Скарби "Хрещатика". Як київська влада "закопала" 370 мільйонів у "Парковому містечку"

Скарби "Хрещатика". Як київська влада "закопала" 370 мільйонів у "Парковому містечку"

П'ятниця, 26 травня 2017, 09:30 -
pl.com.ua
Київ може втратити 370 мільйонів гривень через багатоходову оборудку за участі житлового комплексу "Паркове містечко", колишніх власників банку "Хрещатик" та київських чиновників.

Рік тому збанкрутував банк "Хрещатик", одним із акціонерів якого спільно з приватними особами була і київська громада.

Місту належала чверть акцій фінансової установи. Найбільшими акціонерами банку на той момент були дві особи: перший —давній бізнес-партнер київського мільйонера Василя Хмельницького — Андрій Іванов та один з колишніх власників "Запоріжсталі" Микола Солдатенко. 

В банку традиційно зберігались кошти десятків комунальних підприємств Києва. Проте, напередодні введення тимчасової адміністрації рахунки десятків таких підприємств, в тому числі Київського метрополітену, різко спорожніли.

Рятуючи кошти, два десятки комунальних підприємств в один день вирішили надати поворотну фінансову допомогу комунальній компанії з управління активами — "Житло-Інвест". Та в свою чергу за ці гроші купила у компаній згадуваних приватних акціонерів "Хрещатика" Іванова-Хмельницького 160 квартир у ЖК "Паркове містечко".

Уже більше року квартири простоюють: "Житло-Інвест" так і не вдалося продати жодної з квартир, тож іншим комунальним підприємствам КУА досі не повернула поворотну фінансову допомогу. Столичні "комунальники" ризикують втратити близько 370 млн гривень.

Врятуватати нерядову нерухомість Іванова-Хмельницького

Першого квітня 2016 року багатьом керівникам комунальних підприємств було не до жартів. На їх рахунках у банку "Хрещатик" застрягли сотні мільйонів гривень. 

З дня на день в банк мала увійти тимчасова адміністрація, а кореспондентський рахунок вже був фактично порожнім. Простими словами: живих грошей у банку вже просто не було. 

І тут почали відбуватися дивні речі. Десятки комунальних підприємств першого квітня отримали негласну команду з КМДА переводити свої кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги на рахунок на ще одного комунального підприємства —"Фінансова компанія "Житло-Інвест".

 

Поворотна фінансова допомога – фінансовий інструмент який часто використовувався деякими власниками  для виведення активів з банку ще з самого початку "банкопаду". Раніше ЕП писала про те як за допомогою цього інструменту свої кошти рятував нардеп Віталій Хомутиннік із Брокбізнесбанку.

Отже, комунальна фінкомпанія "Житло-інвест" першого квітня отримала близько 370 млн грн фіндопомоги від десятків комунальних підприємств найрізноматніших профілів.

"Житло-інвест",  у свою чергу, в рамках угоди з придбання нерухомості перахував ці кошти на рахунки двох приватних компаній — КУА "Авалон" і ТОВ "Агрофірма Троянда". Ці дві компанії пов’язані з приватним акціонером банку — Андрієм Івановим.

Далі, компанії Іванова направили кошти, акумульовані комунальними підприємствами, на інші свої компанії (перелічені нижче, ЕП), які були закредитовані в банку "Хрещатик" під якісні застави.

Ті в свою чергу погасили заборгованість в "Хрещатику" заради вивільнення з під застави власних активів — земельних ділянок та нерухомості у центрі Києва.

"Майно ТОВ "Центр-Інвестресурс", яке перебувало у заставі за кредитними договорами банку з ТОВ "Будконструкція", ТОВ "Мередіан Інвест", ТОВ "Афан-інвест" виведено з під обтяження за рахунок фінансової допомоги комунальних підприємств міста Києва, в тому числі за рахунок отриманих від ККУП "Фінансова компанія "Житло-Інвест" коштів у сумі близько 377 млн грн", — зазначається в ухвалі Шевченківського районного суду.

Тож, у підсумку вийшло, що компанії приватних акціонерів свої фінансові питання частково вирішили, а от комунальні нажаль ні.

Компанія "Житло-інвест" на 370 млн грн, що назбирала від комунальних підприємств отримала від компаній Іванова 160 квартир у ЖК "Паркове містечко", що знаходяться за адресою Київ, вул. Вишгородська, 45.

Серед лідерів "по спонсорству" "Житло-інвест" на придбання квартир КП — "Київський метрополітен", який не дивлячись на свої мільярдні борги вирішив "допомогти" на 120 млн грн, і "Житлоінвестбуд-УКБ" — 164 млн грн.

 

ЕП звернулася до компаній з проханням пояснити, навіщо ті перерахували такі суми коштів КП "Житло-інвест". Київський метрополітен на ці питання ЕП відповів так:

 

Що ж стосується "Житлоінвестбуд-УКБ", то підприємство надало редакції бюрократичну відписку, пояснивши чому вони на ці питання відповідати не будуть.

В будь-якому разі, адекватної відповіді від цих підприємств і не може бути, бо за формальними відписками стоять неформальні дії чиновників з КМДА, дії яких сприяли банкрутству банку.

Невдала інвестиція

Повернення фінансової допомоги — під великим питанням. "Поворотна фінансова допомога може надаватись лише на рік, в іншому разі, підприємство яке її отримало має її задекларувати як прибуток і сплатити 20% податків від цієї суми, — каже співрозмовник ЕП у правоохоронних органах.

1 квітня збіг термін повернення цих коштів комунальним підприємствам. За словами співрозмовників ЕП в КМДА, ці кошти комунальним підприємствам ще не повернули. У відповіді Київського метрополітену зазначається, що термін повернення цих коштів продовжено ще на рік.

При цьому "Житло-Інвест" тепер буде змушена платити 20% податку з суми понад 350 млн грн, адже у разі її неповернення фіндопомоги протягом року вона зараховується як прибуток.

Навряд чи варто взагалі розраховувати, що київським "комунальникам" повернуть кошти в повному обсязі, оскільки інвестицію комунальники зробили, м'яко кажучи не дуже вигідну.

Щоб повернути кошти комунальним підприємствам, "Житло-інвест" повинна продати ті самі 160 квартир за 370 млн грн.

Як видно з інформації на веб-сайті "Житло-інвест" зараз ці квартири знаходяться в продажу, ціна — від 35 тисяч за квадратний метр.

 

За даними джерел ЕП, за рік "Житло-інвест" не продала жодної  квартири у цьому комплексі, на які було витрачено 370 млн грн. Запит ЕП підприємство проігнорувало.

За словами експертів, по такій ціні це зробити буде нелегко. Зараз на Виноградарі, який знаходиться недалеко, у нових житлових комплексах продаються квартири такого ж самого класу за 15-20 тис грн за "квадрат".

"35 тис. грн — це ціна в нових будинках Печерську. За 35 вони не продадуть, дешевше можна... Думаю реальна ціна — 25 тис грн, дорожче ніхто купувати не буде, оскільки там навколо будуються тисячи квартир", — каже аналітик компанії SV Development Сергій Костецький.

Тобто, є велика вірогідність, що комунальні підприємства взагалі не отримають назад згадувані 377 мільйонів. Хоча їм би вони не завадили — враховуючи їх фінансовий стан, підприємствам може знадобитись пряма дотація з міського бюджету.

Хто саботує розслідування

ЕП  направляла запит київському голові Віталію Кличку щодо цієї ситуації, проте він його проігнорував. Хоча раніше обіцяв зробити все для того, щоб вийти з цієї ситуації гідно.

"Ми робимо все для того, щоб якомога з меншими втратами вийти з цієї ситуації", — казав Кличко, коментуючи ситуацію навколо "Хрещатика" рік потому.

Проте, реальність виявилося інакшою — з банку продовжували виводити активи навіть після введення тимчасової адміністрації, про що ЕП уже писала раніше.

Більш того, нещодавно Київський Апеляційний суд прийняв досить неоднозначне рішення на користь колишніх власників. Суд визнав введення тимчасової адміністрації в банк "Хрещатик" незаконним. У Фонді гарантування вкладів заявили, що будуть оскаржувати це рішення в касаційному порядку.

Зазвичай подібними діями колишні власники намагаються легімітизувати виведення активів та максимально затягнути ситуацію з розслідуванням. Раніше була створена Спеціальна комісія з розслідування обставин банкрутства банку "Хрещатик" при КМДА. Проте за рік її роботи кияни не отримали жодних результатів.

"Засідання комісії саботуються представниками правлячої в Київраді коаліції якраз для того, щоб захистити мера і комунальні підприємства від цих самих незручних запитань", — констатує один із членів Спецкомісії, депутат Київради Леонід Антоненко.

Реклама:
powered by lun.ua