Новітні технології від українських розробників
на захисті неба

За підтримки Octava Defence
11 березня 2024
"Ми можемо збивати літаки за багато кілометрів, але не можемо збити "мопеди", які літають щовечора однаковими траєкторіями. Такі реалії", – написав у телеграмі відомий український воєнний блогер "Николаевский Ванек" після збиття російського літака А-50.
Дронів-камікадзе "шахед" Росія має дуже багато. Вони дешеві, їх можна  виробляти сотнями штук на місяць. Спочатку росіяни купували їх в Ірані, але згодом почали самі випускати такі у Татарстані.  

З початку вторгнення росіяни запустили по Україні 4357 ударних дронів, а до кінця 2025-го року їх вироблять ще 6000 штук. Окрім того, що кожного місяця дронів в українському небі стає більше, вони використовують різні тактики, що ускладнює збиття.  

Україна дочекалась засобів ППО від західних союзників, однак наданих систем замало, щоб прикрити всю 1500-кілометрову лінію фронту. Ба більше, кількість ракет до них обмежена, тож доводиться обирати більш пріоритетні об’єкти для захисту. Зі скороченням західної технічної підтримки захищати небо стало ще складніше.

На рівні відчуттів здається, що повітряні сили адаптувались і значно менше "шахедів" почали досягати цілі. Однак насправді відсоток влучень не сильно зменшився, тож технологічні перегони тривають. Проти російської кількості та дешевизни – українська ефективність та винахідливість. 

Віддати ворогу небо – значить віддати стратегічну перевагу. Щоб цього не допустити, збройні сили, вітчизняні інженери та програмісти шукають асиметричну відповідь на загрозу "шахедів".

Мобільні групи та гібридні ППО

Сучасні системи Patriot, Iris-T, SAMP-T, NASAMS, які передали ЗСУ західні партнери, – хороші, але дорогі і недоцільні засоби у боротьбі з "шахедами". 

Вартість пуску однієї дефіцитної ракети для Patriot – близько 3 млн дол, а вартість одного "шахеда" – близько 100-200 тис дол. Якщо збивати дрони дорогими засобами ППО, то на більш смертоносні російські ракети нічого не залишиться. Саме тому повітряні сили використовують передові системи проти іранських дронів лише у виняткових випадках.  

Концепція "шахед" – це засмітити українське небо дешевими безпілотниками з розрахунку на те, що принаймні кілька дронів збити не встигнуть і вони долетять до цілі. Або ж просто "розрядити" українське ППО перед масованим ракетним обстрілом. Відповідно, засоби проти "шахедів" мають бути такими ж дешевими та масовими.

Допомагають у цьому інші західні системи ППО. Наприклад, німецькі зенітні установки Gepard зарекомендували себе доволі ефективними і снаряди для них знаходити значно простіше. І хоча самих комплексів Україна має більше 50 штук, їх все одно не вистачає для закриття всього неба. Ці машини не можуть кожного разу бути в потрібному місці в потрібний час.
В один момент стало зрозуміло, що у західних союзників банально немає стільки вільних засобів ППО, щоб повністю закрити українське небо. Тому вітчизняним конструкторам та інженером довелось проявити кмітливість.  

Взагалі система ППО складається з трьох головних елементів: радар, пускова установка та ракети. В Україні військові зіткнулись із ситуацією, коли на радянських системах є пускові, але немає ракет. Або ж можна дістати західні пускові установки, однак немає для них найважливішої частини – радару.  

Очевидним було рішення спробувати поєднати все це і зробити гібридну протиповітряну зброю. Так народився проєкт FrankenSAM. Концепція проста – зібрати всі елементи, що ми маємо, можемо виробити або докупити, та зрештою поєднати це в єдину систему.  

Так старі американські зенітні ракети RIM-7, яких є вдосталь на складах, поєднали із радянським ЗРК "Бук". А українські радіолокаційні станції поєднали із американськими пусковими від Patriot та NASAMS.

"Франкенштейни" у різних варіаціях вже використовують повітряні сили. Один з українсько-американських зразків у січні цього року навіть вразив свій перший "шахед", чим подарував надію на щільніше закриття неба.

Однак масовості цьому проєкту все одно не вистачає. Мало бути щось, що можна робити сотнями і розкидати по всій Україні.  

Так з’явилась концепція мобільних вогневих груп, озброєнних кулеметами або малими зенітними ракетами. Ідея не нова – на фронті такими ловлять ворожі безпілотники з самого початку вторгнення. Коли з’явилась загроза "шахедів" – на цивільні пікапи почали ставити спарені кулемети та додали до них прожектори та приціли.
Дальність ураження – лише 1-2 кілометри, однак перевага таких груп – це мобільність. Кожна з них має транспортний засіб і початкову позицію, яку за потреби може швидко змінити. Простір для розвитку цієї ідеї безмежний. Військовим постачають нові пікапи, засоби зв’язку, тепловізори, придумують нові тактики розміщення тощо.  

Масштабувати кількість мобільних груп можна безкінечно, але вони все ж таки мають певний поріг ефективності, тож пошуки засобів проти "шахедів" продовжились.

РЕБ, що збиває "шахеди"

Як виявилось, "шахеди" можна збивати навіть без фізичного контакту – за допомогою систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Так навчились робити і наші збройні сили.  

Принцип дії українських РЕБ описав журнал Forbes. "Шахед" має потужну антенну, яка орієнтується на супутникові сигнали, щоб наводитись на ціль. Український РЕБ перевантажує цю навігаційну систему своїми сигналами й дрон збивається зі шляху.  

За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, це працює значно ефективніше, ніж стандартне "глушіння" сигналу. Протидіяти такому іранські "мопеди" ще не навчились – вони просто не можуть виявити, що сигнал супутника фальсифікується. У підсумку зараз все частішими стали випадки, коли "шахеди" просто приземляють неушкодженими.
Відомо, що за такою технологією працює українська розробка під назвою "Покрова". Її характеристики тримають в секреті – окрім назви публічно про неї майже не говорять. Так само на одному з телеграм-каналів ЗСУ пролунала інформація про загадковий комплекс РЕБ "Ліма", який нібито теж вміє збивати "шахеди", але це єдина згадка про цю систему. 

Наявність таких розробок є позитивом, однак схоже, що малі масштаби виробництва та дослідних робіт поки не дозволяють вирішити проблему "шахедів". Це опосередковано підтверджує стаття колишнього Головнокомандувача Валерія Залужного на The Economist. Там йшлося про те, що росіяни зробили великий стрибок у технологіях РЕБ, а Україна поки що в цьому програє. 

Оскільки засобів враження та радіоелектронної боротьби поки недостатньо, щоб закрити українське небо від надокучливих дронів, залишається змусити їх працювати з максимальною ефективністю. І в цьому Україна теж має низку напрацювань.

Як зробити захист неба ефективним

Як бачимо, єдиного рішення проблеми немає, і жоден із запропонованих варіантів не може стати "гейм ченджером" війни у повітрі. Якщо складно швидко збільшити кількість ППО, то принаймні можна витиснути максимум з кожного згаданого рішення.  

Передусім засоби ППО мають бути розгорнуті в потрібному місці в потрібний час. Для вирішення цього завдання було створено спеціальний софт, який аналізує шляхи "шахедів" кожної ночі, дозволяє визначити закономірності та ефективно розмістити засоби ППО.  

Але щоб зібрати такі дані, а тим паче реагувати на них в режимі реального часу, потрібно ці "шахеди" побачити. Своєчасно виявити цілі та відслідковувати рух ворожих безпілотників протягом всього їх шляху життєво важливо, адже вони все частіше змінюють напрямок руху та намагаються заплутати захисників українського неба.   

Як відомо, радари – дуже дороге обладнання, і ними складно покрити територію всієї України. Водночас українські розробники пропонують більш дешевий та масовий варіант – акустичні сенсори.  

Річ у тім, що "шахеди" відомі своїм характерним звуком, який часто порівнюють із мопедом. Сучасні сенсори здатні не тільки помітити "шахед", але й визначити відстань, координати об’єкта та швидко передати ці дані на відповідний пункт управління. 

Саме за таким принципом працює звукометрична акустична система "FENEK", розробником якої є компанія "Octava Defence". Це мережа приймачів акустичних сигналів (сенсорів), об’єднаних в систему  єдиним програмно-технічним "мозком", що за допомогою складних математичних розрахунків визначає азимут, висоту, напрям руху та тип повітряної цілі. Розробники навчили цю систему "відсіювати" зайві звуки. Наприклад, для "FENEK" не є проблемою відрізнити звичайний мопед від "шахеда". 
Олександр Кардаков, засновник Octava Defence
Для ефективної роботи системи потрібно розмістити її приймачі акустичних сигналів (сенсори) на всіх вигідних позиціях вздовж кордону України з рф та Білоруссю, а також навколо об’єктів критичної інфраструктури та районів, які потребують захисту. Всі отримані дані в режимі реального часу будуть зібрані, проаналізовані, на їх основі буде сформована детальна картина того, що відбувається в небі. Це дозволить Повітряним силам мати високий рівень ситуаційної обізнаності та приймати більш виважені рішення щодо розміщення тих чи інших засобів ППО.

Елементи звукометричної акустичної системи "FENEK" можуть стати в нагоді не тільки для боротьби із "шахедами", але й використовуватись на передовій для виявлення ворожих диверсійних груп та FPV-дронів, які наближаються до позицій захисників. 

Ще одним ефективним сценарієм застосування елементів акустичної системи на війні є її участь у проведенні заходів контрбатарейної та контрснайперської боротьби.

Сама по собі спроба "почути" ворожий об’єкт не є чимось радикально новим. Подібними засобами користувались ще у часи Другої світової війни. У нинішні часи нейромереж, надшвидкого зв’язку та обробки даних ця ідея може працювати в рази ефективніше. 

Відомо, що держава принаймні зацікавлена у подібних рішеннях. На кластері Brave1 нещодавно представили таку ж систему від іншого виробника – вона називається Zvook. 
Зрештою, "розумні" акустичні сенсори можуть стати в нагоді і після війни. Наприклад, для здійснення контролю порядку в місцях великого скупчення людей або ж для збору даних про шумове забруднення у містах тощо.

Так само завдяки новітнім технологіям Повітряні сили можуть розкрити потенціал візуального спостереження, задіявши сучасні камери та тепловізори. Для цього компанія "Compass Engineering" розробила інтелектуальну систему відеоспостереження "ЗІР", яка здатна візуально ідентифікувати ціль, визначити її швидкість та траєкторію руху.  

Наступний рівень підвищення ефективності виконання бойових завдань Повітряними Силами – це можливість якісно поєднати дані зі всіх джерел у єдину картину та обрати оптимальний спосіб ураження цілі. Для цього знадобиться агрегована система і розробник систем "FENEK" та "ЗІР" пропонує ще один власний продукт – уніфіковану платформу захисту об’єктів критичної інфраструктури "СФЕРА", що є системою більш високого рівня.  "СФЕРА" автоматично обробляє, узагальнює та аналізує інформацію, отриману від системи радіолокаційного контролю, звукометричної акустичної системи "FENEK", інтелектуальної системи відеоспостереження "ЗІР", та пропонує відповідним пунктам управління оптимальні проекти управлінських рішень щодо усунення потенційної загрози.

"СФЕРА" забезпечує повну автоматизацію процесу виявлення безпілотників противника всіх типів з високою імовірністю.

Використання "СФЕРИ" допоможе знайти рішення для збиття "шахеда" за кілька хвилин, мінімізуючи фактор людської помилки. Це особливо актуально на тлі загальної розпорошеності засобів ППО та способів виявлення цілі, адже їх доволі складно систематизувати та змусити працювати в одній великій команді.  

Власне, така уніфікація інформації і стане одним з головних напрямків розвитку технологій для захисту українського неба.