"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Чи потрібні мертвому припарки: думки про кризу

Чи потрібні мертвому припарки: думки про кризу

Світ стоїть перед реальністю: сьогодні треба "тасувати" ціни і розпочинати нову гру.
Середа, 21 січня 2009, 13:07
Чернявський С.М., інвестиційний аналітик Чернявський М.М., аналітик з політекономії

Хто копає яму, той упаде до неї; і хто руйнує мура, того вжалить гадюка.

Ек. 10,8

Економічна криза не виникає на порожньому місці: їй передують симптоми нестабільності ринку:

Реклама:
  • зростання цін і інфляція, особливо - на енергоносії та стратегічну сировину;
  • особливо масштабне відкачування грошей з реального сектору економіки;
  • прихована грошова емісія і знецінення провідних світових валют;
  • перенасичення ринку дорогими (часто нікому не потрібними) товарами, неліквідами, негідними речима;
  • зростання корупції, криза всіх систем управління і регулювання в межах ринку;
  • криза влади як інституту, що має забезпечувати "правила гри" (закон) на ринку.

Ці фактори спершу непомірно перегрівають економіку, а потім пригнічують.

Головними драйверами сучасної економічної кризи, на наш погляд, стали наступі критичні моменти (корені), що викликали знесилення (параліч) нормальної роботи капіталу у ланцюгах Г-Т-Г' (Гроші - Товар - Нові гроші).

Непомірне і невиправдане зростання цін на енергоносії і товари стабілізуючої номенклатури (головні мультиплікатори ринку).

Подорожчання енергоносіїв, продовольства, стратегічної сировини, нерухомості, житла, землі тощо досягло критичного пункту - неможливості їх реалізації на ринку внаслідок низької купівельної спроможності населення, середнього і малого бізнесу.

Нереалізовані товари почали накопичуватися на складах і ринку. Далі почалося порушення фінансування в ланцюгах Г-Т-Г' на етапі Г' (збут), тобто, на поверненні капіталу в сектор виробництва. Це спричинило небачене відтікання грошей (чистої міри енергії) в невиробничий сектор.

Швидкість зростання цін значно перевищила швидкість повернення коштів у виробничий сектор шляхом інвестицій в активи, програми модернізації підприємств.

Пастка створювалась на очах, людей "одурманювали" і підштовхували до життя в кредит. У відборі енергії стався "перебір", як при грі в "очко". Його спровокували в погоні за надприбутками, за активами, які не можна "зібрати" під час стабільної економічної ситуації.

Світ стоїть перед реальністю: сьогодні треба "тасувати" ціни і розпочинати нову гру.

Фіктивні (порожні) гроші. Амбіції, пікові показники економічного зростання, монопольні позиції деяких постачальників сировини лише до певного часу дозволяли прогнозувати (фантазувати) швидке повернення вкладених коштів під тиском інерції ринку.

Споживачеві, виробникові і посередникам дали на деякий час глиняні ноги позикових коштів, кредитних і фондових продуктів. Учасники ринку стали поводитись агресивно.

Попереду цієї агресії локомотивом ішов апарат фіктивних грошей. Це призвело до масштабної гіпертрофії цін на ринку, зробило систему "попит-пропозиція" вкрай неврівноваженою і залежною від кредитно-фінансових установ і спекулятивного капіталу.

Ринок підігрівався, створювався непомірний апетит на віртуальні гроші, світ усе більше відступав від об'єктивних ціноутворюючих пропорцій. Це і стало характерною ознакою сучасної кризи - тотальне порушення закону вартості, масштабний відступ від її товарного і трудового забезпечення на ринку.

Наслідок - жахливий нееквівалентний обмін і відсмоктування енергії на всіх ринках.

Криза неплатежів розпочалася з життя в кредит. Будь-які негаразди і гріхи ринкового механізму останнім часом активно перекладалися на собівартість, а потім на споживача, який часто починав жити в кредит. Він був змушений лізти у це "ярмо".

Сама кредитна система споживання - це "міна уповільненої дії", приховане банкрутство споживача, неспроможність його купити товар за готівку. Але сплачуючи банку певний відсоток за кредит, споживач сприяв зростанню банківських (фіктивних) прибутків.

Кредитна система перенаситила споживчий ринок у більшості країн світу, бо була вигідна не тільки банкам, а й крупному капіталу. Це сприяло зростанню його прибутків, "розганяло" ринок і створювало сильний механізм впливу на найманий труд (закабалення).

Тривале накопичення диспропорцій, нееквівалентного обміну та інфляції неминуче веде до критичного накопичення нереалізованих товарів, призводить до тромбозу у сфері енергетичного обміну і закінчується колапсом (руїною).

Діагноз - тромбоз судин ринку. Ринок є системою поєднаних судин, у яких циркулює енергія, ототожнена через капітал та гроші.

Паразитичне відсмоктування енергії (грошей) із реального сектору економіки у сфери їх перерозподілу неминуче призводить до проблеми обігових коштів, штучно підвищує бар'єр для розміру стартового капіталу (Г) у ланцюзі Г-Т-Г', і, як наслідок, гальмується увесь ланцюг трансформації вартості (енергії).

Іншими словами, блокуються (закупорюються) канали енергообміну, як на рівні Г', так і на рівні Г. Характерно, що ці неплатежі-закупорки з часом відбуваються одночасно.

Виробники продукції на вході (Г) непомірно обтяжені високими цінами на ресурси (пальне, газ, руда, метал, продовольство, дорогі кредити), часто в умовах ринкової змови.

Наслідок - катастрофічне і масштабне вимивання робочого капіталу і великі борги. Фінансувати зростання, а потім і утримання поточних рівнів за рахунок власного капіталу стало практично неможливим.

З іншого боку - споживач, що відтворював нові гроші (Г'), вже не міг купувати товари за непомірно високими цінами.

Ланцюг Г-Т-Г' зіпсувався, і його треба або перелаштовувати, або викидати. Ось вам і криза, яка може перерости у гангрену (колапс) усієї економіки, яка, за словами Леніна, перманентно вмирає і загниває, періодично провокуючи революцію, тобто час змін (реформ).

Капітал надто довго і системно порушував суспільний характер праці, забуваючи про основну мету будь-якого виробництва: якісне і реальне задоволення потреб людини.

Слід зазначити, що вливання ліквідності ("крові економіки") доцільне до моменту, поки не настала її "смерть". Після того це виглядає, "як мертвому припарки".

Висновки (тези). Економіка - це система енергообміну у суспільстві. Головною причиною усіх фінансових криз є неправильне (не дозволене) ставлення до енергії, її видобутку, розподілення і вживання у суспільстві.

Характерною рисою сучасної кризи стало тотальне ігнорування закону вартості, що призвело до нееквівалентного енергетичного (грошового) обміну на світових ринках.

Великому капіталу сьогодні вигідно перетворити економічну теорію в кон'юнктурну косметику. Не дивно, що багато хто з авторитетних економістів навіть відкидає засадничий закон вартості і цим ставить під сумнів об'єктивний характер і точність економічної теорії.

Криза породжується через віртуальну економіку, віртуальне ціноутворення купки біржових спекулянтів, віртуальні гроші, незабезпечені товаром і працею.

Цьому процесові сприяє цінова агресія капіталу і держав, що контролюють Божі ресурси (naturel capital), підігрівання нездорових цінностей (спотворена мораль) і споживчих потреб (надспоживання), шахрайство у банківській сфері, спекуляції з нерухомістю.

Найголовніше у розумінні сучасної кризи: усвідомлення того, що відбулася закупорка (тромбоз) як на виході виробничих ланцюгів, так і на вході.

Ігнорування того факту, що продукти виробляються для суспільного споживання (суспільний характер праці), а не для максимізації прибутку, відсутність логічного і системного регулювання цих питань, призводять до перманентних економічних криз.

В цілому, світовий ринок - у вкрай незбалансованому стані, і потребує "тайм-ауту" для переформатування основних сил (активів), цінових пропорцій і обсягів виробництва.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!