Зернотрейдеры: на службе у высшей касты

Зернотрейдеры: на службе у высшей касты

Среда, 15 августа 2012, 14:05 -
Международные компании уже привыкли к украинскому рынку, однако догнать "украинцев" им вряд ли удастся. Они не вступили в Партию регионов, потому не являются конкурентами ни Иванющенко, ни Вадатурского. (Укр.)

Успішність українських підприємців напряму залежить від їх політичної орієнтації. А їх статки зростають так само швидко, як скорочується шлях до головного кабінету на Банковій або росте кількість друзів у Кабміні та парламенті.

Побачити таку закономірність можна на будь-якому ринку, в тому числі і на аграрному, який останнім часом росте, як на дріжджах. Поки що найбільші прибутки сектору приносять зернові і технічні культури - і не стільки їх виробництво, як експорт.

Бути зернотрейдером українського збіжжя, щорічний врожай якого становить не менше 40 млн тонн, досить прибуткова справа, хоча і нелегка. Опинитися в числі лідерів не так просто, а за два-три роки цього досягти практично неможливо, звісно, якщо ти не "єнакіївський" друг президента.

Інакше як можна пояснити успіхи приватно-державної компанії "Хлібінвестбуд", яка за два роки вийшла на першу позицію в експорті українського збіжжя?

Реклама:

Рейтинг експортерів зерна з України, сезон 2011-2012


Компанія

Частка, %

1

"Хлібінвестбуд"

13,7

2

"Нібулон"

10,1

3

"Кернел груп"

8,7

4

"Дрейфус"

7,2

5

"Топфер"

4,6

6

"Каргіл"

4,0

7

"Бунге"

3,7

8

"Серна"

3,5

9

"Нобле"

2,6

10

"Гермес-трейдинг"

1,8


Інші

40,2


Загалом, млн тонн

19,8

Джерело: Grain Ukraine

У липні стартував 2012-2013 маркетинговий рік, і експортери зерна втягнулися в нову гонитву за шаленими прибутками.

Тож "Економічна правда" вирішила проаналізувати нинішню ситуацію на ринку експорту зернових і співвідношення сил гравців з урахуванням їх наближення до влади, і дати прогноз розвитку подій.

Нереалізований потенціал

Для початку варто пригадати, чим закінчився для зернових трейдерів попередній сезон.

У 2011-2012 маркетинговому році Україна експортувала близько 23 млн тонн зерна з рекордного в історії країни врожаю 56 млн тонн. Враховуючи, що Україні для внутрішнього споживання вистачає 26 млн тонн зерна, обсяг нереалізованого експортного потенціалу становив не менше 5 млн тонн.

Тому з урахуванням минулорічних запасів зернові залишки країни сягають 10 млн тонн. Навіщо Україні такі великі резерви, зрозуміти важко. Чому так сталося, треба питати, насамперед, в урядовців. Більшою мірою якраз їх заходи загальмували експорт збіжжя.

По-перше, у 2011-2012 маркетинговому році діяли експортні мита, введені Кабміном. Скасували обмеження лише у жовтні 2011 року - на пшеницю і кукурудзу. Мита на ячмінь протрималися до 1 січня 2012 року.

Подейкують, що продовження дії мит на цю культуру лобіювали виробники свинини, серед яких фігурує і компанія "АПК-інвест" віце-прем'єра Бориса Колеснікова. Як відомо, ячмінь використовують переважно для виробництва кормів для свиней і в спиртовій галузі.

Борис Колесников. Фото УП

У будь-якому разі, через це Україна втратила статус світового лідера з постачань ячменю, скотившись з першого місця на п'яте і поступившись Австралії, Аргентині, ЄС та Росії.

По-друге, затримка з початком експорту призвела до втрат деяких покупців і посилення позицій інших країн-продавців. Поки трейдери умовляли уряд скасувати квоти і мита, Росія на повну потужність відвантажувала збіжжя і завойовувала ринки.

Для Москви минулий маркетинговий рік став рекордним - 27 млн тонн експортованого зерна.

По-третє, після активізації експорту підвела інфраструктура. "Укрзалізниця" не могла задовольнити попит на вагони, який різко виріс, а під'їзні шляхи до портів не справлялися з піковим навантаженням.

У січні учасники зернового ринку підписали меморандум з "Укрзалізницею", де обумовили ритмічність поставок, після чого ситуація покращилася, однак надолужити згаяне і вийти на прогнозні показники було вже неможливо.

Четвертим "гальмом" для вивезення українського збіжжя стали аномальні лютневі морози, які призвели до замерзання портів і заблокували навігацію. Відтак, у лютому Україна експортувала лише 1,6 млн. тонн замість очікуваних 2 млн тонн.

Коли негода на руку

Головна проблема нового сезону - поганий врожай 2012 року, який спричинили засушлива осінь і люта зима.

Хоча, якщо послухати представників Мінагрополітики, не так все і погано. Голова відомства Микола Присяжнюк стверджує, що цього року очікується урожай зернових у межах 45-46 млн тонн.

За словами міністра, прогноз експортного потенціалу зернових також залишається незмінним: 20-21 млн тонн. Натомість, аграрії стверджують, що названі цифри нереальні.

У будь-якому разі, несприятливі погодні умови були не лише в Україні, а в інших країнах, які експортують зерно. Зокрема, значною мірою це стосується і США, основного експортера кукурудзи.

Це уже викликало зміну настрою країн-імпортерів. Як відомо, у липні вони різко скоротили закупівлі українських злаків через зростання цін. Причому такі великі споживачі українських зернових, як Єгипет, Саудівська Аравія, Ірак та Йорданія, кілька разів переносили тендери на купівлю зерна.

Так, ціна на пшеницю в Україні досягла максимуму за останній рік - за місяць її внутрішня вартість зросла на 13,5% до 238 дол за тонну з ПДВ, експортна - на 17,4% до 310 дол за тонну (FOB Чорне море).

За даними Мінагрополітики, з початку нового маркетингового року до 7 серпня експорт зерна з України становив лише 1,4 млн тонн.

У будь-якому разі, найближчим часом імпортери активізуються. Скоріше за все, їм доведеться купувати збіжжя за піковими цінами, що буде тільки на руку зернотрейдерам. Проте, пощастить, схоже, не всім.

Основні гравці

Почати варто з одіозної компанії "Хлібінвестбуд" - чемпіона з експорту зернових 2011 року. За короткий час завдяки адміністративному ресурсу вона стала провідним гравцем аграрного сектора.

Дякувати "темна конячка" повинна Мінагрополітики та його очільнику Миколі Присяжнюку. Відомство всіляко сприяло цій фірмі, віддаючи їй найбільш "жирні" квоти на експорт. Пояснення було простим: це державна компанія.

Утім, як виявилося пізніше, державна частка в цьому підприємстві була не контрольною. Згодом фаворит міністра лише підтверджував свій імідж "компанії-халепи", і Присяжнюку не раз доводилося її рятувати.

Так, восени 2011 року лобі Присяжнюка дозволило "ХІБу" зламати опір Мінфіну і уникнути збитків в розмірі 100-120 млн дол, які їй загрожували через діючі експортні мита.

Цієї весни компанія потрапила у скандал, пов'язаний з Аграрним фондом, через який полетіли голови чиновників, а держава зазнала збитків на суму 340 млн грн.

Це далеко не повний перелік усіх "заслуг" цього напівдержавного "монстра", за яким, як стверджують його менеджери, стоять інвестори з Уолл-Стріт.

Однак керують "ХІБом" менеджери, яких пов'язують з одіозним "регіоналом" Юрієм Іванющенком. В його орбіту входить і Присяжнюк. Відтак, зовсім не дивно, що компанія досягла таких вагомих результатів за короткий час.

Юрий Иванющенко

Чи зможуть згадані особи і в цьому сезоні утримувати "Хлібінвестбуд" на провідних позиціях? В прес-службі компанії кажуть, що в новому маркетинговому році вона відвантажила 80 тис тонн зерна.

"Це лише початок сезону. Ми ставимо завдання зберегти динаміку розвитку і частку ринку", - кажуть речники "ХІБу".

Утім, є певні сумніви що реальні власники "хлібного" бізнесу готові і надалі розвивати цей скомпрометований проект. Напередодні в установчих документах компанії були зроблені зміни. Які саме - невідомо.

Зараз сайт "ХІБу" не працює, а в прес-службі стверджують, що він "на стадії оновлення". При цьому за тією ж адресою - Саксаганського, 1 - з'явилася нова компанія, яка також експортує зерно - таке собі ТОВ "Трейд хауз-Україна". Можливо, через рік цей "новачок" буде одним з лідерів експорту.

Поява на верхівці рейтингу експортерів зерна компанії "Нібулон" нікого не дивує. Скоріше, навпаки. В останньому сезоні дітище Олексія Вадатурського змушене було поступитися і, схоже, не тільки часткою на ринку.

Після приходу до влади "регіонів" Вадатурський не одразу пристосувався до правил "тераріуму", за що і поплатився. На компанію тиснули, як могли: затримували судна в портах, забороняли будувати термінали, не допускали до розподілу квот.

Протягом першої половини 2011 року періодичні "набіги" на компанію здійснювали СБУ, Генпрокуратура, контрольні органи Мінагрополітики.

За словами Вадатурського, проти нього було порушено три кримінальні справи. Саме тоді й з'явилася інформація про можливу зміну структури власності підприємства.

Серед замовників "акції знищення" називали Іванющенка, але в "Нібулоні" це заперечували. Хоча на ринку усі знають історію про те, як Микола Присяжнюк з погрозами пропонував Вадатурському продати компанію.

Зрештою, десь у серпні-вересні 2011 року галас навколо цих подій дещо вщух. У "Нібулоні" стверджували, що перевірки правоохоронців тривають, але критикували дії державних органів більш стримано.

Більше того, "Нібулон" став генеральним спонсором змагань "Формула-1" на воді у 2011 році, які проводилися під патронатом президента. На тлі згаданих подій - досить суперечливе рішення менеджменту компанії.

Зараз агрохолдинг розбудовує мережу елеваторів, формує флотилію для річного транспортування збіжжя, і ніхто йому не заважає. Чи розплатився за недоторканість голова агрохолдингу часткою в компанії, достеменно невідомо. Можливо, Вадатурський напише про це в мемуарах.

Фото "Нібулону"

Зараз "Нібулон" у влади в фаворі і, за даними аграрних асоціацій, в новому сезоні має найбільшу кількість вивезеного зерна. Враховуючи наявність потужної інфраструктури, він легко поверне собі перше позицію.

Скласти конкуренцію суперникам у боротьбі за найбільшу частку експортного зернового ринку може хіба що "Кернел групп", яка належить ще одному "регіоналу" Андрію Веревському.

Як відомо, Веревський є "тушкою". Він був куратором Полтавської області у БЮТ, а після поразки Тимошенко на виборах-2010 перейшов до фракції ПР.

За зраду власник "Кернелу" отримав від влади своєрідний "бонус": гарантію збереження бізнесу і можливість примножувати статки. Хай там як, а в українських реаліях така пільга - велике щастя.

У 2011 році, коли роздавали квоти, агрохолдинг "тушки" разом з "Хлібінвестбудом" отримав свою порцію пирога. На відміну від "Нібулону".

Веревський ще може називати себе "олійним" королем. В цьому сегменті йому нема рівних. Зрештою, зерновий ринок для нього не менш цікавий.

Якщо "Нібулон" випереджає "Кернел" за інфраструктурними проектами, то останній намагається конкурувати за рахунок розширення виробництва.

Поки Вадатурський відмахувався від рейдерів, Веревський активно скуповував невеликі аграрні підприємства і збільшував земельний банк, який сягає уже 330 тис га - третій показник в Україні.

У будь-якому разі, "Кернел" - ще одна "дійна корова" для здійснення мрій "регіональної" касти. Можна тільки уявляти, скільки Веревському коштувало місце в прохідному списку Партії регіонів на цьогорічних виборах.

Міжнародні ж компанії уже призвичаїлися до українського ринку. Наявність у списку основних трейдерів шести світових імен - "Топфер", "Гленкор" ("Серна"), "Дрейфус", "Каргілл", "Бунге" і "Нобле" - каже сама за себе.

Проте наздогнати "українців" їм навряд чи вдасться. Вони ж не вступили в Партію регіонів, тому не є конкурентами для згаданих осіб.

"ХІБ" продає зерно в портах саме українським представництвам міжнародних зернотрейдерів. Тому фактично зерно вивозять "Нібулон" та іноземці", - зазначає директор компанії "ПроАгро" Микола Верницький.

Зрештою, в новому сезоні за місце під сонцем можуть поборотися й інші відомі агрохолдинги: Ukrlandfarming Олега Бахматюка, "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка або Harv East Ріната Ахметова.

Проте, за словами Верницького, у цих гравців є "обтяжуюча обставина": їм потрібно годувати своє тваринництво. Отже, на експорт підуть лише "недоїдки".

Реклама: