Страждання столиці

Страждання столиці

Нудьгуюча, щоразу брудніша юрба ходить Києвом. Київ страждає. Економічна вигода? Порахуємо. Нехай їх 30 тисяч, нехай кожний із цих прибульців коштує спонсорам мінімум 100 гривень на день. Разом, кожен день дійства – близько мільйона доларів. 2 тижні (а на
Четвер, 5 квітня 2007, 19:38
Нудьгуюча, щоразу брудніша юрба ходить Києвом. Київ страждає.

Економічна вигода? Порахуємо.

Нехай їх 30 тисяч, нехай кожний із цих прибульців коштує спонсорам мінімум 100 гривень на день – оплата "праці", проживання, харчування. Ще не менш 50 грн. у розрахунку на кожного повинна зжирати піраміда, що керує цим людським потоком.

Разом, кожен день дійства – близько мільйона доларів.

Київ багатіє на політиці?

Реклама:

Так, ці гроші крутяться в банках, в обмінних пунктах, осідають у касах магазинів на Хрещатику, у кишенях власників житла, продавців пива, горілки й насіннячок.

Власники фаст-фудів у районі Майдану, напевно, давно вже купили собі по рукотворному острову в Еміратах. Продавці вудок – по два. Власники гастрономів – по віллі у Женеві.

Але звичайним киянам від цього мало зиску.

Ах, якби в київської влади вистачило сміливості здавати Майдан, Маріїнський парк, вулиці біля Кабміну, Ради й президента в оренду! Щодоби, кожний квадратний метр – з аукціону! Це була би прагматична відповідь на прагматичне питання, що ставить жителям столиці піша навала махателів прапорами.

Київ переповнений прагматиками з регіонів. Місто нудить від псевдореволюційного дежавю, від примітивної естетики пісень із гучномовця й безглуздих ходів опухлої молоді, від жовтих від злості дідків.

І мільйон у день – це катастрофічно мало за облогу міста.

Розрахунок приблизний – нехай зарплата з врахуванням "тіні" $300, загальна кількість населення столиці з урахуванням "понаєхавших" за останні роки – разом не менш 3 млн.

Разом кияни, якщо не брати проживаючих місцевих олігархів, заробляють понад $1 млрд. на місяць. 2 тижні (а навряд чи буде довше) перекритих доріг і запаскуджених вулиць – 1,5% місячного бюджету громадян Києва. Сума, непорівнянна зі стресом для міста.

На жаль, Київ убожіє від політики.

Лихо прийшло, притекло до дверей під'їздів на Липках. І можна співчувати, тому що не усі ще мешканці центрального владного кварталу – скоробагатьки, яким "так і треба"...

Але це підсохне.

Гірше – те, що приїжджі опоганюють місто своєю біганиною, сенс якої недоступний їм самим.

У цьому немає ніякої політики – у відношенні до них у киян є лише звичайна людська втома. Від того, що потрібно притискатись до стінок, коли хтось на вулиці вирішує свої маленькі фінансові й більші політичні проблеми.

Пробки паралізовують бізнес-життя міста. Отруєне машинами повітря ранить людей, хвороби серця й легенів хтось буде лікувати, за чийсь рахунок.

Це прямий конфлікт людяної повсякденності та абстрактної спраги до влади. У безладне, але все-таки місцями досить європейське місто чиясь зла воля вкидає щільні юрби чужих людей зі скляними очами.

Вона змушує їх танцювати під пекельно провінційні наспіви, кружляти по бруківці в пошуках незрозуміло чого.

Юрбитися, кричати, махати строкатими квітами, потім знову кудись іти. Невидимі електричні імпульси звідкись – із цієї прагнучої влади чорноти – увесь час підстьобують через мобільні телефони: швидше, голосніше, сильніше!..

Приїжджі – інші. Вони говорять іншим складом, думають іншими думками, вони чужі. Для киян вони – як родичі, що збожеволіли. З якими хочеться просто мирно роз'їхатися.

Федералізація? Заради Бога, будь ласка! Кияни її заслужили.

Але приїжджими командують ті, хто в стократ гірший і дикіший.

Воістину, це сутність української політики – бруднити те, що тільки-но стало чистим. Кілька сотень чоловік у владних будинках зайняті своєю чорною справою, але від цього погано всім – і мільйонам киян, і донбасчан, і львів'ян.

Не Донбас і не Львів – саме цих політиків з їх наскрізь фальшивими протистояннями варто було б обнести колючим дротом. Секретаріат, Раду, Кабмін. На липських пагорбах поставити вишки з кулеметами, у підвалах урядових будинків – тюремні камери із ґратами...

Але кияни занадто мирні й терплячі. Завдання для них непросте – придумати, як чемно, але чітко сказати нинішнім властолюбцям, що загралися, "до побачення".

Як ненасильницьким чином вивергнути з міста це сховане чужорідне багатоголове сторуке тіло збанкрутілої еліти, що засмічує вулиці своїми грошима та купленими мітингами.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: