Українське ІТ в часи війни: що потрібно, аби реалізувати колосальний потенціал галузі

Останні роки українська ІТ-галузь розвивалась колосальними темпами: щорічне зростання складало 25-30%,а починаючи з 2010 року ІТ зріс у 18,2 рази. Під час повномасштабної війни ІТ стала єдиною галуззю, яка зберегла ріст – за підсумками 2022 року він склав майже 6%. Цього року такої динаміки вже не буде: окрім війни, на це суттєво вплинула глобальна рецесія, що є в світі.

Потенціал української ІТ-галузі – колосальний. У структурі українського експорту ІТ піднялася на друге місце після металургії, хоча такий стрибок передусім зумовлений проблемами інших галузей. ІТ – кроссекторальна галузь, компанії працюють з різними індустріями та секторами економіки, тож криза в інших секторах відбивається і на ІТ. Але такий ріст підтверджує стійкість ІТ-індустрії – вона точно стане драйвером економічного відновлення країни після війни.

На внутрішньому ринку зараз найпоширеніший вектор ІТ – E-Commerce, цей сектор стрімко росте навіть під час війни. Активно розвивається FinTech, HealthTech, DefenceTech. Саме DefenceTech, CyberSecurity та GovTech (рішення для діджиталізації державних та муніципальних сервісів) є найбільше цікавими за кордоном. Репутація Дії – на дуже високому рівні в світі.

Якщо в 2019 році ІТ-галузь сприймала державу та усі ініціативи з насторогою, були кризові моменти, то зараз ми дуже задоволені співпрацею. Міністерство цифрової трансформації – одне з небагатьох відомств, яке долучає бізнес і громадськість до обговорень ідей та нових рішень, залучає експертизу зі сторони бізнесу. Мінцифра відкрита до комунікації з представниками ІТ-галузі, пропонує такі можливості, які впливатимуть на те, куди розвиватиметься країна в майбутньому.

Команда Мінцифри відповідає за діджитал-трансформацію держави, а отже, співпрацює з іншими міністерствами і відомствами. Через робочі групи представники ІТ-сектору мають доступ до інших органів, доносять свої ідеї та пропозиції. Наприклад, Мінцифри презентувало стратегію інновацій– у Мінцифри амбітні плани, і усі сподіваються, що вони будуть впроваджені. Також ІТ-сектор, зокрема Асоціація ІТ Ukraine, активно співпрацюють з Мінцифрою щодо промоції України за кордоном.

Головний виклик станом на зараз стосується вільного переміщення фахівців у межах робочих поїздок. Зараз втримувати клієнта стає важче. Україна програє конкуренцію сусіднім країнам, які можуть вільно переміщати персонал і працювати.

Інший виклик пов’язаний із молодим персоналом. До великої війни ІТ-галузь приділяла увагу навчанню потенційного персоналу. У нас сформувалась велика кількість "джунів", молодого персоналу, але галузь не може їх наймати у великій кількості. Але в довгостроковій перспективі ситуація виглядає непогано: глобальна рецесія пройде, і українська ІТ-галузь відновить зростання. Тоді ринок збільшить запит на цей персонал.

У різних країнах відсоток молоді, яка обирає технічні професії, не є великим. В Європі 75% дітей ідуть у не технічні спеціальності. І це для нас перспектива на майбутнє, поле для можливостей.

Основне, що цікавить наших партнерів з-за кордону – умови роботи. У їхньому уявленні ми сидимо без світла, в холоді, при постійних ракетних обстрілах. Але ми пояснюємо, що так, є ризик блекаутів, але ІТ – супер адаптивна галузь, усі вже мають "старлінки", генератори, і наші фахівці можуть виконувати свою роботу, виконувати зобов’язання.

Українське ІТ стало тією індустрією, яка популяризує бренд України в світі. Раніше існував стереотип, що Україна – це дешева робоча сила. Це не так, в сфері ІТ ми давно вже не дешеві. Ми відрізняємось рівнем менеджменту, відповідальності, вмінням вирішувати складні задачі командами. Це і є наша ціннісна пропозиція.

Стосовно зовнішніх ринків 40% наших клієнтів – це США. На другому місці – Велика Британія, яка в останні роки активно відкриває двері для українських ІТ-компаній. Ідеться не лише про міжнародну технічну допомогу чи донорські проєкти, Британія має потребу в експертизі, яку ми можемо дати. Вони бачать бізнес-можливості для співпраці.

В Європі є низка країн, де українське ІТ представлене недостатньо. Передусім це Німеччина та країни Скандинавії. Вони мають потребу в сучасних ІТ-рішеннях, цікавляться нашою експертизою у різних сферах.В Німеччині є зацікавленість GovTech, цифровою трансформацією держави. Хоча вони максимально консервативні, у них є інтерес та бажання рухатись у цьому напрямку. Вони вже починають пілотні проєкти, зокрема щодо електронних посвідчень водія. Наші досвід та експертиза стануть їм у пригоді.

Якщо говорити про внутрішній ринок, то наш найбільш платоспроможний сектор –аграрний, є великі компанії, які можуть собі дозволити використовувати технології. На другому місці – банківський та фінансовий сектор, для них важливі і технології, і кібербезпека. І також роздрібна торгівля – зараз реалізується багато E-Commerce-проєктів.

Напрямок, який активно зароджується і вже цікавить іноземних інвесторів, – це DefenceTech. Оскільки у нас війна, Україну розглядають як країну, де можна тестувати інновації. Ми відкриті, із задоволенням залучаємо технології та інвестиції. До нас звертаються за експертизою у сфері кібербезпеки: у 2022 році на Україну було здійснено понад дві тисячі кібератак, жодна з яких не досягла успіху – це заслуга наших фахівців.

Попри війну, для ІТ-компаній зараз доступно багато інструментів та можливостей.Передусім їх надають уряди різних країн, які мають проєкти міжнародної технічної допомоги. Наприклад, уряд США виділяє великі кошти на підтримку соціальної сфери, обороноздатності, української економіки – малого та середнього бізнесу. Це теж можливості – країни бачать перспективи співпраці між бізнесами.

Де компаніям шукати інформацію? Насамперед є ресурс Дія.Бізнес – це великий веб-портал, де зібрана вся корисна для українських підприємців інформація. Зокрема, грантові можливості або закордонні події. Компанія може подати заявку, і, якщо її профіль відповідає тематиці заходу, її представників запрошують. Такі заходи – це можливість знайти потенційних клієнтів та партнерів.

Також компаніям слід звертати увагу на проєкти технічної допомоги вУкраїні, передусім від USAID: USAID Агро, USAID Конкурентоспроможна економіка України, USAID Кібербезпека. Тут є прямі гранти на впровадження інновацій всередині країни.

Головне завдання ІТ-галузі на сьогодні– активно комунікувати з клієнтами, оскільки найкраща допомога для України – це нові проєкти, стабільна робота та підтримка ІТ-галузі. До повномасштабної війни наші компанії багато працювали з великими корпораціями, для яких Україна зараз – у помаранчевій або навіть в червоній зоні, співпраця з нами – це великі ризики, і вони намагаються її уникати. Таким клієнтам треба пояснювати, що українські компанії та фахівці адаптивні, навчилась працювати попри всі виклики і виконують зобов’язання.

Тож як шукати клієнтів? По-перше, ІТ-компанія не втратить клієнтів та контракти, якщо має чітку нішу та експертизу. Навіть попри рецесію та війну, українські нішеві компанії продовжують працювати стабільно. Ба більше, вони залучають рекомендації наявних клієнтів для пошуку нових. Тож компаніям слід чітко розуміти власну ціннісну пропозицію, власну нішу і залучати клієнтів, яким потрібна така експертиза.

По-друге, українським компаніям зараз слід розвивати партнерства з умовними конкурентами. Якщо компанія не може виграти державний ІТ-тендер в Європі, вона може стати субпідрядником для місцевої компанії з досвідом таких проєктів.

Щодо великих корпорацій – для них є варіант записати співпрацю з Україною в корпоративну соціальну відповідальність. Треба налагоджувати гарні стосунки, пояснювати особливості роботи з Україною та брати в них рекомендації для інших потенційних клієнтів. Минулого року багато контрактів зберіглося саме завдяки цьому.

По-третє, слід звертати увагу на грантові можливості. Фонди виділяють кошти на діджиталізацію різних сфер в Європі. Такі проєкти виграються консорціумом, об’єднанням кількох організацій. Якщо це EdTech-компанія, можна спільно з партнером-університетом реалізовувати проєкт із цифровізації. А загалом треба ширше дивитись на можливості, які з’являються для України як майбутнього члена Євросоюзу.