Концепція національного податку

Концепція національного податку

Говорячи про податкову реформу, ми повинні добре розуміти особливості нашої держави. Одна з них - це слабкість цивільного суспільства, а тому й правовий нігілізм. І влади, і громадянина. Тож багато чого, що добре працює "у них", чомусь відмовляється працю
Вівторок, 18 вересня 2007, 11:50

Говорячи про податкову реформу, ми повинні добре розуміти особливості нашої держави. Одна з них - це слабкість цивільного суспільства, а тому й правовий нігілізм. І влади, і громадянина. Тож багато чого, що добре працює "у них", чомусь відмовляється працювати "у нас". Не очікуючи, поки закон стане "один для всіх", хочеться помріяти й винайти таку податкову систему, за якої усі працюють у рівних умовах і справно платять податки. Її ми назвали концепцією національного податку.   

 

Національний податок - це система процентних ставок, якими обкладаються всі грошові потоки, що проходять через банківську систему країни. Це ставки податкового вилучення і податкового відшкодування, які автоматично, у міру проходження коштів через банківські рахунки підприємств формують бюджетні трансакції. Таким чином, будь-який рух грошей по розрахунковому рахунку господарського суб'єкта супроводжується одночасним приростом або зменшенням доходів держбюджету.      

Реклама:

 

Наприклад, якщо підприємство одержало на свій розрахунковий рахунок якусь грошову суму, то її частина, припустимо - 15%, автоматично знімається банком у дохід державного бюджету. Якщо підприємство переказало гроші зі свого розрахункового рахунку іншому господарському суб'єктові, то на рахунок підприємства автоматично зараховується відсоток від суми зробленого переказу, наприклад, 13%.

 

Кількісні значення податкових ставок визначаються політикою держави й темпами росту економіки. Розрахунки на моделі показують: коли платять всі, ці цифри невеликі. Але принциповим моментом є те, що податкова ставка, при зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок (у нашому випадку 15%) вище ставки бюджетного відшкодування при переказі грошей з розрахункового рахунку (13%). Це означає, що держава фактично одержує в бюджет податок з обігу по ставці 2% (15% - 13%).

 

Застосовуючи погоджену пару ставок, ми одночасно маємо не тільки податок з обігу, але й варіант податку на додану вартість. Дійсно, знімаючи в бюджет 15% з будь-якої суми, що надійшла на розрахунковий рахунок підприємства, ми фактично перераховуємо в бюджет ПДВ по ставці 15%. З іншого боку, зараховуючи на розрахунковий рахунок 13% від суми, переведеної на рахунок  іншого господарського суб'єкта, ми  фактично маємо бюджетне відшкодування ПДВ. Головне достоїнство концепції національного податку - це неможливість відшкодування фіктивного ПДВ. Адже відшкодування виникає тільки при фактичній оплаті товару на розрахунковий рахунок іншого господарського суб'єкта. Але в той момент, коли гроші, надходять на розрахунковий рахунок цього суб'єкта, вони автоматично попадають під податкові ножиці по ставці 15%.

 

При цьому видатки бюджету не тільки перекриваються його доходами, але й дають мінімальний приріст в 2%.

 

А як бути з покупкою товару за готівку?

 

При будь-якій системі оподатковування доходи, які виникають у наявному грошовому обігу, погано контролюються й левова їхня частка залишається в тіні. Але майже всякий бізнес, де фігурує готівка, десь обов'язково перетинається з безготівковим грошовим обігом. І  якщо встановити особливі процентні ставки в точках переходу безготівки у готівку й навпаки, то можна нанести простий, але відчутний удар по тіньових доходах і трансформувати їх в офіційні.

 

На нашу думку, при знятті з рахунку готівки, незалежно від їхнього цільового використання, ставка бюджетного відшкодування повинна бути нульовий. Що це означає?

 

Це означає, що купивши товар за готівку, наприклад у населення, підприємство не одержить бюджетного відшкодування. І для того, щоб продати цей товар без збитків, воно буде змушене "нарахувати" на ціну товару ПДВ. Тому що при продажі товару й надходженні грошей на розрахунковий рахунок підприємства автоматично буде знято податок по ставці 15%.

 

Якщо ж готівка не буде спрямована на закупівлю товару, а виплачена як доходи фізичних осіб, то нульова ставка бюджетного відшкодування при знятті готівки буде означати автоматичну сплату прибуткового податку в бюджет по ставці 13%.

 

Все це означає, що національний податок працює не тільки як податок з обігу, не тільки як податок на додану вартість, але і як податок на доходи фізичних осіб.

 

Більше того, він одночасно виконує й функції податку на прибуток. Якщо  грошові доходи підприємства перевищують його  грошові видатки, то це перевищення буде обкладатися податком по ставці 15%. Це й буде частка держави в приросту вартості суспільного продукту в процесі економічного росту.

 

Розглянемо схему функціонування національного податку більш докладно.

 

Коли підприємство відкриває в банку розрахунковий рахунок, воно зобов'язано відкрити ще три спеціальних рахунки: транзитний, фіскальний і рахунок готівки. Ці чотири рахунки становлять стандартний пакет рахунків. Додатково, при необхідності, підприємство може відкрити валютний, депозитний і позичковий рахунки.

 

Проведення здійснюються в такий спосіб. Розрахунковий рахунок листується з фіскальним рахунком, транзитним рахунком і рахунками третіх осіб (продавців і покупців) у національній валюті.

       

Фіскальний рахунок - це рахунок, на який автоматично надходять всі податкові зняття й відшкодування при адмініструванні національного податку. Цей рахунок може бути відкритий не тільки в обслуговуючому банку, але і як індивідуальний фіскальний рахунок у банку державного казначейства, що наочно й оперативно у режимі on-line показує внесок кожного підприємства в державну скарбницю. Фіскальний рахунок може мати субрахунки для контролю податкових надходжень не тільки з розрахункового рахунку, але й з валютного рахунку й рахунку готівки.

 

Транзитний рахунок є внутрішнім рахунком підприємства. Через нього проходять прямі й зворотні перерахування грошей з розрахункового рахунку на  валютний, депозитний і позичковий рахунки й рахунок готівки. Всі платежі, які проходять через транзитний рахунок мають нульові процентні ставки податку й відшкодування. Цей рахунок потрібний для забезпечення контролю, щоб відокремити платежі по стандартних ставках (15% і 13%) від інших платежів, ставки по яких відхиляються від стандарту.

 

Рахунок готівки - це рахунок, через який проходять всі зняття й надходження готівки. Зняти готівка в банку безпосередньо з розрахункового рахунку - неможливо. Ці гроші повинні бути проведені через транзитний рахунок на рахунок готівки й зняті при нульовій ставці бюджетного відшкодування. Під готівкою ми тут також розуміємо переклади на персональні платіжні картки й особисті рахунки фізичних осіб.

 

Що стосується надходження готівки в банк, то податкову ставку можна встановити на 2-3% вище, ніж при надходженні безготівкових, тобто 17-18%.  Адже реалізація товару за готівку в класичному варіанті має на увазі роздрібну торгівлю. А роздрібна націнка, як правило, вище оптової. І саме в роздробі багато держав застосовують додатковий податок із продажів.  

 

"Дискримінація" готівки - це наступ на тіньовий грошовий обіг. Значні суми готівки змушені будуть "засвітитися" і пройти через банк.

 

По-перше, оптовикам стане менш вигідно продавати товар за готівку, тому що більш високий відсоток податку з обігу треба віддати державі. Або прийдеться продавати його за готівку за більш високою ціною. І точно не надавати знижку, що сьогодні надається фактично за рахунок держави, тому що хтось десь примудряється недоплатити якісь податки.

 

По-друге, той, хто платить за товар готівкою, буде купувати не тільки за більш високою ціною, але й не одержить бюджетного відшкодування, а тому буде мати й менш конкурентні ціни.

 

Тепер про валютний рахунок. Ставки податку й відшкодування тут можуть бути нульовими, або встановлені на рівні 1-2%. Це означає, що імпортер товару змушений буде продавати його як мінімум на 15% дорожче, тобто "нараховувати ПДВ" при продажі товару на внутрішньому ринку. А при одержанні оплати за товар ПДВ буде автоматично  перераховуватися в бюджет. 

 

Ця ж система також гарантує автоматичне відшкодування ПДВ експортерам. Якщо валютні надходження не обкладаються податком по ставці 15%, то це рівнозначно автоматичному відшкодуванню ПДВ із бюджету без тривалої бюрократичної процедури.

 

Концепція національного податку спрощує залучення іноземних інвестицій в економіку. Так ввіз технологічного устаткування з-за кордону не потребує додаткових коштів на оплату ПДВ. Це полегшить роботу з давальницьких схем і підсилить інтеграцію національної економіки у світове господарство. Більше того, українські компанії одержать офіційну можливість зайнятися світовою торгівлею, скажемо купувати товар у Китаю й продавати його в Польщі. З позиції іноземного капіталу наша податкова система також буде функціонувати як свого роду офшорна зона. А це особливо важливо для країн, що розвиваються.

 

Що стосується позичкового й депозитного рахунків, то вони мають нульові ставки податку й відшкодування. Всі рухи по цих рахунках здійснюються тільки між банком і підприємством, і будь-які трансакції із третіми особами заборонені.

 

Концепція національного податку передбачає певні "настроювання" національної  банківської системи. Кожний вид банківського рахунку одержить певний "ідентифікаційний" код. І комп'ютер пропустить платіж тільки при відповідній його ідентифікації.

 

'Олександр
Олександр Афанасенко, президент ТОВ "Олімп-Капітал", кандидат економічних наук
Введення національного податку може відбуватися поетапно.

 

Починати можна з невеликих ставок. Уводити паралельно з діючими податками при деякому зниженні останніх.

 

Податковим адміністратором, що здійснює податкові платежі на основі використання спеціальних програм, повинен стати банк.

 

Система національного податку здається радикальною в порівнянні з існуючою практикою. Але хіба сучасне суспільство радикально не відрізняється від того, котре було сто й навіть п'ятдесят років тому? Наша пропозиція опирається на сучасний рівень розвитку банківської, грошової системи й комп'ютерних технологій. Сьогодні можна створити територіально організовану структуру банківських серверів і спостерігати динаміку доходів державного бюджету, а відповідно й всієї  економіки в режимі он-лайн.

 

Більше того, можна піти ще далі. Якщо зробити кодифікацію банківських рахунків у галузевому розрізі, то можна відслідковувати динаміку галузевої структури економіки.

 

Оподатковування на основі реальних грошових потоків, а не паперових звітів, робить національний податок загальним і неминучим. Його введення розширить оподатковувану сферу економічної активності й дозволить установити більш низьку податкову ставку для всіх платників податків. Що у свою чергу буде новим потужним фактором макроекономічного росту.      

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: