Податкові рекорди Тимошенко

Нинішній рік в Україні став рекордним зі стягнення податків та митних зборів. За п'ять місяців податківцям вдалося відправити до бюджету майже 43 мільярди гривень. Митникам - більше 40 мільярдів. Обидва відомства значно перевищили обсяги зборів у порівнянні із січнем-травнем минулого року.

Саме завдяки додатковим надходженням до зведеного бюджету від податкової та митниці  за п'ять місяців надійшло 90,4 мільярда гривень, замість запланованих Міністерством фінансів 80,9 мільярдів.  Тобто план надходжень був перевиконаний на 9,5 мільярдів гривень. Втім експерти вважають, що радіти немає з чого: до збільшення зборів призвела інфляція, а отже успіхи уряду - лише паперові.

Податківці пояснюють, що жодного нового податку введено не було, а збори збільшилися завдяки покращенню роботи самих інспекторів та зростанню економіки. Так, Державна податкова адміністрація перевищила власний минулорічний показник зборів податків на 11,4 млрд. грн.

За словами директора Департаменту економічного аналізу ДПА Мирослава Лаби, 6,4 млрд. з цих додаткових коштів були зібрані завдяки покращенню адміністрування податків та ліквідації схем мінімізації розрахунків з бюджетом.

Решта - удосконалення законодавства та макроекономічні показники. Сюди ж податківці відносять й інфляцію. Найбільший приріст показали збори податку на прибуток, які зросли майже на 60%, та податку на додану вартість, які перебільшили показники січня-травня 2007 року на 64,5%.

Успіхи податківців та митників надихнули урядовців. Пролунали заяви, що підвищення фіскальних зборів не лише компенсує кошти, втрачені внаслідок фактичного припинення приватизації найбільш привабливих підприємств, а й додасть до прибуткової частини бюджету ще 20 мільярдів гривень. Саме таку суму назвала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко на одному із засідань уряду.

Але експерти оптимізм податківців та урядовців не розділяють. Дійсно, лише за перший квартал 2008 року експорт продукції зріс майже на 30%, а імпорт - на 45%. Відповідно, збільшились і фіскальні надходження.

Крім того, додаткові кошти вдалося отримати завдяки призупиненню вексельної схеми відшкодування ПДВ. Проте, це чи не єдині чинники, які дозволили збільшити реальні (не номінальні) показники зборів податків.

Насправді ж, за словами експертів, у структурі отриманих податків інфляційна складова значно вагоміша, ніж розповідають податківці. За словами наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Катерини Пількевич, саме інфляційні процеси стали основною причиною зростання доходів. І це забезпечило номінальне (а не реальне) зростання доходної частини бюджету.

"Бюджет є перерозподілом суспільного багатства, і тому інфляційні процеси мають тенденцію на розкручення. В Україні інфляція має системний характер. Що це означає? Що грошова маса в населення не забезпечується відповідними товарами. Тобто продуктивність праці не відповідає реальному зростанню доходів населення", - розповіла експерт.

Справді, якщо врахувати показники інфляції, то податкові збори будуть навіть меншими, ніж рік тому.  За даними Держкомстату, за рік (з травня 2007 до травня 2008) інфляція склала більше тридцяти одного відсотка. І тільки минулого місяця темпи зростання цін дещо зменшились (інфляція за травень - 1,3%). Отже, з 43 мільярдів податкових зборів інфляція "з'їдає" майже 13 мільярдів. Це нівелює рекордні показники, якими так пишаються податківці.

"Інфляція збільшує номінальні показники всіх економічних процесів. Тобто ціни ростуть. Це означає, що те, що ви відображаєте в цінах, валовий внутрішній продукт, товарообіг - все це виражається в більш високих цінах, та, відповідно, номінально зростають і податки",  - пояснив президент Центру економічних досліджень Олександр Пасхавер.

За його словами, якщо отримані таким чином доходи уряд направить на компенсацію втрат, пов'язаних з інфляцією, населенню, то це може викликати новий виток зростання цін. Призупинити ж ці процеси можуть лише непопулярні економічні заходи, на які нинішній уряд навряд чи піде.

Та все ж втримати стабільно високі надходження до бюджету за рахунок податків, на думку експертів, не вдасться. По-перше, інфляція поступово уповільнюється. Разом з нею зменшуватимуться й номінальні надходження до бюджету.

По-друге, зі вступом України до Світової організації торгівлі зменшилися митні ставки. Тільки на автомобілі ввізне мито знизилося з 25-ти до 10%. Відповідно, вже найближчим часом варто очікувати зменшення зборів від імпорту. Крім того, нинішні значні надходження від ПДВ до кінця року можуть перейти у значну заборгованість із відшкодування цього податку з держбюджету.

Отже, сьогодні уряд стоїть перед складним вибором. Боротьба з інфляцією, яка неможлива без вживання непопулярних заходів, зокрема обмеження соціальних виплат, - стане своєрідними ліками для економіки, проте призведе до зменшення рівня підтримки уряду населенням та скороченню надходжень до бюджету.

Продовження ж стимулювати інфляцію через різноманітні дотації громадянам дозволить наповнити бюджет, принаймні на папері, і задовольнити на певний час найменш захищені верстви населення, але поставить під загрозу економічну безпеку держави у більш віддаленій перспективі.