Українська правда
PDA     RSS     Архів
Поштова розсилка:
Пошук:
Замовити розсилку
Знайти
Економічна правда
  Субота, 4 липня 2009, останнє оновлення: 3 години 21 хвилину тому

Енергетична лихоманка

Поки ж "Нафтогаз", як тільки йому вдається заробити якісь кошти, мусить їх спрямовувати на урядові соціальні програми. А Кабінет Міністрів продовжує вирішувати питання енергетичної безпеки за допомогою адміністративного тиску на ринок і реприватизації.

Одразу два українських енергетичних конфлікти в травні вийшли у міжнародну площину. Спочатку російська "Татнефть", а потім і Vanco Prykerchenska Ltd заявили про намір подати позов до українського уряду в міжнародний арбітраж.

Поки що відома лише сума вимоги "Татнефти" до України - 1 мільярд доларів.

Дії української влади на енергетичному ринку стають дедалі незграбнішими і небезпечними для міжнародного іміджу країни. А конфлікт із "Татнефтью" затягує бойкот Кременчуцького НПЗ із боку російських постачальників нафти.

Забезпечити підприємство африканською або близькосхідною сировиною не цілком удається, тим більше, що ціна на цю нафту значно вище російської Urals.

А в ситуації навколо Vanco Prykerchenska Ltd. уряд знову продемонстрував пристрасть до "реприватизації", анулювавши в однобічному порядку ліцензію всупереч умовам договору.

Бачимо характерну для української влади помилку - спробу ручним, адміністративним способом диктувати ринкові умови і втручатися в ринкові процеси. В умовах глобалізації це серйозного б'є по інвестиційній привабливості країни.

Очевидно, що анулюючи ліцензію "дочки" Vanco, Кабмін прагне збільшити державну або "підконтрольну" урядові частку нафти, що видобувається на території країни. Та й в усіх інших енергетичних конфліктах Кабмін має на меті знизити вплив імпорту нафти і газу. А разом з тим - загальмувати зростання цін на енергоносії, що стимулює розкручування маховика інфляції.

Однак подібні кроки навряд чи приведуть до очікуваного ефекту. Структури "Нафтогазу України" не зможуть самостійно здійснити розробку Прикерченського родовища, як із технічних, так і з фінансових причин.

До слова, глибоководне буріння ніколи й не було спеціалізацією "Нафтогазу". Тому, якщо Кабмінові й удасться відібрати ліцензію в Vanco Prykerchenska, то навряд чи вийде уникнути залучення до розробки цього родовища іншої іноземної компанії.

Чи зважаться світові нафтовики на інвестування в маловивчене родовище, яке потребує істотних витрат, а до того ж - адміністративним шляхом передається з рук у руки в зв'язку з внутрішньополітичною необхідністю?

Сьогодні "Нафтогаз" разом з дочірніми структурами має у своєму розпорядженні ліцензії на розробку блоків у ряді країн, включаючи Лівію, Нігерію, Єгипет, ОАЕ. Жоден із них ефективно не функціонує.

Хоча при такій кількості виграних тендерів і доступі до закордонних нафтогазоносних блоків Україна цілком могла би перекрити значну частину власних потреб, у тому числі за схемами заміщення.

Подібна практика активно використовується багатьма, приміром, французькою Total і італійською ENI. На території своїх країн вони не мають істотних родовищ, однак є одними з лідерів на світовому ринку видобутку нафти і газу.

Зрештою, з огляду на труднощі у закупівлі й транспортуванні Україною енергоносіїв з Каспію і Близького Сходу, ніщо не заважає реалізовувати видобуту сировину на ринках третіх країн. А виручені кошти направляти на закупівлю нафти й газу для України.

Крім того, оптимальним рішенням було би інвестування частини прибутку "Нафтогазу" в іноземні нафтовидобувні компанії. Але такий підхід вимагає прозорості державного холдингу і відсутності урядового тиску. Насамперед у питаннях ціноутворення.

Поки ж "Нафтогаз", як тільки йому вдається заробити якісь кошти, мусить їх спрямовувати на урядові соціальні програми. А Кабінет Міністрів продовжує вирішувати питання енергетичної безпеки за допомогою адміністративного тиску на ринок і реприватизації.

Перетасуванням ліцензій і акцій підприємств з однієї кишені в іншу проблема енергетичної безпеки не вирішується. Державні нафтогазові компанії знаходяться на краю прірви дефолту. А привабливість країни, як транзитної держави й об'єкта для інвестицій, падає катастрофічно.

Анатолій Баронін, директор  аналітичної групи «Da Vinci AG»
 
Коментарі [ 9 ]
_ 09.06.2008 15:17
Автор концептуально прав. Пока у нас власть-сидящие и всласть-вкушающие будут публично делить шкуру неубитого медведя – инвестиционная привлекательность нам не грозит. Юлю, как первоклассницу развели в сиуации с Ванко. Наверняка она это поняла уже задним числом и будет отыгрвать ее на тихом ходу, выставляя на бой Турчинова с нелепыми заявами. Отсутсвие профессионализма в рядах привело к тому, что ее просто сделали…
forg _ 07.06.2008 17:25
"Бачимо характерну для української влади помилку - спробу ручним, адміністративним способом диктувати ринкові умови і втручатися в ринкові процеси."- дорогий авторе-ЛОХ тілький й такими методами можна ДБАТИ і давати державі. Вшиві акули тільки й тягнули б собі.
"А разом з тим - загальмувати зростання цін на енергоносії" - правильно, тільки на довгострокову перспективу: через 5-10 років, але звісно що не зараз.
"Структури "Нафтогазу України" не зможуть самостійно здійснити розробку Прикерченського родовища, як із технічних, так і з фінансових причин.", - ця проблема не настільки велика щоб зробити вищенаведені дії нерезультативними, чи збитковими, або якщо хочеш - менш вигідними для держави.
"Чи зважаться світові нафтовики на інвестування в маловивчене родовище, яке потребує істотних витрат, а до того ж - адміністративним шляхом передається з рук у руки в зв'язку з внутрішньополітичною необхідністю?" , - ще й як зважаться!
smitoner _ 06.06.2008 09:47
заангажованість аффтора викликає тільки подив і водночас сум, як можно так незграбно написати, правда але абсолютно навпаки...ну не може інвестиційна привабливість падати, коли країна відбирає ліцензію, в тіньової компанії, яка якимось таким чисто українським чином виграє тендер в світових китів цієйї галузі...
так що я так думаю , що інвестиційна привабливість навпаки зростає, тому, що має бути все ПРОЗОРО І ЧЕСНО !
так ми будемо вживляти довіру міжнародним компаніям....
str_Kharkiv _ 06.06.2008 06:09
Дивно, що таку незграбну статтю могла опублікувати "Економічна правда"
zn2 _ 05.06.2008 21:26
На рынке углеводородов это обычная ситуация, подобные действия происходят постоянно и в других государствах и с более именитыми компаниями (например, компанию ШЕЛЛ недавно Путин выгнал уже с разработанных участков Сахалина под предлогом экологических нарушений, хотя ограничиться можно было штрафами и предупреждениями, всем было понятно , что это просто предлог). В нашем случае неизвестная компания однодневка Ванко "сделала по украински" в конкурсе того же Шелл и других ... Когда Тимошенко аннулировала лицензию, то я не заметил никакой международной реакции, и не удивительно , ведь ванко видимо плод наших же олигархов... наверно в БП и ШЕЛЛ только в ладоши похлопали. Вообще на рынке добычи углеводородов государства могут и диктуют, как правило, более жесткую позицию, так что сильно "стесняться" и скромничать не стоит господа
 
 
Найголовніше на УП
 
© 2005-2008, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".