Підсумки 2008: провальний рік уряду?

Економічна правда підбиває підсумки 2008 року, з метою проаналізувати основні події та тенденції в провідних галузях економіки України.

Задля всеосяжності огляду, ЕП презентує цикл статей "Підсумки 2008", зокрема - найбільші досягнення Кабінету Міністрів.

Великі сподівання і втрачені можливості. Багато популізму, за яким дуже кволі, насправді, кроки. Можливо, через те, що заважали.

Заважали і старі вороги, і колишні партнери. А може, і не заважали, а лише озвучували реальний стан справ.

Споглядаючи шлях, який пройшов за цей рік кабмін Тимошенко, дуже важко назвати однозначно правильні, або відверто хибні кроки. Відрізнити реальні дії від пустого галасу.

Ареол незрозумілості, якому мимоволі хочеться довіряти, оточував нинішню прем'єрку завжди. Кожен її виступ перед пресою вселяв у аграрників і металургів, вчителів і пенсіонерів упевненість, що зроблено черговий важливий крок, прийнято ще одне рішення, яке змінить наше життя на краще.

Втім, якщо співставити промови хазяйки будинку на Грушевського 12 та документи, які підтверджують озвучені прем'єркою доленосні рішення, охоплює розчарування.

Більшість слів Юлії Володимирівни про "революційні" кроки так і не матеріалізувались у реальні справи.

Чи то через непрацюючу Раду, яка знищувала надії на прийняття поданих Кабміном законопроектів. Чи то через Банкову, де господар "химерного будинку" розчерком пера зупиняв дії постанов та розпоряджень Кабінету міністрів.

Але і безрезультативним нинішній Уряд назвивати не справедливо. Обіцяний рік тому прорив Тимошенко таки розпочала. В іншому - просто не пощастило.

СРСР

Девятого січня 2008 року уряд Тимошенко приймає постанову під символічним номером "1". Перша в часі, вона цілком виправдано стала першою за значенням і наслідками серед усіх урядових рішень цього року. В першому пункті цієї постанови сказано:

"Провести 2008 року виплату громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України".

Цією постановою шість мільярдів гривень відправлялись до відділень "Ощадбанку", а звідти - до кишень громадян, які у девяносто другому залишились без грошей, що роками клали "на книжку".

Згодом міністри додали до цієї суми ще чотириста мільонів. І на сьогодні, за даними того ж "Ощадбанку", свою "тисячу" отримали вже 6,4 мільони українців.

Утім, наслідки такого кроку уряду - неоднозначні. Збільшивши політичні рейтинги "сердешних", живі гроші на руках громадян ще більше підштовхнули інфляційний маховик, який і так уже був запущений іншими соціальними виплатами та фактично необмеженим споживчим кредитуванням.

Як результат, навесні інфляція у річному вимірі перевищила тридцять відсотків. А бюджет отримав діру у шість мільярдів. Адже доходи від приватизації.

Заводи - робітникам

Приватизація - поле поразки Тимошенко. Ціна питання - девять мільярдів гривень, які в бюджет так і не прийшли. Причин тут дві.

Перше - затята боротьба між Кабміном з одного боку та головою Фонду держмайна і президентом - з другого. Як не намагався кабмін передати контроль над ФДМ своїй людині, йому цього не вдалося.

Друга - голова держави заблокував продаж цілого ряду підприємств. Так, приватизацію "Одеського припортового заводу" президент призупиняв двічі. Під заборону продажу потрапили "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Західенерго" та "Центренерго". Боротьба за фонд поставила хрест на приватизації й інших стратегічних підприємств.

Трагізм ситуації - в тому, що ще на початку року фахівці оцінювали 67% акцій "Укртелекому" у понад п'ятнадцять мільярдів гривень. А "Одеського припортового" - у 20 мільярдів. Нині, та й наступного року, за оцінками фахівців,  за них даватимуть уп'ятеро менші суми.

Заради справедливості відзначимо, що місяць тому у Секретаріаті президента заявили, що ціна того ж ОПЗ наступного року не впаде, і його можна буде успішно продати.

Зайвих - з труби

Позбутися посередників та перейти на прямі поставки газу між російським "Газпромом" та "Нафтогазом України" - рішення справді доленосне. А спроба його реалізації - беззаперечна заслуга прем'єра Тимошенко.

Втім, мова йде лише про спробу. Адже, незважаючи на заяви голови уряду, "РосУкрЕнерго" залишилась. Хоча декларативно - лише на цей рік. Формально з ринку прибрали лише дочку цієї компанії - "Укргазенерго". Хоча і це вже можна назвати перемогою нинішнього уряду. Принаймні, якщо контракти на наступний рік у нас таки будуть "прямі".

Утім, наслідки таких кроків так само не однозначні.

По-перше, зі зменшенням кількості посередників, ціна на газ лише збільшилась. І, хоча на кордоні ми і маємо 179,5 доларів за тисячу кубів, промислові споживачі сплачують понад триста зелених.

По-друге, частку ринку віддали російській компанії.  Наразі «Газпромзбут» має ліцензію на безпосередній продаж в Україні 7,5 мільярдів кубів газу.

По-третє, крок до прямих контрактів - це і крок до ринкових цін на газ для України. Більша частина фахівців твердить, що нам це не вигідно.

Принаймні найближчими роками. І не лише тому, що політична ціна газу для нас завжди була нижчою. А й тому, що прив'язати вартість газу до кошика енергоносіїв за принципом "Голандської формули" ми не зможемо.

Хоча б тому, що не маємо біржових котирувань вартості наших альтернативних газу енергоносіїв - вугілля, мазуту, електроенергії.

До того ж газові новації уряду Тимошенко так і не змогли відвернути вже традиційного передноворічного залякування України з боку "Газпрому" перекриттям вентиля.

Землі - селянам

Важко назвати будь-який попередній уряд, який би так само опікувався агросектором, як нинішній. Причина такої уваги - рекордний врожай зернових. За попередніми даними Мінагрополітики - 52,4 мільйони тонн. Втім, віднайти в цій царині суттєве стратегічне рішення - марна справа.

Проте є купа тактичних кроків: двічі за рік - меморандуми з хіміками щодо постачання селянам добрив, компенсації відсотків по кредитам та пролонгація позик для тих, хто вчасно розрахуватися з банками не може. До того ж, контроль цін на продовольство, інтервенції Держрезерву та відшкодування частини вартості зберігання зерна.  

Намагання допомогти галузі - відверто щирі. Втім, їх результативність  сумнівна. Так, іще влітку прем'єр пообіцяла пільги кожному, хто будуватиме елеватори (пропонувалось пільгове виділення землі, спрощені дозвільні процедури та компенсація відсотків по кредитах), але охочих пристати на такі щедрі пропозиції виявилось небагато.

Зерносховищ у країні так і не побільшало. Та й з продажем рекордного врожаю - проблеми. Виявився він неякісним. Більшість зерна не відповідає міжнародним вимогам, тож і за кордоном його купувати відмовляються.  Та й ціни на вітчизняні добрива для селян залишаються зависокими (за твердженням самих селян).

Утім, є надія, що так ретельно відпрацьовані цього року норми з підтримки агросектору дозволять забезпечити розвиток галузі в наступні роки.

Криза

Стрімке зниження світових цін на метали та хімічну продукцію розпочалося ще в серпні. Проте увесь вересень Юлія Тимошенко стверджувала, що світова криза нас не зачепить, а наша економіка просто дивує своїм неймовірним розвитком.

Тож і реальні кроки щодо її попередження зробили запізно. Лише 14 жовтня з'явився документ, що мав стабілізувати ситуацію в гірничо-металургійному та хімічному комплексі.

Для підприємств увели нульову ставку цільової надбавки до тарифу на природний газ. Крім того, наклали мораторій на підвищення вартості залізничних перевезень продукції галузей та заборонили збільшувати ціни на електроенергію для металургійних та хімічних заводів. Та ефекту від цих кроків так і не відчули - було запізно.

Натомість, отримання кредиту МВФ та розробка під нього антикризових кроків - для уряду Тимошенко рішення епохальне. Адже довелось піти на непопулярні кроки - безпрецедентно для української політики, та ще й напередодні президентських виборів.

Довелось накласти мораторій на введення будь-яких соціальних пільг, погодитись на підвищення мит та акцизів. Та суттєво скоротити видатки на підтримку окремих галузей наступного року.

Так, лише фінансування агросектору, згідно з запропонованим урядом проектом бюджету, планують скоротити вдвічі. До того ж, Рада цього тижня ухвалила поданий Кабміном закон, який фактично зобов'язує кожного, хто втратив роботу та звернувся до Центру зайнятості, брати участь у громадських роботах. Останніх буде багато - адже "Євро-2012" у нас поки ніхто не відібрав.

Найбільший провал

Макропоказники, що мали лягти в основу проекту бюджету на наступний рік, Кабмін не міг затвердити понад місяць. Зробити це вдалося лише 19 грудня - фактично за десять днів до Нового року.

Цифри, що прозвучали, експерти м'яко назвали "занадто оптимістичними".  Так, зростання ВВП у 0,4% в урядовому варіанті проти падіння цього показника за прогнозами МВФ - на 3%, Світового банку - на 4%, Президента України - на 7-10%.

Інфляція у 9,5%, закладена урядом - майже вдвічі менша, ніж прогноз і міжнародних інститутів для України, і вітчизняних експертних центрів.

На розгляд депутатів проект бюджету винесли лише 25 грудня. Розрахунок один - прийняти як є, а наступного року корегувати ці цифри, вносячи правки. Втім, нереальні показники зробили свою справу - щоб прийняти документ в цілому, двічі не вистачило кількох голосів.

Найважливіші рішення за словами нардепів

Станіслав Аржевітін, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності:

"Головне рішення, яке мало б бути цього року - це антикризові заходи. З одного боку, вони ніби були, а з іншого - вони не реалізувались. Залишились на папері і в результаті ми маємо ось такий рівень інфляції, маємо дефіцит уже непокритих зобов'язань по бюджету, маємо від'ємне торгівельне сальдо і багато-багато іншого...".

Анатолій Семинога, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи:

"Було багато важливих рішень. Уряд зумів вступити в СОТ, це не одне рішення, це багато рішень, оскільки треба було приймати і постанови Кабінету міністрів, і рішення Верховної

Ради, це була величезна робота, над якою працювали багато років, і нам вдалося нарешті завершити цю роботу.

Безперечно, початок виплати заощаджень. Це величезна заслуга, це сміливе рішення уряду, яке дало можливість в решті-решт повернути владу в державі обличчям до людей і дати надію, що не лише люди будуть працювати на державу, а і держава повертатиме борги громадянам.

Намагання залучити кошти для будівництва доріг. Це дало б поштовх не лише автомобільній галузі, автодорожній галузі, а й іншим галузям суміжним, це б дало поштовх розвитку нашої економіки. На жаль політичне протистояння не дало змоги прийняти таке рішення".

Андрій Павловський, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці:

"Перше і головне - це закон про бюджет, тому що бюджет - це кошторис по якому живе вся країна...Це і підписання угоди з МВФ, отримання коштів, підписання угоди з Світовим банком. Це означає, що спеціалісти цих міжнародних структур у цілому роботу уряду за минулий рік оцінюють позитивно. Якщо вона була б негативна, то уряд ніколи б ці кошти від міжнародних структур не отримав".

Василь Горбаль, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності:

"Більшість рішень Уряду є дискусійними і без результативними".