Зміни бюджету восени шокують економіку

"Від неприйняття змін до бюджету втратив кожен українець", - заявив журналістам Міністр сім'ї, молоді та спорту України Юрій Павленко під час останнього засідання уряду. Додавши, що навіть без позитивної бюджетної відповіді від Верховної Ради всі програми, заплановані на цей рік, будуть виконані, включаючи, й поїздку наших спортсменів на Олімпіаду, й підготовку до Євро-2012.

Така позиція цілком відображає реальну ситуацію навколо бюджетних змін: з одного боку, двадцять чотири мільярди гривень не будуть розподілені між галузями економіки й не підуть на соціальні виплати, проте, з іншого - економіка в цілому без цих змін не постраждає.

Чи потрібні ж були насправді зміни до бюджету? Відповідь: так, потрібні. Адже інфляція - один з показників, на яких будується весь головний фінансовий документ держави. І ті 9,6% зростання цін, які були закладені в кошторис ще наприкінці 2007 року, аж ніяк не відповідали реальності.

В річному вираженні інфляція на сьогодні має втричі більше значення. А, за прогнозами експертів, на кінець 2008 року вона складе трохи більше 20 відсотків. Тому уточнювати інфляційні показники було необхідно. Проте робити це треба було на початку року, принаймні в березні, як і планувалось. Але аж ніяк не в середині, чи, тим більше в кінці року.

За словами економіста Світового Банку Руслана Піонтківського, те, що зміни до бюджету не були прийняті, стало позитивним для української економіки. Принаймні, це дозволить на певний час стримати інфляцію, яка, за прогнозами Світового Банку, складе 21,5%.

Чому ж так? Нагадаємо, що прибуткова частина бюджету мала бути збільшена на 25 мільярдів гривень. Половина з цієї суми - це фінансування різноманітних програм енергетичної, вугледобувної, транспортної та інших галузей. Лише Мінпаливенерго мало додатково отримати близько п'яти мільярдів гривень.

Здається, це внесок у розвиток економіки. Але насправді, отримання підприємствами цих грошей могло би привести до ситуації, висловленої в класичному вітчизняному афоризмі: "хотіли як краще, а вийшло, як завжди".

Для будь-якої галузі існує певна процедура використання отриманих грошей. Як правило, остаточно бюджети галузей формуються на початку року. Після цього оголошуються тендери, за певний час вони проводяться тощо.

В результаті, роботи, згідно із затвердженими програмами виконуються тільки з другого півріччя. Що ж відбудеться, якщо бажані гроші галузі отримають лише восени? Виникає ситуація, коли гроші мають бути витрачені за дуже короткий термін. Сподіватися на те, що вони будуть використані раціонально, не доводиться.

Найпростіший приклад - фінансування будівництва та ремонту автомобільних доріг. У змінах до бюджету на цю статтю додатково виділялось більше мільярда гривень. В країні й так важко знайти водія, який би був цілком задоволений вітчизняними автошляхами.

Уявіть же якість тих доріг, які будуватимуться за додаткові кошти в останні місяці року. Коли й часу на роботи немає, й погодні умови не дозволяють зробити все згідно зі стандартами.

Є й інший бік. Хоча формально фінансування галузей - це внесок у розвиток економіки, та на інфляційні процеси воно теж впливає не найкращим чином.

Так чи інакше, в додаткових грошах закладена й зарплатня робітників. За умов необхідності якнайшвидшого виконання робіт, витрати на робочу силу треба було би збільшити у декілька разів. Це, знову ж таки, стимулювання споживання. А економісти пов'язують інфляцію цього року саме з неймовірним зростанням споживання, яке стало наслідком збільшення зарплат, соціальних виплат та обсягів кредитування.

Соціальні виплати - інша стаття змін до бюджету. Шестимільярдне збільшення пенсійного забезпечення дало б додатковий поштовх інфляційному маховику. І ті сто гривень, які мають отримувати пенсіонери щомісяця, для тих же пенсіонерів можуть обернутися певним збільшенням цін, яке перетворить дотацію на ніщо.

Втім, на сьогодні питання закрито. Хоча уряд своєю постановою й дав пенсіонерам додаткові кошти, все ж це не настільки вплине на зріст цін, як прийняття всіх бюджетних змін. Проте з'являється ще більша проблема - можливість корекції бюджету за декілька місяців.

Так, за словами керівника центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніки Мовчан, якщо зміни до бюджету будуть прийняті в запропонованому Кабміном вигляді восени і на кінець року галузі отримають додаткові гроші, це просто шокує економіку, прискорить інфляцію в кінці осені та взимку.

Тож краще гроші, які Кабмін хоче спрямувати на споживання, використати на те, щоб зробити бюджет профіцитним. Можливо, краще взагалі не чіпати цьогорічний бюджет, а сконцентруватися на розгляді головного фінансового документу вже на наступний рік.