відсотки за гривневими депозитами та кредитами також зростали - відповідно, це й призвело до росту як доходів, так і витрат банків.

Щодо більшого росту витрат над доходами, то й тут є пояснення:

  • 1. Відсотки за депозитами зростали значно швидше, ніж відсотки за кредитами, особливо для старих позичальників, відповідно, витрати банків на отримання тих же доходів зростали;
  • 2. Зростання заробітної плати - ще до вересня 2008 року зарплата в банківському секторі нестримно зростала і стала значно вищою порівняно з початком 2008 року.
  • 3. Загальна інфляція в країні призвела до зростання витрат банків на забезпечення життєдіяльності.

Звичайно, це далеко не всі чинники, які впливали на доходи та витрати банків. Так, збільшення доходів за рахунок валютних операцій - чи не основна зі статей доходів банків 2009 року, яка суттєво збільшилася.

Та разом з тим, вона далеко не завжди може покрити зменшення доходів по такій статті, як одноразова комісія за видачу кредитів, яка була важливим фактором доходів банків на початку 2008 року, а тепер, у зв'язку з замороженням кредитування, просто зникла.

І не треба в усьому звинувачувати банки. Не такі вони вже й багаті, як про це написало більшість українських видань, яким би я порадив, перш ніж писати чергові економічні небилиці, хоча б зазирнути у фінансовий словник.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: