Війна, штучний інтелект та "ода капіталізму". Головне з форуму в Давосі

Війна, штучний інтелект та "ода капіталізму". Головне з форуму в Давосі

Чим найбільше запам'ятався "Давос 2024", які питання вийшли на перший план та що говорили про Україну.
Субота, 20 січня 2024, 09:30 -
фото World Economic Forum

19 січня у невеличкому швейцарському селищі Давос закінчився 54-ий Всесвітній економічний форум (ВЕФ). На нього зібралася світова бізнес-еліта, лідери держав та міжнародних організацій, аби традиційно обговорити стан справ у світі та економіці.

Цьогоріч темою зустрічі ВЕФ обрали "відновлення довіри". І трактувати ці слова можна дуже по-різному: відновлення довіри у світі, який огортає все більше конфліктів; відновлення довіри до монетарної політики, яка, здається, вгамувала рекордну інфляцію минулих кількох років ціною економічного зростання; відновлення довіри до штучного інтелекту, який охоплює все більше сфер людської діяльності.

Крім актуальних тем геополітики, технологій та традиційного питання змін клімату, у кулуарах форуму говорили про вибори у США та шанси на перемогу у них Дональда Трампа, інвестиції у зелену економіку та зростання напруженості між Заходом та Китаєм.

Що ще цікавого можна було почути під час форуму у Давосі і що там говорили про Україну?

Реклама:

Штучний інтелект

Однією з найбільш гарячих тем для дискусій на цьогорічному ВЕФ був штучний інтелект (ШІ), особливо в контексті динамічного розвитку таких систем генеративного ШІ як ChatGPT.

Про ризики та можливості, які створюватиме ШІ у своїх промовах згадували і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, і генсекретар ООН Антоніо Гутерреш, і прем’єр-міністр Китаю Лі Цян. Останній наголошував на тому, аби здобутками ШІ могли користуватися не лише країни Заходу, але й увесь світ.

"Наукові та технологічні "плоди" мають приносити користь людству в цілому, а не ставати засобами для обмеження розвитку окремих країн", заявив він під час свого виступу.

Скарги китайського прем’єра прозвучали на тлі загострення відносин зі США. Зокрема, Вашингтон наразі прагне обмежити доступ Пекіна до передових технологій, зокрема у сфері мікрочипів, необхідних для розвитку ШІ.

Особливо активно на форумі обговорювали тему регулювання ШІ. Китай наполягав на тому, аби світове співтовариство створило "універсальні червоні лінії" замість обмежень, які розроблять та впровадять окремі країни.

Урсула фон дер Ляєн, зі свого боку, згадала про ухвалені у ЄС законодавчі норми, які обмежують можливості використання ШІ для поширення дезінформації та спрямовані на підвищення контролю за цією технологією. Водночас вона переконана, що ШІ принесе людству більше користі, ніж шкоди.

"Наша майбутня конкурентоспроможність залежить від запровадження ШІ у наш повсякденний бізнес, і Європа повинна показати лідерство у відповідальному використанні ШІ",  заявила вона.

Представники приватного бізнесу також висловлювали занепокоєння стрімким розвитком ШІ та наполягли на необхідності розробки принципів довіри щодо розробки нових моделей ШІ. Зокрема, Марк Беньйоф, CEO компанії Saleforce (що розробляє CRM-системи), застеріг від "ядерних загроз" в області штучного інтелекту.

"Ми не хочемо, щоб настав "момент Хіросіми", коли ми побачили, як технологію використали у дуже поганий спосіб. Ми не хочемо побачити "ШІ-Хіросіму". Нам потрібно бути впевненими, що ми впораємося з цим викликом", заявив він.

На ВЕФ був присутній і "винуватець" революції у ШІ Сем Альтман. Зокрема, він відповідав на занепокоєння політиків щодо потенційного використання ШІ для втручання у виборчий процес та створення діп-фейків. Так, CEO компанії OpenAI зазначив, що для боротьби з використанням ШІ для впливу на вибори потрібна посилена увага не лише до чат-ботів, але й до соціальних мереж, у яких згенерований ШІ контент і поширюється.

Також Альтман прокоментував позов газети The New York Times, яка вимагає в OpenAI компенсацію за використання своїх статей для тренування чат-бота. "Для нас прочитати, що вони проти нас судяться, було такою ж несподіванкою, як і для всіх. Це було доволі дивно",  зазначив він, додавши, що ChatGPT, насправді, і не потрібно тренуватися на статтях The New York Times.

 
Сем Альтман
фото World Economic Forum

Вплив штучного інтелекту на світову економіку може становити додаткові 4 трильйони доларів, які проявлятимуться у підвищенні продуктивності праці, зазначив гендиректор IBM Арвінд Крішна. Водночас генсек ООН Антоні Гуттереш застеріг, що додаткове благо від ШІ можуть відчути не всі країни, адже від використання цієї технології виграватимуть, у першу чергу, багаті держави. У перспективі ШІ може призвести до зростання розриву між багатими та бідними країнами світу.

Енергетика і зміни клімату

Тему цьогорічного ВЕФ  відновлення довіри  використала у своєму виступі Урсула фон дер Ляєн. Вона розповіла як європейці, об’єднавши свої зусилля, зуміли диверсифікувати споживання енергоносіїв та радикально скоротили споживання російського газу та нафти.

Так, за словами президентки Єврокомісії, за останні два роки, відколи Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, частка російських енергоносіїв у споживанні європейців знизилася з 25% до 5%. Вагому роль у цьому зіграв і "зелений курс" ЄС. "Цього року ми будемо отримувати більше енергії від сонця та вітру, ніж від Росії", підсумувала вона.

Необхідність боротьби зі змінами клімату була однією з ключових тем, які порушував Антоніо Гуттереш. Він закликав світ почати виконувати досягнуту домовленість про заборону на використання викопних видів палива, до якої дійшли напередодні, під час саміту COP28 у грудні. "2023 рік виявився найспекотнішим за всю історію, однак у майбутньому ми можемо згадувати про нього як про найхолодніший", заявив він.

Для протидії змінам клімату потрібен час та незмінність політик, чого складно очікувати у рік наймасовіших в історії людства виборів. Проте спеціальний посланець США з питань клімату Джон Керрі під час свого виступу у Давосі заявив, що його країна продовжуватиме "зелений перехід" незалежно від того, хто виграє на президентських виборах.

"Ця економічна революція вже почалася і вона є значно більшою, ніж будь-який політик чи будь-яка особа", заявив він і водночас додав, що піде зі своєї посади, аби приєднатися до передвиборчої кампанії Джо Байдена.

У свою чергу міністерка фінансів Канади Христя Фріланд зазначила, що "озеленення" економіки не обов’язково означає деіндустріалізацію. Вона навела приклад Канади, де проєкти у зеленій енергетиці впроваджують обережно, аби зберігати робочі місця.

"Канада абсолютно впевнена, що декарбонізація для нас буде означати більше робочих місць, більше зростання та більше виробництва. І ми розуміємо, що уряд має зіграти свою роль задля того, аби це сталося", заявила вона.

Перспективи світової економіки та "в усьому винні соціалісти"

Погода у самому Давосі не сприяла роздумам на тему змін клімату. Рівень снігу у цьому курортному селищі сягнув 80 сантиметрів проти 55 сантиметрів, які зазвичай спостерігають у січні. Хоча у сусідніх населених пунктах, які розташовані не настільки високо в горах, снігу було набагато менше, сніжна зима додавала впевненості скептикам глобального потепління, серед яких був і новообраний президент Аргентини Хав’єр Мілей.

Свій виступ лідер південноамериканської країни присвятив загрозам, які несуть світовому порядку "ліві" ідеї. У ЗМІ промову Мілея охрестили "одою капіталізму".

"Сьогодні я тут, щоб сказати вам, що Західний світ у небезпеці. І ця небезпека прийшла тому, що ті, хто мав би захищати цінності Заходу, захоплені баченням світу, яке невблаганно веде до соціалізму, а відтак і до бідності", заявив він, прочитавши лекцію про історію капіталізму та лібертаріанство.

За його словами, соціальної справедливості, за яку виступає чимало політиків, насправді не існує, адже за ним стоїть примусове вилучення ресурсів у підприємців та людей. "Держави існують за рахунок податків, які вони стягують примусовим шляхом. Що вищими є податки, то меншою є свобода", зазначив він.

Мілей, відомий своїми обіцянками розпустити центральний банк та доларизувати економіку, пообіцяв реформувати Аргентину на засадах лібертаріанства. У своєму виступі голова Аргентинської держави назвав державу проблемою, а бізнесменів героями, яких пообіцяв "прихистити" в Аргентині.

 
Президент Аргентини Хав’єр Мілей
фото World Economic Forum

Решта спікерів ВЕФ мали менш радикальні погляди на майбутнє економіки. Чи не найбільшим фокусом їхньої уваги були монетарна політика, інфляція та економічне зростання.

Попри суттєве зниження інфляції, якого провідним центробанкам вдалося досягти протягом 2023 року, економіка все ще далека від нормалізації, вважає голова Європейського центробанку (ЄЦБ) Крістін Лагард. "У 2023 році ми побачили лише початок нормалізації", додала вона.

Директорка Світової організації торгівлі (СОТ) Нгозі Оконджо-Івеала погодилася з цією думкою, зазначивши, що хоча світ й рухається до нормалізації, однак далеко не нормальним є те, що зростання обсягів світової торгівлі є значно нижчим за ріст світового ВВП.

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, зі свого боку, охарактеризував ситуацію у світовій економіці як "нову норму". Розвиток ШІ, геополітична напруженість та загроза світової фрагментації, вищий рівень світового боргу після пандемії та стрибки цін на енергоносії  усе це дає мало перспектив щодо зростання світової економіки, зазначив він.

"Чи дав мені 2023 рік надію? Я б сказав так: це був заклик до дій, бо нам потрібно було переробити деякі свої політики і, можливо, зараз ми перебуваємо на початку епохи нових структурних реформ", підсумував він.

Представниця МВФ, Гіта Гопінат, під час свого виступу повідомила, що ринкам не варто розраховувати на швидке зниження облікових ставок у світі. Водночас представник ЄЦБ Франсуа Вільруа заявив, що ставки залишатимуться вищими на тлі економічної трансформації, зокрема "зеленого переходу".

Війна

Під час ВЕФ особливу увагу присвятили війнам. У фокусі дискусій була війна Ізраїлю проти ХАМАСу, відлуння якої вже лунає по всьому Близькому Сходу, підриваючи стабільність найважливіших торговельних шляхів.

Європейські лідери під час своїх виступів говорили про необхідність вирішення палестинського питання шляхом створення незалежної Палестинської держави. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок наголосила на необхідності деескалації ситуації на Близькому Сході та встановленні тривалого режиму припинення вогню, аби зменшити кількість жертв серед цивільних.

Держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що миру у регіоні можливо досягнути лише за умови співпраці усіх сторін конфлікту. Він зазначив, що США підтримують створення Палестинської держави, однак її існування неможливе без співпраці з Ізраїлем.

Зі свого боку президент Ізраїлю Іцхак Герцоґ закликав світ об’єднатися у коаліцію проти джихадистів та натякнув на "імперію зла, яка знаходиться у Тегерані".

Чимало уваги на форумі було й до війни в Україні. Зокрема, виступ президента Володимира Зеленського зала привітала стоячи. Під час свого звернення він наголосив, що замороження війни не вихід, адже такі конфлікти рано чи пізно спалахують знову. Та й російський режим існуватиме, доки триватиме війна, додав Зеленський.

Під час свого виступу президент закликав долучатися до відновлення економіки України, яка попри війну зросла минулого року на близько 5%.

На полях форуму у Давосі Зеленський зустрівся з головою найбільшого у США банку JPMorgan Джеймі Даймоном.

"Ми маємо привчити американців, що це (війна в Україні – ЕП) про свободу та демократію для вільного світу, і (Україна) це те місце, де триває битва", заявив він після зустрічі з українським президентом. Даймон додав, що підтримка України це і є частина втілення політики "Америка перш за все" (America first), натякаючи на гасло радикальних представників Республіканської партії, які підтримують ізоляціоністський вектор руху США.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг назвав надання Україні допомоги "не благодійністю, а інвестицією у безпеку" країн Заходу. Відповідаючи на питання про хід війни в Україні, Столтенберг сказав, що Україна вже частково перемогла, адже вижила.

Схожу думку висловив і держсекретар США Ентоні Блінкен, який заявив, що "Путін прискорив усе те, чому хотів запобігти, нападаючи на Україну".

 
Припинення вогню між РФ та Україною найближчим часом навряд чи можливе, наголошував у Давосі в розмові  із Gurdian Ентоні Блінкен.  
фото World Economic Forum

"Зараз ми маємо Росію, яка загалом слабша у військовому, економічному та дипломатичному сенсі. Європа позбулася своєї енергетичної залежності від Росії. Українці зараз найбільш об’єднані, аніж вони були коли-небудь до цього. НАТО стає сильнішим, більшим і воно зростатиме й надалі",  зазначив він.

Загалом цьогорічний форум у Давосі об’єднав близько 60 голів держав та понад 2800 представників приватного сектору, науки та громадських діячів. Як і минулого року, представників Росії на ВЕФ не запросили.

Реклама: