Російський тиск на експортерів: що робити?

Російський тиск на експортерів: що робити?

Четвер, 29 серпня 2013, 16:59 -
Москві не вдалося переконати Київ приєднатися до митного союзу добровільно. Тепер робиться спроба добитися приєднання примусом. Чи допоможе Росії така політика досягнути мети?

Україна опинилася під масивним економічним тиском з боку Росії за три місяці до очікуваного підписання угоди про асоціацію та поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі - DCFTA - з ЄС.

Українські експортери стикаються з необґрунтованими бар'єрами - "залякуванням" - з боку митних органів Росії.

Не зрозуміло, чи має намір Росія продовжувати ці заходи або навіть посилювати їх в майбутньому, але продовження цієї політики призвело б до суттєвих негативних наслідків для української економіки - до 25% експорту йде до Росії.

Що ж робити? На наш погляд, Україна мусила б передусім шукати діалог з Росією, представляючи при цьому інтереси всіх українських експортерів. Якщо це не принесе плодів, тоді Україна повинна звернутися з цією справою до СОТ, де вона, без сумніву, знайде підтримку з боку інших членів, включаючи ЄС.

Для стабілізації економічної ситуації і протистояння тиску з боку Росії Україні слід активізувати зусилля з підписання нової програми МВФ. Нарешті, Україна повинна, як і заплановано, підписати в кінці листопада угоду про асоціацію. Потурання тиску з боку Росії може стати великою помилкою.

Торговельні бар'єри

Торговельні відносини між Росією і Україною досить складні. Так звана сирна війна у лютому 2012 року, коли Росія заблокувала імпорт українських сирів, була лише одним з випадків складних взаємин.

Відтак, рішення Росспоживнагляду від 29 липня 2013 року про заборону імпорту продукції відомого виробника кондитерських виробів компанії "Рошен" через начебто погану якість відповідає традиціям такої політики.

На відміну від попередніх проблем, які стосувалися окремих виробників, українські компанії, асоціації та ЗМІ повідомляють про всеосяжні адміністративні митні бар'єри, які блокують українським товарам доступ на ринок Росії.

Тим самим конфронтація набула нової якості. Тепер принципово всі українські товари підлягають адміністративним заходам, таким як посилений митний контроль. Навіть великі підприємства, наприклад, металургійний концерн "Метінвест", повідомляють про затримки, що призводить до фінансових збитків.

Варто підкреслити, що, незважаючи на масштаб дій, не було впроваджено офіційні торговельні санкції - вони здійснюються на рівні митних органів. Такі непрозорі і необґрунтовані заходи ускладнюють оцінку можливих економічних втрат.

Мотиви Росії

Росія не раз публічно критикувала заплановане підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і закликала Київ приєднатися до митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

У разі вступу до митного союзу Україні пообіцяли "пряник" - дешевий газ - і пригрозили "батогом" - торговельними бар'єрами у випадку підписання угоди з ЄС.

Оскільки підписання угоди про асоціацію виглядає все більш реалістичним, після погроз Росія вжила заходи, які не стали несподіваними. Час запровадження цих заходів пояснюється намірами Росії завадити підписанню угоди.

Фото livejournal.com

Економічні наслідки

Крихкість зовнішньоекономічної ситуації України загальновідома. У 2012 році дефіцит торгівлі товарами становив 12,9% ВВП. Дефіцит поточного рахунку на рівні 8,4% ВВП був вищим за показник стійкості.

У першій половині 2013 року спостерігалося певне поліпшення - дефіцит поточного рахунку скоротився до 7% ВВП. Разом з тим, це пов'язано передусім із зниженням імпорту газу на 35%, який потрібно буде наростити пізніше 2013 року.

Недавні проблеми з Росією створюють нові ризики для незбалансованої зовнішньої позиції. У першій половині 2013 року на РФ припала чверть українського експорту товарів, що робить її важливим торговельним партнером.

Щомісяця Україна продає сусідній країні товарів на 1,3 млрд дол, зокрема, продукцію машинобудування, металургії, харчової промисловості.

Через непрозорий характер торговельних бар'єрів з боку Росії всебічний аналіз економічних наслідків залишається складним. Відповідно, суттєво різняться оцінки, зроблені різними зацікавленими сторонами.

Асоціація роботодавців України оцінює можливі втрати 2,5 млрд дол лише у другій половині 2013 року. Деякі економісти говорять про 2,3 млрд дол втрат за рік. Хоча остання цифра помітно нижча, це все-таки 1,4% ВВП і тому має суттєве значення.

Регіональна структура експорту українських товарів, перше півріччя 2013 року

Джерело: Держстат

Що тепер робити

Передусім Україні потрібно спробувати розрядити складне становище шляхом проведення двосторонніх переговорів з Росією. При цьому важливо захищати інтереси всіх українських експортерів і компаній, які зіткнулися із проблемами, а не захищати інтереси окремих компаній.

Якщо переговори будуть безрезультатними, тоді суб'єктам прийняття рішень варто звернутися з цією справою до СОТ. Щоправда, не варто очікувати швидкого врегулювання, оскільки механізм ухвалення рішень СОТ є тривалим.

Тим не менш, застосування цього інструмента має важливе значення з точки зору можливих торговельних конфліктів у майбутньому. Крім того, Україна може розраховувати на підтримку ЄС та інших членів СОТ в цьому зверненні.

Паралельно суб'єктам прийняття рішень потрібно розробити короткостроковий план для забезпечення економічної стабільності і зниження тиску з боку Росії. На нашу думку, будь-який реалістичний план повинен включати участь МВФ. Отже, найближчим часом необхідно підписати угоду з МВФ.

При цьому Україна повинна виконати вимогу фонду із збільшення гнучкості обмінного курсу та підвищення тарифів на енергоносії, бо лише так можна досягнути макроекономічної стабільності. На основі програми МВФ Україна може отримати фінансову підтримку з боку ЄС та міжнародних фінансових інституцій.

Віктор Янукович недовго ходив за Дмитром Медведєвим та Володимиром Путіним. Фото прес-служби президента України

Нарешті, в листопаді у Вільнюсі Україні потрібно підписати угоду про асоціацію за умови такої готовності з боку ЄС.

Недавні події не повинні вплинути на стратегічне рішення щодо зближення з Євросоюзом.

Росії не вдалося переконати Україну приєднатися до митного союзу добровільно. Тепер робиться спроба добитися приєднання примусом.

Цей політичний підхід проблематичний у багатьох сенсах. Передусім виникає питання, чи допоможе Росії така політика досягнути мети.

Очевидно, шляхом створення торговельних перешкод Росія спробувала використати додаткові аргументи за приєднання до митного союзу і проти підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Однак не виключено, що цими заходами досягається протилежний ефект: сильніша відмова від митного союзу.

Крім того, від цих заходів постраждає також економіка Росії, бо імпорт з України відіграє важливу роль в окремих секторах російської економіки.

Нарешті, ця політика, найвірогідніше, матиме негативні наслідки для Росії з огляду на її недавній вступ до СОТ. Поточні процеси можуть поставити під сумнів міжнародну репутацію Росії як надійного і сучасного партнера.

Відтак, Росії у її ж інтересах варто швидше зняти торговельні бар'єри у сподіванні, що цей епізод не надто сильно зафіксується у пам'яті її міжнародних партнерів за СОТ і "Великою вісімкою".

Рікардо Джуччі, Роберт Кірхнер, експерти Німецької консультативної групи

Реклама:
powered by lun.ua