Народный лоббизм, или как сила Фейсбука фрилансерам помогла

Народный лоббизм, или как сила Фейсбука фрилансерам помогла

Из малоизвестного документа законопроект, который позволяет заключать договоры через email, стал едва ли не самым упоминаемым среди представителей СМИ и власти за 2016, и был принят парламентом. Как это удалось сделать?
Пятница, 2 декабря 2016, 10:00
соучредитель проекта PolitEyes

30 листопада президент публічно підписав законопроект №4496 про спрощення експорту послуг.

Це, здається, безпрецедентний випадок такої уваги до ініціативи з достатньо вузькою цільовою аудиторією. Секрет простий сила Фейсбуку, або народний лобізм.

Ще півроку тому "народний лобізм" здавався фантастикою. У процесі прийняття законопроекту #4496 про спрощення експорту послуг ми пересвідчилися, що він перетворився на реальний інструмент впливу на рішення влади.

З маловідомого документу законопроект став чи не найбільш згадуваним серед представників ЗМІ та влади за 2016 рік.

Реклама:

Усе почалося з того, що ми вирішили перевірити, чи готові українські громадяни активно пильнувати та контролювати парламент.

Не так, як зазвичай, коли депутати приймають "шкідливі" законопроекти або затягують голосування позитивних: декілька "зрадних" постів на Facebook — і забули про проблему.

Йдеться про реальні дії для підтримки законопроекту, відстоювання власної позиції та тиск на депутатів. У нашому розумінні це і є "народний лобізм" ("crowd lobbying").

Перевірити можливості народного лобізму та активність громадян ми вирішили на законопроекті #4496, оскільки він звільняє від зайвої бюрократичної тяганини тих, хто працює "на себе" та надає послуги закордонним замовникам. Ще й може додатково принести державі майже 500 мільйонів гривень.

Проте  законопроект "застряг" у парламенті без будь-якого прогресу та, що гірше, без уваги з боку політиків, ЗМІ або громадських організацій.

Наша ініціативна група з п’яти однодумців вирішила, що ніхто не допоможе законопроекту краще, ніж самі експортери послуг. Тож постало амбітне завдання — об'єднати та навчити громадян "лобіювати" законодавство не гірше професіоналів. Для його вирішення нам знадобилися такі "інгредієнти" .

1. Новий підхід до лобіювання

Народний лобізм — це, в першу чергу, про громадян. Тож, спочатку ми пояснили фрілансерам, чому саме їм потрібна ця ініціатива, а потім вже переконували депутатів. 

На спеціальному майданчику в Facebook ми об’єднали майже 4000 зацікавлених фрілансерів з усіх куточків України. Саме там ми вели обговорення, ділилися інформацією про зміни статусу законопроекту та повідомляли про наступні кроки для його просування.

2. Спрощення інформації

Проведене нами опитування показало несподівані результати. Майже 60% респондентів щоденно цікавляться новинами зі сфери політики та реформ, а в першу чергу - новаціями законодавства.

Разом з тим, анкетування підтвердило, що українцям бракує простої інформації щодо суті законопроектів та процедур їх розгляду в парламенті. Саме тому групу у Facebook ми наповнювали максимально простими інфографіками та текстами про суть та наслідки запропонованих новацій.

3. Лайки та шери 24/7

За нашим опитуванням, менше 10% українців вважають, що активність у соціальних мережах може вплинути на долю законопроекту. Проте, як виявилося, роль "лайків" та "шерів" значно недооцінена.

Народні депутати та високопосадовці — "також люди", і  більшість є активними користувачами соцмереж. Тому сотні репостів та лайків на підтримку певної законодавчої ініціативи здатні привернути увагу народних обранців  та пришвидшити її розгляд.

Наприклад, кампанію на підтримку законопроекту #4496 ми розпочали 23 травня, і перше голосування документу в  Верховній Раді відбулося вже за три тижні.

4. Додайте фану

Робити корисні справи — це добре. А робити їх граючи — ще краще та дозволить залучити більше "гравців". Тому ми перетворили процес народного лобіювання на таку собі гру.

Вигадували завдання, додавали бали, публікували імена найактивніших користувачів. Такий підхід зробив процес веселішим та додав відчуття суперництва.

5. Не Facebook-ом єдиним

Для впливу на рішення парламенту треба залучати громадян і за межами віртуального простору. Акції, мітинги, флешмоби, збори коштів — все, на що вистачить фантазії.

За  три дні ми змогли зібрати кошти на друк матеріалів для невеличкого мітингу біля парламенту на підтримку ініціативи. Ще й утричі більше, ніж планували. А деякі активісти навіть не полінувалися особисто прийти на акцію.

Які результати нашого експерименту?

По-перше, інформація про законопроект #4496 з’явилася на сторінках більшості провідних медіа: майже три тисячі згадок у ЗМІ за півроку.

По-друге, проект #4496 увійшов до пріоритетів Кабміну та був представлений на Національній Раді реформ як одна з ключових ініціатив у сфері дерегуляції. Вже за кілька годин після ухвалення у Верховній раді президент особисто гарантував його підписання.

По-третє, пости спільноти у Facebook отримували понад 40 тисяч переглядів, при цьому сумарна їх кількість наблизилась до 2,5 мільйонів.

По-четверте, в рази скоротився час на розгляд законопроекту у парламенті. При цьому під час ухвалення у другому читанні стався той рідкісний випадок, коли документ отримав голоси всіх фракцій без винятку.

Які висновки?      

Попри розповсюджений міф, кампанія на підтримку законопроекту #4496 довела: громадяни можуть впливати на законодавчі рішення в країні, а рецепт успіху не надто складний.

Кампанія вселила впевненість, що у народного лобізму в Україні є велике майбутнє.

Як відомо, до суспільної думки дослухаються, коли вона звучить голосно. Тому наступного разу замість постів про "зраду", краще долучитись до народного лобізму та спільними зусиллями допомогти вершити долю законопроекту.

Власноруч будувати "здорову" демократичну країну — фантастика? Ні — реальність! Варто лише спробувати.

Хотілося б, щоб депутати також підтримували подібні ініціативи. Підтримка конструктивних законопроектів, на які є запит суспільства, дає багато плюсів до карми та політичного рейтингу.

Значно більше, аніж усі виступи за трибуною та на телебаченні разом взяті.

Переконайтеся самі!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: