Дев’ятий вал малого бізнесу

Дев’ятий вал малого бізнесу

В умовах кризи кожне неефективне рішення у регуляторній політиці матиме посилену больову реакцію у суспільстві.
Вівторок, 18 листопада 2008, 16:00
Костянтин Кузнєцов - економічний експерт

Починаючи з 2009 року, Україна може значно покращити показники розвитку малого бізнесу та збільшити його роль у формуванні ВВП.

І це на фоні скорочення робочих місць на великих промислових підприємствах та зростання рівня безробіття - за підрахунками Мінпраці, мова йде про 2,4 мільйони осіб наступного року.

Однак не все так безхмарно.

Справа в тім, що підставою для збільшення долі малого бізнесу є не результати реформ, а його нове визначення, введене законом. На жаль, закон з гучною назвою, яка привертала увагу, за змістом виявився несуттєвим порівняно з накопиченими проблемами, з якими малий бізнес поки що залишається сам-на-сам.

Сказано багато. Зроблено мало

Мова йде про критерії, за якими малі підприємства відрізняються від середніх і великих.

Дозволимо собі нагадати, що закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності" від 18 вересня цього року встановив, що малі підприємства мють середньооблікову чисельність працівників за звітний рік не більше 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) - не більше 70 мільйонів гривень.

Попередньою редакцією закону обсяг реалізації було зафіксовано на рівні 500 тисяч євро, що за курсом НБУ у жовтні 2008 р. дорівнювало приблизно 3,7 мільйонів гривень.

Таким чином, за рахунок розширення критеріїв визначення малих підприємств збільшиться їх чисельність і, тим самим, автоматично зросте їх внесок у ВВП.

Безумовно, держава повинна реагувати на загрозливу ситуацію для малого бізнесу, яка погіршується з року в рік.

Наприклад, якщо 2000 року кількість малих підприємств на 10 тисяч осіб наявного населення складала 44 одиниці, а частка у ВВП - 8,1%, то 2007 року, незважаючи на те, що їх кількість зросла до 70, частка у ВВП, навпаки, зменшилася до 4,4%.

Тому наведена ситуація вимагає не косметичного ремонту, а капітального втручання.

Нові норми законодавства створюють умови для підвищення рівня заробітної плати працівникам у сфері малого бізнесу, що, безумовно, є позитивним моментом.

Так, якщо враховувати дані Держкомстату щодо структури витрат малих підприємств, на оплату одного працівника до зміни законодавства припадало близько 430 грівень на місяць.

Зараз у відповідних законах (ст. 63 Господарського кодексу та закону "Про державну підтримку малого підприємництва") згаданий показник може бути збільшено приблизно до 8,1 тисяч грівень. Однак щоб розподіляти прибутки, їх спочатку треба заробити.

А чи достатньо умов для цього створила наша держава?

На перший погляд, є відповідна законодавча база - спрощена система оподаткування та звітності. Також слід згадати щорічне бюджетне фінансування Національної програми сприяння розвитку малому підприємництву. Наприклад, 2007 року бюджет передбачав на неї 1,8 мільйони гривень, а 2008 року - 2 мільйони гривень.

Багато це?

Можемо поставити питання ширше, говорячи про ефективність або навіть амбітність політики нашої держави у цих питаннях. Якщо бути об'єктивними, то будь-які оцінки українських успіхів, яких і так небагато, тьмяніють при порівнянні їх з програмними діями Європейського Союзу.

Розглянемо лише декілька прикладів, які стосуються протидії світовій фінансовій кризі.

Підтримка фінансового сектора

У сьогоднішніх умовах ризики банківської системи, яка страждає від кризи, можуть бути перенесені на інші сектори економіки, у тому числі й на ті, що складають основу малого бізнесу: оптову та роздрібну торгівлю, оренду, інжиніринг, надання послуг.

Розуміючи це, Європейська асоціація підприємців, малих та середніх підприємств у жовтні 2008 року звернулася до Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) з проханням виділити 20 мільярдів євро для гарантування повернення кредитів, отриманих європейським малим бізнесом.

Це вже "друга лінія фінансової оборони". Першою було вересневе рішення ЄІБ про виділення підприємствам цієї категорії 15 мільярдів євро кредитних ресурсів на період 2008-2009 років, а до 2011 року загальний обсяг кредитування складе 30 мільярдів євро.

Умови надання кредитів малим підприємствам передбачають підтримку будь-яких інвестиційних витрат, пов'язаних із відкриттям та розвитком малих підприємств (чисельністю до 250 осіб) за винятком грального бізнесу, зброї, тютюну, діяльності, що має негативний вплив на зовнішнє середовище, придбання орної землі та заходів, які є спірними з етичної точки зору, наприклад мається на увазі клонування людини.

Кредитні ресурси ЄІБ, надаватимуться через комерційні банки на термін від 2 до 12 років, а максимальна сума одного кредиту може становити 12,5 мільйонів євро.

В пакеті антикризових заходів, ухваленому Верховною Радою, прямі норми для підтримки малого бізнесу знайти важко.

Можливо, про підтримку малих та середніх підприємств ітиметься у подальших антикризових законопроектах. Однак щодо цього є значна доля сумніву. Достатньо лише звернути увагу на обсяги, що передбачені у державному бюджеті на часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого бізнесу.

Так, у бюджеті 2007 року на ці заходи було передбачено лише 27 мільйонів гривень, 2008 року - 32 мільйони, а на 2009 рік пропонується вже 250 мільйонів. Враховуючи, що у сфері малого бізнесу діє 354,7 тисяч підприємств, то навіть 250 мільйонів гривень замало.

Удосконалення системи оподаткування

У законодавчому акті ЄС про малий бізнес, який готується з початку 2008 року, серед інших важливих питань передбачається суттєво змінити норми оподаткування.

Однією з головних податкових пропозицій є зменшення ставки ПДВ до 5%. Така редукція, на думку Єврокомісії, забезпечить більшу ефективність економічної політики щодо діяльності малих підприємств, які працюють у сфері побутового обслуговування, ремонту та будівництва, а також поточного обслуговування житла.

Проект цього закону буде розглянуто в грудні 2008 року на Раді конкурентоспроможності ЄС. Основна мета документу - закріпити нове бачення ролі малого бізнесу як головного пріоритету в економічній політиці Євросоюзу.

Українська система оподаткування, незважаючи на тривалий час, витрачений на намагання її модернізувати, залишається найбільш обтяжливою серед 180 країн світу.

Першочерговим завданням є удосконалення спрощеної системи оподаткування та звітності суб'єктами малого підприємництва, оскільки відповідний указ президента було прийнято ще 1998 року, і з того часу він зазнав лише незначних змін.

Інноваційний розвиток

Розроблена 2007 року рамкова програма ЄС щодо підтримки діяльності у сфері інновацій сьогодні вирішує два важливих питання.

По-перше, забезпечує результативність інвестування в отримання нових знань, які обумовлюють конкурентоспроможність продукції.

По-друге, здійснює фінансову підтримку у названій сфері у важкі часи економічної кризи, у тому числі для малого бізнесу.

Цю програму ще називають вільним переміщенням знань або свободою п'ятої влади. І ось для такого вільного переміщення ЄС протягом 2007-2013 років готовий викласти чималу суму - більш ніж 50 мільярдів євро.

Вагомою складовою згаданої програми є розпочатий наприкінці серпня 2008 року пілотний проект, що передбачає відкритий доступ до результатів наукових досліджень.

Залучити європейських науковців до програми має те, що витрати на успішні дослідження можуть бути відшкодовані, і умови для цього - відносно нескладні.

Передусім у своїх наукових пошуках слід зосередитися на окреслених Єврокомісією 7 обов'язкових напрямах: охорона здоров'я, енергетика, охорона навколишнього середовища, інформаційно-комунікаційні технології, дослідження інфраструктур, соціально-економічні та гуманітарні науки.

Другою умовою є вільний доступ до результатів наукових досліджень на спеціальному сайті протягом 6-12 місяців, залежно від конкретної галузі. Для контролю якості наукових матеріалів, які претендують потрапити на сайт (а їх автори у подальшому - на відшкодування фінансових витрат) залучаються незалежні наукові експерти.

До речі, результати досліджень доступні не тільки для користувачів Інтернету з країн-членів ЄС, а й для нас з вами, що може позитивно впливати на інноваційні процеси в Україні, бути прикладом для вивчення та подальшого застосування.

Оприлюднення судових рішень

Суттєвим фактором, що забезпечує результативність економічних реформ, є прозорість. Прозорість у прийнятті управлінських чи судових рішень безпосередньо впливає на покращення умов ведення бізнесу, конкурентоспроможності, захищає права власності.

Такі принципи застосовуються в країнах-членах ЄС. Наприклад, директива 2004/48/EC про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності прямо передбачає публікацію судового рішення про порушення прав власності. При цьому, за нормами європейського законодавства, така публікація буде здійснюватись за кошти порушника цих прав.

Зрозуміло, що в Україні судова реформа відбудеться не так швидко, однак, за умов активності представників малого бізнесу, стане можливим систематизувати зберігання та оприлюднення судових рішень з найболючіших питань: оренди, перевірок та штрафів, дозволів, ліцензій, стандартів, сертифікатів.

Судові рішення видаються усім сторонам конфлікту, і процес їх оприлюднення спирається лише на бажання боротися з корупцією.

Зменшення адміністративних бар'єрів

Можливо, не треба ставити багато складних цілей, а досягнути лише декілька, але конкретних та дієвих. Наприклад, скористатися принципом "лише раз", який запропоновано у вищезгаданому законопроекті ЄС для малого бізнесу.

За ним підприємство не має знов і знов надавати інформацію різним органам. Вони повинні обмінюватися інформацією між собою.

Тоді, при постановці на облік у податкових органах, органах статистики та фондах соціального страхування, підприємцю не довелось би бігати по місту та гаяти час у довжелезних чергах. Відповідних змін потребує також порядок відкриття рахунків у банківських установах.

В умовах загострення кризи кожне неефективне рішення у сфері ліцензування, дозвільній системі та регуляторній політиці в цілому матиме посилену больову реакцію у суспільстві. Тому вивчення європейського досвіду та практичне застосування стандартів ЄС у цій сфері має бути головним пріоритетом у національному законодавстві.

Підтримка малого бізнесу могла б стати порятунком або, принаймні, амортизатором негативних кризових явищ в Україні. Але марно сподіватися на це без реформ.

"Знав би де впав, то б соломи настелив". Так ось уже місце падіння знаємо - справа за соломою.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!