Надподатки на надприбутки: чому держава оподатковує банки "заднім числом" і що це змінить?
Що ухвалили депутати і чому?
Верховна Рада проголосувала в другому читанні законопроєкт, який встановлює особливості оподаткування банків в Україні. Ключові зміни стосуються ставки податку на прибуток для банків. Її вирішили підвищити із стандартних 18% до 25%. Відповідна норма набуде чинності з 1 січня 2024 року.
Окремо в законопроєкті запроваджується норма, яка встановлює особливу підвищену ставку податку на прибуток для 2023 року – 50%. Фактично ця норма застосовуватиметься ретроспективно.
Також ця норма забороняє банкам зменшувати базу оподаткування за цей рік на збитки, отримані в попередніх податкових періодах. Цим правом банки знову зможуть скористатися з 1 січня 2024 року.
Причини запровадження додаткового податку для банків, зокрема за 2023 рік, очевидні: дефіцит бюджету. Міжнародна фінансова допомога не може йти на потреби оборони, а ці потреби, як відомо, постійно зростають. Наприклад, на початку жовтня видатки на оборону підвищили на 300 млрд грн.
Уряд суттєво перерозподілив кошти всередині країни, спрямувавши на потреби оборони "військовий ПДФО" та Дорожній фонд. Однак цього може виявитися замало для підтримки поточних темпів війни.
Як змінився законопроєкт про оподаткування банків?
Фінальний варіант закону про оподаткування прибутків банків суттєво відрізняється від початкової пропозиції. Спочатку додатковий податок хотіли запровадити лише для процентних доходів банків за ставкою 5%. Це стосувалося доходів від наданих кредитів, ОВДП та депозитних сертифікатів (ДС) Нацбанку.
У ході обговорення з НБУ ініціативу переглянули. Замість додаткового оподаткування процентних доходів законодавці підвищили ставку податку на весь прибуток для банків удвічі: з 18% до 36%. Підвищений податок на прибуток мав діяти протягом 2024-2025 років. У цій редакції проєкт ухвалили в першому читанні.
До другого читання навколо оподаткування прибутків банків точилися дискусії. Рішення запроваджувати підвищений податок з наступного року нібито не влаштовувало МВФ, переказують ЕП співрозмовники в Нацбанку та податковому комітеті парламенту. Саме тому до другого читання в законопроєкті з’явилася норма, яка "заднім числом" змінює ставку податку на прибуток для банків за 2023 рік.
Як це працюватиме?
Оскільки податковим періодом для податку на прибуток є квартал, банки в листопаді вже сплатили податок за ставкою 18% за більшу частину 2023 року.
Після набуття чинності законом банки повинні будуть переглянути сплачені податкові зобов’язання за весь 2023 рік. Зокрема, до отриманих прибутків застосують ставку 50% замість 18% і додадуть до бази оподаткування збитки минулих періодів, якщо вони зменшували на ці збитки свої прибутки за 2023 рік.
Якщо після перерахунків розмір податкового зобов’язання збільшиться, то банки повинні будуть заплатити різницю до бюджету протягом 60 днів після завершення 2023 року, тобто до 1 березня 2024 року.
Скільки отримає держбюджет від збільшення податку на прибуток банків?
Оскільки більшість прибутків банківської системи і так зосереджена в державних банках, то бюджет не відчує прямого впливу від підвищення ставки податку саме від них. Зрештою, держбанки і так переказують у держказну майже весь свій прибуток: чи то у вигляді податку, чи то у вигляді дивідендів. Отже, рішення про підвищення ставки податку на прибуток передусім було спрямоване на приватні банки.
"Недержавні банки теж високоприбуткові: за девʼять місяців 2023 року вони отримали 49 мільярдів гривень прибутку до оподаткування. Лише з цієї суми вони можуть доплатити 16 мільярдів податку при збільшеній ставці до 50%. Імовірно, загальна сума доплати недержавними банками за весь 2023 рік становитиме 15-20 мільярдів гривень", – підрахував керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
У редакції законопроєкту, проголосованій у першому читанні, додаткові надходження до бюджету від підвищення податку для банків оцінювалися 10 млрд грн на рік протягом часу дії закону.
Після зміни ставки податку на прибуток "заднім числом" надходження до бюджету за 2023 рік можуть збільшитися на 24-25 млрд грн. У наступні роки банки платитимуть в казну на 6-7 млрд грн більше, повідомив заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.
Як реагують банкіри: публічно і непублічно?
Банки, до яких зверталася ЕП, переважно або відмовлялися коментувати питання запровадження додаткового податку, або говорили доволі стримано. Більшість з них, принаймні публічно, з розумінням ставилися до запровадження додаткового податку в умовах великої війни.
"Початкова ініціатива впровадження додаткового пʼятивідсоткового податку на чистий процентний дохід з наступного року дивним чином перетворилася на ініціативу 50-відсоткового податку на поточний рік. Це, швидше за все, свідчить про розмір додаткових потреб фінансування дефіциту державного бюджету", – зазначив голова правління "ОТП банку" Володимир Мудрий.
Багато питань у банків викликає норма, за якою ставка податку на прибуток для них підвищується до 25% назавжди, а не лише на період воєнного стану.
"Пропозицію про підвищення податкової ставки до 25% на постійній основі ми вважаємо дискримінаційною і не розуміємо її логіки. Ми не підтримували цю ідею із самого спочатку. На попередньому обговоренні ми були готові прийняти підвищення податків до 36% на наступні два роки або до кінця воєнного часу.
Ми добре розуміємо, що бюджет перебуває в складному стані і якщо в нас справді є суттєвий прибуток, це нормально – збільшити відрахування і таким чином підтримати країну у воєнний період", – відзначив голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Проте найбільше нарікань викликала норма про зміну ставки оподаткування прибутку за 2023 рік "заднім числом". "Ретроспективне застосування законодавчих змін токсичне, оскільки створює прецедент, на який при ухваленні рішень звернуть увагу інші бізнеси в Україні та зовнішні інвестори", – вважають в А-банку.
Чи не найгучніше критикував цю ініціативу співзасновник проєкту monobank Олег Гороховський.
"Я прекрасно розумію необхідність пошуку додаткових джерел для покриття дефіциту бюджету. Однак метод, який запропонував Мінфін та підтримав профільний комітет, викликає шок. Цей шок не стільки від суми, яку необхідно доплатити, скільки від інструменту, який не має аналогів у світовій практиці, суперечить Конституції та основам Римського права. Закон не може мати зворотної сили. Це правове свавілля", – заявив він.
Яка позиція НБУ?
Нацбанк підтримав ініціативу додаткового оподаткування банків. Імовірно, через те, що сам суттєво доклався до виникнення в них надприбутків. Саме завдяки наполяганням НБУ депутати вирішили збільшити весь податок на прибуток підприємств для банківських установ, а не лише податок на процентні доходи. Останнє могло призвести до того, що банки просто почали б підвищувати комісії для клієнтів.
Підтримав НБУ і ретроспективне підвищення податку на прибуток за 2023 рік. "Національний банк вважає підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% за результатами діяльності у 2023 році прийнятним, зважаючи на одноразовий та виключний характер такого рішення. При цьому наша позиція ґрунтується на обговоренні із ринком та детальному вивчені міжнародного досвіду", – повідомили в регуляторі.
Водночас там заявили, що "чують та сприймають" занепокоєння щодо підвищення оподаткування банківських прибутків на постійній основі (до 25%) та вважають, що в майбутньому таке рішення потрібно переглянути. Зокрема – під час підготовки Національної стратегії доходів, розробка якої є однією з вимог МВФ.
"Ми розуміємо логіку виключних заходів, обумовлених надзвичайними обставинами. Проте рішення про зміну умов оподаткування банківської галузі на постійній основі – це стратегічне рішення, ефективність якого залежить від повноцінного моделювання, аналізу та відповідної комунікації", – додали в Нацбанку.
Як підвищення податків вплине на стійкість банків?
Велика війна завдала значних збитків банківським кредитним портфелям і змусила їх здійснювати значні відрахування до резервів. Щоправда, більшість таких відрахувань банки здійснили у 2022 році, тому збільшення ставки податку не має вплинути на стійкість системи. Принаймні, так вважають у регуляторі.
"Поточний стан банківської системи та попередні результати оцінки стійкості свідчать про спроможність банків активніше підтримати бюджет країни без загрози для макроекономічної та фінансової стабільності. Разова сплата підвищеного податку не завадить банками лишатися прибутковими надалі, виконувати нові вимоги до капіталу в межах імплементації в Україні стандартів ЄС і мати ресурс для кредитної підтримки економічного відновлення", – повідомили в Нацбанку.
Водночас аналітики не виключають, що до кінця 2023 року банки можуть збільшити свої резерви, аби використати цьогорічну прибутковість для підвищення своєї стійкості.
"Для забезпечення довгострокової стійкості банкам, можливо, доведеться більш прискіпливо підійти до оцінки якості своїх активів і, за потреби, збільшити відрахування в резерви за активами в четвертому кварталі 2023 року. Це може навіть призвести до того, що річний прибуток деяких банків буде меншим за той, що вони показали за девʼять місяців цього року", – вважає Паращій.
Звідки в банків надприбутки?
Банки виграли від політики високих ставок, яку НБУ запровадив на період війни для стримування знецінення гривні. Крім того, банки стали бенефіціарами минулорічної емісії гривні, яку центральний банк проводив для фінансування видатків бюджету.
Створені гривні осіли в банківській системі та перетворилися на надлишкову ліквідність, яку банки зберігали на депозитних сертифікатах. Унаслідок підвищення ставок НБУ банки почали отримувати суттєві доходи просто за те, що мають ці надлишкові кошти.
За даними Нацбанку, у січні-жовтні 2023 року він переказав банкам 73,5 млрд грн у вигляді процентів за ДС. За девʼять місяців 2023 року українські банки прозвітували про прибуток у розмірі 110 млрд грн.
Чи є податки на надприбутки в інших країнах?
З надлишковою ліквідністю в банківській системі зіткнулася не лише Україна, а й чимало розвинених країн світу, які в розпал пандемії вдавалися до ультрам’якої монетарної політики. Наразі світ намагається побороти наслідки антикризових заходів трирічної давнини, підвищуючи процентні ставки. Це призводить до зростання прибутковості банків та фінансових компаній.
"Використання додаткового оподаткування окремих галузей у разі отримання ними надприбутків завдяки тимчасовим сприятливим економічним умовам (так звана економічна рента) є відносно поширеною світовою практикою, яку в контексті банків уже запровадила або розглядає низка європейських країн, зокрема Іспанія, Італія, країни Балтії", – переконують у Нацбанку.
Оподаткування надприбутків запровадили в Бельгії, де розташована штаб-квартира Euroclear. На рахунках останньої зберігаються заморожені активи російського центробанку на сотні мільярдів доларів. Саме ці податки чи хоча б їх частину Україна намагається отримати від партнерів уже зараз.
Фінансовий сектор – не єдиний, який генерує високі прибутки, тому представники банків закликають уряд та парламент застосувати принцип рівності платників податків та підвищити навантаження на інші галузі.
"Є низка галузей, у яких є прибуток. Чому вся увага прикута лише до банків? Банки заробили цьогоріч, оскільки довірилися державі, купували ОВДП, а також тримали гроші на рахунках, щоб, як просив НБУ, "полегшити механізм грошової трансмісії". Це все виявилося обманом", – обурюється Гороховський.
У ЄС податки на надприбутки застосовують ще й до енергетичного сектору, який виграв від рекордного подорожчання газу у 2022 році. В Україні про розширення галузей застосування податку на надприбуток поки що ніхто не говорить.
Які ризики несе підвищене оподаткування банків?
Хоча підвищення податків для банків загалом не несе значних ризиків для фінансової системи, воно може мати набагато глибші та більш довгострокові економічні наслідки. "Якщо це рішення безстрокове, то банки матимуть стимул і можливість шукати шляхи оптимізації прибутків", – вважає Паращій.
Унаслідок реформ, проведених після 2014 року, банківський сектор став одним з найпрозоріших в Україні і наразі "пожинає плоди" такої прозорості, зазначає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
"Ми можемо стати свідками того, як окремі послуги (наприклад, кредитні) будуть надаватися банками через власні фінансові компанії, для яких ставка податку залишиться незмінною. Законодавцю буде важче пояснити, чому така послуга буде оподатковуватися по-різному для банку і для мікрофінансової організації, що кредитує під 1% на день", – відзначає він.
Вища ставка податку на прибуток, яка запроваджується безстроково, може нашкодити планам держави приватизувати банки, якими вона володіє. Зокрема, вищий податок сприятиме більш скромним оцінкам інвесторами українських банків, вважають аналітики.
Крім того, деякі банки та представники профільних асоціацій у розмові з ЕП натякали, що розглядають варіанти оскарження цього рішення, зокрема в Конституційному Суді. Щоправда, вони про це воліють не говорити публічно, зважаючи на політичну чутливість цього питання.
Ще один потенційний наслідок вищого оподаткування стосується банківських продуктів. "Оскільки НБУ планово знижує облікову ставку і ліміти на розміщення в депозитних сертифікатах, банки будуть знижувати дохідність депозитів, щоб зберігати рівень відсоткової маржі", – зазначають в А-банку.