Несколько слов в пользу патентного сбора для обменников

Несколько слов в пользу патентного сбора для обменников

Немало пунктов обмена для минимизации налоговой нагрузки скрывают свои доходы. Решит эту проблему патентный сбор. (Укр.)
Среда, 21 июня 2017, 14:35
директор департамента лицензирования НБУ

У Японії існує думка: компанія, яка працює без прибутку, вчиняє злочин перед суспільством.

Бо це означає, що зусилля людей, задіяних у такій фірмі, витрачаються даремно, хоча повинні приносити користь суспільству.

В Україні ситуація інша. Нерідко великі державні підприємства роками працюють собі у збиток, і це не вважається злочином.

Невеликі компанії також бувають хронічно неприбутковим і, відповідно, не сплачують податки до бюджету.

Реклама:

Безумовно, збитки бізнесу в умовах економічної кризи і девальвації національної валюти мають зрозумілі пояснення. Однак не варто забувати, що нерідко ця збитковість штучна, спрямована на мінімізацію бази для оподаткування.

Боротися з ухиленням від сплати податків потрібно, і цим повинні займатися відповідні уповноважені органи. Проте одночасно з боротьбою необхідно створювати умови для виходу бізнесу з тіні.

Упевнений, що найбільше в роботі "по-білому" зацікавлені самі бізнесмени. Діяльність у "чорному" або "сірому" секторах створює чимало проблем для бізнесу: постійні ризики притягнення до відповідальності, проблеми із залученням фінансування, конкуренцією, плануванням та розвитком.

Для легалізації бізнесу потрібні певні умови, і завдання держави — їх створювати.

Наведу приклад. Після того як у грудні 2016 року парламент скасував 2-відсотковий збір до Пенсійного фонду при купівлі валюти фізичними особами, у більшості фінансових компаній, які здійснюють обмін валют, значно зросли легальні, відображені у звітності, обсяги операцій.

Скасування збору збільшило обсяги обмінних операцій у 4,6 разу лише за місяць.

Якщо порівняти дані за березень 2017 року з груднем 2016 року, то показники зросли більш ніж у 15 разів: з 9,5 млн до 144,6 млн купленої валюти у доларовому еквіваленті. При цьому ми розуміємо, що зросли не стільки реальні обсяги операцій, скільки їх "легальна" частина.

Також ми відзначали зростання обсягів операцій з купівлі-продажу валюти після того, як у квітні 2017 року Нацбанк підняв планку мінімального продажу валюти населенню з 12 тис грн на день до 150 тис грн на день в еквіваленті.

Якщо за березень 2017 року небанківські фінансові установи придбали 144,6 млн дол, то за квітень — уже 184,4 млн дол, а за травень — 250,2 млн дол. Тобто після скасування двох обмежень на офіційному готівковому валютному ринку разюче змінилися показники і фінансова структура легального валюто-обмінного ринку.

Це однозначно #перемога, але не всі проблеми вирішено. Наприклад, за 2016 рік низка великих гравців показала прибуток у розмірі всього 400-500 грн з кожного пункту обміну валюти. У деяких компаній ще гірше — зафіксований збиток. При цьому всі розуміють, що діяльність з обміну валют має високу прибутковість.

Виникає запитання: чому так відбувається? Очевидно, заявлена маржа (різниця між курсом купівлі і продажу валюти) у деяких обмінних пунктах мізерна: 1-2 коп.

Ці компанії зацікавлені показувати мінімальну маржу, тому що платять податок від розміру прибутку, який являє собою заробіток на різниці між проданою і купленою валютою. Зауважу, що маржу встановлюють самі фінансові компанії, тому їх явне "небажання заробляти" на обміні валюти викликає питання у регулятора.

Щоб вирішити цю проблему, необхідно замінити податок на прибуток щодо валюто-обмінних операцій патентним збором — фіксованою ставкою з одного пункту обміну. Так ми усунемо ще одну передумову для приховування реальних масштабів бізнесу, адже розмір податку не буде залежати від обсягу операцій.

Увести патентний збір Нацбанк не уповноважений — для цього потрібні зміни до Податкового кодексу. Національний банк готує і планує найближчим часом направити уповноваженим державним органам свої пропозиції з цього питання.

Головний аргумент на користь введення фіксованого патентного збору — ця новація повинна збільшити офіційний обсяг ринку валютно-обмінних операцій та підвищити надходження до бюджету. Для самих компаній це ще один аргумент на користь роботи у правовому полі, що приведе до зростання конкуренції у секторі.

Планомірно усуваючи перешкоди для роботи у легальному полі, НБУ підсилює контроль за діяльністю фінансових компаній, яким видає валютні ліцензії. Так, у 2016 році фінансові компанії були зобов'язані розкривати структуру власності у тому обсязі, у якому це роблять банки. Підвищилися й вимоги до капіталу.

Для мереж з кількістю до 100 пунктів обміну валюти мінімальний розмір капіталу з 2016 року становив 20 млн грн. Приріст кількості обмінних пунктів на кожні 50 одиниць вимагає збільшення капіталу на 5 млн грн.

Зазначу, що посилення вимог не налякало гравців ринку. Наприклад, у 2016 році НБУ видав 17 ліцензій на обмін валют, тоді як у 2015 році — 11. Зараз на ринку працює 29 компаній, що мають ліцензії на обмін валют (крім банків).

Загальна кількість пунктів обміну валют зросла з 2 048 у січні 2016 року до 3 223 у червні 2017 року. Це свідчить про те, що працювати на прозорому, конкурентоспроможному ринку із зрозумілими правилами гри прагне більшість компаній, які займаються валютно-обмінними операціями.

Національний банк продовжує удосконалювати умови роботи цього ринку. По-перше, ми плануємо оновити вимоги до фінансового стану небанківських фінансових компаній. По-друге, будемо перевіряти ділову репутацію керівників і власників істотної участі у таких компаніях.

Також у планах — визначення наслідків істотних порушень порядку та умов валютно-обмінних операцій. Наприклад, останній випадок, коли була відкликана генеральна ліцензія на здійснення валютно-обмінних операцій через виявлені в ході перевірок порушення, стався у квітні 2014 року, перед цим — у 2012 році.

Видаючи все більше ліцензій на обмін валют, ми маємо намір пильно стежити за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства. У злісних порушників ліцензії будуть відкликатися, а їхні керівники та власники втратять бездоганну репутацію і не зможуть отримати нові ліцензії або погодження у Національному банку.

Завдання держави — усунути непотрібні бар'єри, зберігши при цьому належний контроль за ринком готівкового обміну валют, а також підвищити конкуренцію учасників цього ринку в рамках законодавства. Переконаний, що від конкурентного середовища виграють усі, а головне — споживачі фінансових послуг.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: