Система гарантування вкладів на шляху до євростандартів

За підтримки
21 листопада 2023

Система гарантування вкладів в Україні подолала більше великих криз, ніж у будь-якій іншій європейській країні. Окрім загальносвітових фінансових потрясінь, вітчизняна система пройшла випробування на міцність двома етапами агресії з боку росії – у 2014-му та 2022-му роках.

Щоразу, навіть у роки, коли з ринку виводилося одночасно по 33 банки (для прикладу, 2014 та 2015 роки), система гарантування виконувала свою основну функцію – відшкодовувала кошти за вкладами. Загалом за останні 25 років майже 2 мільйонам вкладників банків, виведених з ринку, виплачено понад 104 млрд грн.

"Економічна правда" у серії статей розповідає про роботу Фонду гарантування – організації, яка, власне, відшкодовує гарантовані вклади фізичним особам, акумулює кошти для розрахунку з кредиторами банків, супроводжує виведення банків з ринку, та про процеси, що впливають на банківську сферу України. У цій публікації досліджуємо євроінтеграційні процеси, які проходить Фонд, задля досягнення відповідності найкращим стандартам систем гарантування вкладів Європейського союзу.

Не лише "виплатна каса"

Український Фонд гарантування вкладів – це не просто "виплатна каса", яка збирає кошти з банків та робить виплати вкладникам. На нього покладені функції моніторингу та аналізу фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності, врегулювання неплатоспроможних банків, ліквідації фінансових установ, продажу активів збанкрутілих банків, розрахунку з кредиторами тощо.

У сучасному вигляді система гарантування вкладів функціонує протягом останнього десятиліття. У 2012 році був ухвалений головний для Фонду гарантування Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що дав поштовх для трансформації та вдосконалення установи. Відтоді Фонд отримав повноваження виводити банки з ринку і поступово посилював свою інституційну спроможність у цій царині.

З квітня минулого року до системи гарантування включені усі банківські установи України. Останнім до лав банків-учасників Фонду гарантування приєднався державний Ощадбанк. Натепер вітчизняна система гарантування відповідає принципам ефективних систем страхування Міжнародної асоціації страховиків депозитів та законодавству ЄС в частині прямої заборони на залучення вкладів установою у разі її відмови від набуття членства в системі гарантування вкладів.

Запобігти банкопаду замість ліквідувати банк

З 2014 року процес змін отримав європейський вектор завдяки Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Зокрема, наша держава взяла на себе зобов’язання щодо гармонізації вітчизняного законодавства із нормами раду Євродиректив. У тому числі тих, що стосуються роботи фінансової системи країни. Зокрема – Директив 2014/49/ЄС (про схеми гарантування депозитів) 2014/59/ЄС (про встановлення рамок для відновлення платоспроможності і врегулювання кредитних установ та інвестиційних фірм). 

З лютого цього року спільно з Генеральним директоратом з фінансової стабільності, фінансових ринків та союзу ринків капіталу Європейської Комісії триває процес оновлення переліку актів ЄС, які потребують впровадження у секторі фінансових послуг, де Фонд визначено відповідальним за впровадження законодавства ЄС в частині врегулювання неплатоспроможності кредитних установ та системи страхування вкладів.

"Мета нашого євроінтеграційного руху це бажання, аби ліквідації банків із виплатою відшкодування вкладникам за рахунок системи гарантування стали майже унікальними випадками. Врегулювання банків – як-от продаж неплатоспроможного банку інвестору, відчуження усіх або частини його активів та зобов’язань на користь приймаючого банку тощо – дозволить вкладникам не відчувати наслідків неплатоспроможності банку. Адже вони просто ставатимуть клієнтами іншого, платоспроможного банку.
Світлана Рекрут

Відсутність періоду недоступності коштів, необхідності вкладнику витрачати час на отримання відшкодування та ухвалення рішення щодо подальшого розміщення коштів – це все підвищує рівень довіри до банківської системи. Останній приклад – АТ "Сенс Банк". Коли за два дні тимчасової адміністрації, поки Фонд працював у банку з метою передачі його акцій на користь держави, було зафіксовано приріст депозитів на понад 300 млн грн", повідомила Світлана Рекрут, директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Від 500 гривень до 600 000 гривень на відшкодування

Загалом гарантування вкладів як явище існує всього лише близько ста років, а сучасні підходи до цього механізму почали з’являтися наприкінці 90-х років минулого сторіччя. Українська система гарантування вкладів зароджувалася і формувалася паралельно із загальносвітовими процесами: у вересні цього року Фонд гарантування вкладів відзначив своє 25-річчя.

Цікавий факт: у 2002 році Фонд став одним із 25 співзасновників Міжнародної асоціації страховиків депозитів.

У 1998 році, коли Фонд гарантування був створений, громадянам забезпечували відшкодування всього п’ятисот гривень. У подальшому гарантована сума відшкодування за вкладом зростала: протягом 2012-2021 років вона становила уже 200 тисяч гривень. 

Через повномасштабну війну захист фізичних осіб-вкладників зазнав безпрецедентного посилення завдяки окремому Закону, відповідно до якого українцям на час воєнного стану та впродовж трьох місяців з дня його припинення чи скасування гарантується 100% відшкодування всіх вкладів. Після перемоги, коли обмеження повернуть, гранична сума відшкодування зросте і становитиме уже 600 тис. грн. Це дозволить Україні покрити гарантіями рахунки понад 99,5% вкладників та поступово досягти світового стандарту у понад 60% покриття від суми вкладів у банківській системі.

"Необхідно розуміти, що станом на сьогодні фінансовий сектор балансує між заходами, необхідними для забезпечення фінансової стабільності України в умовах війни, та зусиллями, спрямованими на реалізацію євроінтеграційної політики", – каже керівниця юридичної групи Проєктy USAID "Реформування фінансового сектору" Анастасія Воронова.

Максимальна сума відшкодування є фіксованою – таке правило діє і в інших країнах. Історично системи гарантування вкладів функціонували так, щоб захищати лише "роздрібних" вкладників – пересічних громадян, яким може бути складно розібратися у тонкощах банківської системи і які не володіють надвеликими статками. Вважається, що ті, хто готовий робити великі внески, повинні зважати на ризики та усвідомлювати, що держава в разі чого не зможе повернути їм усе втрачене.

У країнах з міцною економікою система гарантування вкладів поширюється і на юридичних осіб. Переважно страхуються вклади малих та середніх підприємств та неприбуткових організацій. Тож до цього прагне і Україна. З 2017 року дія системи гарантування вкладів уже поширилася на фізичних осіб-підприємців. Водночас вдосконалення системи продажу активів збанкрутілих банків позитивно впливає на процес виплат негарантованим вкладникам (юридичним особам). Адже на розрахунок, для прикладу, із юридичними особами, які у процесі ліквідації банку стають його кредиторами, спрямовуються кошти, отримані від продажу та управління активами.

Поступово скорочується термін початку відшкодування вкладникам. На старті роботи Фонду гарантування закон передбачав, що відшкодування повинно було розпочатися не пізніше ніж за 3 місяці. На сьогодні ж термін скорочено до 20 робочих днів, а на практиці процес виплат стартує ще раніше. Європейські норми, до яких прагне Фонд гарантування, передбачають старт виплат за вкладами не пізніше, ніж через 7 днів з дня визнання неплатоспроможності банку.

Членство України в ЄС, до слова, не залишить альтернативи подальшому підвищенню гарантованої суми. Європейський стандарт передбачає виплату до 100 тис. євро одній особі, чий вклад перебував на рахунках збанкрутілого банку та матиме поширення, зокрема і на філії іноземних банків.

Реформи воєнного часу

Трансформація системи гарантування вкладів, розпочата десятиліття тому, не стала на паузу із початком повномасштабної війни. За словами Світлани Рекрут, протягом 2022-2023 років було досягнуто значного прогресу в частині імплементації ряду нормативно-правових актів, що стосуються роботи Фонду гарантування.

"Все це не лише наближає українську систему до європейських стандартів, але й посилює її інституційну спроможність", – каже директорка Фонду.

"Якщо говорити про євроінтеграційні процеси, значного прогресу було досягнуто в імплементації положень Директиви 2014/49/ЄС про системи гарантування вкладів та Директиви 2001/24/ЄС про реструктуризацію та ліквідацію кредитних установ. Положення цих директив, серед іншого, стосуються наявності та належного функціонування системи гарантування вкладів, порядку наповнення системи гарантування вкладів, встановлення лімітів на відшкодування коштів вкладників, забезпечення поінформованості вкладника про наявність та функціонування системи гарантування вкладів", – розповіла Анастасія Воронова.

Анастасія Воронова

Продовжується робота над впровадженням положень Директиви 2014/59/ЄС про створення концептуальної бази відновлення платоспроможності і врегулювання неплатоспроможності кредитних установ та інвестиційних фірм (Директива BRRD).

"Директива BRRD була розроблена у відповідь на глобальну економічну кризу 2007-2009 років та передбачає правила роботи з проблемними банками, інвестиційними фірмами та фінансовими компаніями. Правила Директиви BRRD покликані забезпечити безперервне надання системно важливих функцій вкладникам та економіці загалом зі сторони учасників фінансового сектору", – відзначила експертка.

У серпні 2023 року була затверджена Стратегія розвитку фінансового сектору України. Серед іншого, вона прямо передбачає розробку проєкту закону щодо впровадження комплексної системи оздоровлення, врегулювання неплатоспроможності та виведення з ринку неспроможних фінансових установ як одну з пріоритетних короткострокових цілей. По суті, цей законопроєкт буде покликаний впровадити положення Директиви BRRD.

Поруч з іншими реформами, що тривають у країні навіть у воєнний час, вдосконалення фінансового сектору загалом та особливо системи гарантування вкладів дало свої плоди.

"8 листопада 2023 року Європейська Комісія надала рекомендацію розпочати переговори з Україною щодо членства у Європейському Союзі, що, без перебільшення, є історичною подією для нас", – резюмує Анастасія Воронова.