Научите меня воевать

Научите меня воевать

Людей нужно учить военному делу, чтобы не стали все села, как Пески. Объявлений "услышал разговор - сдай сепаратиста в СБУ" давно недостаточно. (Укр.)
Вторник, 3 февраля 2015, 15:00
Виталий Бойчук, юрист, Тернополь

Хотів написати про законодавство, цього разу щось позитивне.

Проте після Маріуполя робити це дуже важко, тому пишу про сувору реальність.

Майже рік проти нашої держави триває зовнішня агресія. Триває мобілізація.

Громадяни все активніше сперечаються: у нас АТО чи військовий стан.

Реклама:

Щось підказує, що до військового стану ми ще дійдемо. Однак і АТО нікого не залишає байдужим: українці організовуються, допомагають армії і добровольцям.

В умовах "приховано-відвертого" іноземного вторгнення є напрямок, який держава загубила. Вона зовсім не вчить громадян захищати себе від зовнішнього ворога.

Міністерства оборони чи освіти не подбали про забезпечення людей посібниками, які б навчали, як діяти у випадку війни. Чимало українців не мають спеціальних знань ні у військовій сфері, ні в цивільній обороні, ні в медичній справі.

У Литві тільки розгледіли можливість зовнішньої агресії, і відповідна книжечка вже є в електронному варіанті. Скоро буде і паперовий. В Україні уже відкрито воюють російські генерали, а державна політика з навчання людей не ведеться.

У Тернопільській області за 1,3 млн грн бюджетних коштів готується до друку енциклопедичне видання "Тернопільщина. Історія сіл і міст". Чи потрібна зараз така енциклопедія? Напевно ні, бо як дійде агресор до Тернопільщини, то спалить усе - і книжки, і села. Бо бандерівці - вороги народу.

Зараз людей потрібно вчити військовій справі, щоб не стали усі села, як Піски.

Не можу наполягати щодо змісту такого посібника, але вважаю, що він в Україні повинен бути обов'язково. У роботі над книжкою повинні взяти участь спеціалісти військових вишів, яких у державі більше двох десятків.

 Фото mil.gov.ua

Вони зобов'язані дати українцям корисні поради, як організуватися у випадку евакуації, як вижити під іноземним "градом", які взаємодіяти з військовими.

Люди мусять знати, як побудована українська армія, яка зброя у нас, а яка в агресора, як протидіяти засланим диверсантам. Книжка повинна містити основи вогневої і тактичної підготовки, цивільного захисту та надання медичної допомоги. Оголошень "почув розмову - здай сепаратиста в СБУ" давно недостатньо.

Мусить бути мінімум, який українці повинні опанувати самостійно, адже ми, як ніколи, близькі до того, що державу буде боронити кожен. А одного бажання недостатньо, потрібен хоча б якийсь рівень знань.

На цю тему є шкільний підручник для 10-11 класів "Захист Вітчизни", проте виданий був він ще 2006 року. Сьогодні вже 2015 рік, і в Україні іде війна.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: