Пенсійна система: три кроки до ситої старості

Пенсійна система: три кроки до ситої старості

П'ятниця, 14 серпня 2009, 13:41 -
Зараз люди сприймають пенсійну систему як сплату податку з надією, що потім їм нарахують пристойну пенсію. Накопичувальне ж пенсійне забезпечення базується на індивідуальних рахунках учасників. Ці кошти повернуть їм після досягнення пенсійного віку.

Пенсійні проблеми завжди викликають гострі політичні дебати, як у США, Німеччині, Великобританії та Росії, або ж масові вуличні протести, як в Італії та Франції.

В Україні пенсійні питання ще не вийшли "на рівень Італії, чи Франції", однак соціологічні дослідження свідчать, що абсолютна більшість населення не задоволена існуючою пенсійною системою.

Тож не дивно, що ця тема посіла чільне місце у непростих переговорах України з МВФ, є приводом для суперечок між урядом та секретаріатом президента, а також предметом обговорення в ході президентської компанії, що вже розпочалася.

"Економічна правда" рік тому уже писала про стан пенсійного забезпечення в Україні. Нинішня ж ситуація спонукає до комплексного розгляду проблеми. Тим більше, що днями Кабмін утворив комісію з пенсійного реформування та запланував розглянути концепцію проведення пенсійної реформи.

Реклама:

Пропозиції до урядової концепції пенсійної реформи

У 2004 році в Україні за прикладом інших країн була запроваджена трирівнева система пенсійного забезпечення.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового пенсійного страхування. Другий - накопичувальна система загальнообов'язкового пенсійного страхування. Третій рівень - добровільне недержавне пенсійне забезпечення.

Разом ці три рівні складають пенсійну систему України, яку потрібно розглядати як єдине ціле, чого поки-що не було.

У питаннях пенсійної реформи базовим документом визнано звіт Світового банку "Як уникнути кризи похилого віку" від 1994 року.

Відповідно до нього, пенсійна система країни має забезпечити людей достойним, реальним, постійним та надійним доходом в старості відповідно до особистого вкладу кожної людини протягом періоду її економічної активності.

Одночасно на макрорівні пенсійна система покликана сприяти економічному розвитку держави через вклад у фінансову стабільність, рівномірний та адекватний податковий тиск, акумулювання та інвестування "довгих" пенсійних грошей  в економіку країни.

Пенсійна система України цим вимогам не відповідає. Вона не забезпечує достойний рівень пенсії, створює проблеми у фінансовій системі країни, надмірно тисне на бізнес, є джерелом шкідливих популістських обіцянок.

Через незавершеність пенсійної реформи, відсутність другого її рівня, слабку розвиненість третього рівня усі пенсійні зобов'язання нині покладаються винятково на державу, хоча їх слід було б рівномірно розподілити між державою, бізнесом та громадянами. На це і має бути спрямований нинішній етап пенсійної реформи.

Негативним наслідком гальмування пенсійної реформи є те, що сьогодні поточні зобов'язання Пенсійного фонду виконуються за рахунок держбюджету, що мінімізує здатність уряду стимулювати економіку за рахунок вільних пенсійних коштів, особливо зараз, в умовах кризи.

І хоча альтернативи пенсійній реформі не існує, останніми роками вона загальмувалася.

Реформа солідарної системи здійснюється дуже повільно. Накопичувальна система пенсійного забезпечення діє, однак без підтримки держави та за відсутності другого рівня, який планувалося ввести ще в 2007 році. А розвиток третього рівня відбувається дуже повільно.

Враховуючи існуючий стан системи пенсійного забезпечення, нинішній етап пенсійної реформи треба було б спрямувати на вирішення наступних завдань.

Продовжити реформу солідарної системи загальнообов'язкового державного  пенсійного страхування.

1. Забезпечити соціальну та фінансову справедливість у солідарній системі шляхом запровадження єдиних для всіх громадян правил пенсійного забезпечення винятково за рахунок страхових внесків.

Існуючі пільгові пенсійні режими відрегулювати окремим законом, де передбачити сплату надбавок до пенсії лише за рахунок роботодавців через професійні та корпоративні пенсійні фонди.

2. З метою відновлення належного рівня солідарності поколінь розпочати поступове збільшення пенсійного віку громадян. Цей захід дуже потрібний. Він не зовсім популярний, тому вимагає серйозної роз'яснювальної роботи.

3. Зміцнити солідарну систему для недопущення фінансових дисбалансів у бюджеті країни, які сьогодні вносить Пенсійний фонд (ПФ).

З цією метою проект бюджету ПФ розробляти разом з проектом держбюджету у рамках балансу фінансових ресурсів країни та затверджувати Верховною Радою одночасно з держбюджетом на відповідний рік. Сьогодні фінансовий план Пенсійного фонду затверджує уряд, до того ж, часто з великим запізненням.

Терміново запровадити накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може стати ключовим заходом, який здатний вивести країну на новий рівень економічного розвитку, оздоровити фінансову ситуацію, дати поштовх до підйому фондового ринку, підвищити соціальний захист людей.

Грамотне запровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи може стати каталізатором наступних позитивних тенденцій.

1. Підвищиться рівень соціального захисту населення завдяки безпосередній участі громадян у накопичувальних пенсійних програмах.

Зараз люди сприймають пенсійну систему як знеособлену сплату податку з надією, що потім їм нарахують пристойну пенсію. Накопичувальне ж пенсійне забезпечення базується на індивідуальних рахунках учасників.

Воно створює умови, які дозволяють людям сприймати внески як особисті персональні заощадження, які будуть їм повернені після досягнення пенсійного віку.

2. Країна накопичує довгострокові інвестиційні ресурси, які будуть використані на розвиток інфраструктури та виведення економіки з фінансової кризи.

3. Знизиться вартість грошей, виникне зацікавленість вітчизняних інвесторів у розширенні внутрішніх запозичень через випуск боргових цінних паперів та здійснення ІРО на українському ринку капіталу.

4. Запровадження другого рівня пенсійної системи підштовхне розвиток недержавного пенсійного забезпечення, добровільну участь громадян у формуванні власної пенсії, посилить їх інтерес до інструментів фондового ринку.

Це також дозволить переорієнтувати частину коштів із споживчого ринку на фондовий, зв'яже надлишкову грошову масу та стримає інфляцію.

5. Функціонування другого рівня пенсійної системи зміцнить фінансову стабільність в Україні шляхом зміни співвідношення іноземного та українського капіталу на фондовому ринку на користь вітчизняного.

Як свідчать розрахунки, бюджет ПФ у разі поступового охоплення громадян другим рівнем накопичувальної пенсійної системи втрат не відчує.

Йдеться про варіант, коли обов'язкові платежі до другого рівня в рік запровадження системи будуть здійснюватися лише на користь осіб, яким виповниться 40 років. На це із ПФ буде перерозподілено 700 мільйонів гривень - 0,4% видатків відомства.

Наступного року коло можна розширити за рахунок осіб наступної вікової групи, аж до повного охоплення всього зайнятого населення. Швидкість цього процесу має відповідати економічним можливостям держави.

Для запровадження другого рівня пенсійної системи необхідно прийняти відповідний закон, передбачивши там спрямування частини обов'язкових страхових внесків із солідарної системи до недержавних пенсійних фондів.

У них уже є досвід з недержавного пенсійного забезпечення, як це передбачено проектом концепції подальшого проведення пенсійної реформи в Україні.

Потрібно також розробити комплекс заходів, які мають здійснювати міністерства та відомства для впровадження другого рівня з визначенням терміну запровадження, вікового цензу учасників та розміру страхових внесків.

Сприяти подальшому розвитку недержавного пенсійного забезпечення - третього рівня пенсійної системи.

1. Проведення грамотних державних кампаній з роз'яснення переваг участі громадян та роботодавців у недержавному пенсійному забезпеченні.

2. Прийняти зміни до закону про недержавне пенсійне забезпечення, спрямовані на захист прав його учасників.

3. Покращити доступ громадян до інформації про результати роботи недержавних пенсійних фондів (НПФ) та суб'єктів ринку фінансових послуг НПФ.

4. Завершити перехід до єдиної системи розрахунків та оцінки роботи НПФ за основі чистої вартості одиниці пенсійних внесків.

Далі буде

Читайте інші матеріали цього автора на "Економічній правді":

Державні фінанси України: на межі колапсу?

Промисловість та будівництво намацали "дно", або шок без терапії

 Віталій Мельничук - віце-президент ВАТ "КІНТО", кандидат економічних наук, доцент, народний депутат України першого скликання

Реклама: