Українська правда
Економічна правда

Екс-голова Держказначейства Тетяна Слюз: Владі потрібно чесно сказати про проблеми з бюджетом

Світлана Крюкова, Сергій Лямець, ЕП — Четвер, 4 липня 2013, 10:50
Версія для друку Коментарі 23
Тетяна Слюз

Останнім часом Держказначейство опинилося під вогнем критики з боку місцевої влади.

В державному бюджеті відверто не вистачає грошей, щоб виконати всі видатки. Тому гроші, за які мають будуватися дороги та ремонтуватися школи, сьогодні витрачаються на виплату пенсій та зарплат. Причому, проти волі місцевої влади.

Практику використання коштів міст та селищ вперше запровадив уряд Юлії Тимошенко під час фінансової кризи 2008 року. Тоді стало відомим прізвище голови Державного казначейства Тетяни Слюз.

Саме вона виявилася "поганим поліцейським" в ті часи. Начебто, це саме Слюз приймала рішення витрачати чужі гроші. "Добрим поліцейським", звісно, була прем'єр.

Мабуть, у Слюз не було б жодних проблем, якби на президентських виборах перемогла Тимошенко. Але переміг Віктор Янукович. Очільницю ДКУ в 2010 році звільнили, і відкрили проти неї слідство. Це була справжня зрада. Хоча, напевно, екс-голова Казначейства передбачала і такий варіант розвитку подій.

Наприкінці 2010 року Генпрокуратура оголосила Слюз у розшук, звинувативши у нецільовому використанні коштів, що були виділені за Кіотським протоколом. Нагадаємо, ті кошти Тимошенко наказала продати за гривні, щоб фінансувати передвиборчу "соціалку". Колишню очільницю ДКУ, схоже, призначили "цапом-відбувайлом".

Депутатство стало своєрідною "парасолькою" від "зазіхань" прокурорів. Хоча, вочевидь, справу ще не закрито. У розмові з журналістами ЕП Тетяна Слюз неохоче повертається до того періоду свого життя. Про результати слідства вона тимчасово відмовляється говорити.

Інтерв'ю з колишньою главою Держказначейства вийшло суто професійним та економічним. Фінансист розповіла, що заборгованість Пенсійного фонду перед держбюджетом зросла до неба, а гроші на покриття соціальних програм Віктора Януковича здобуваються за рахунок місцевих бюджетів.

Тетяна Слюз також пояснила, що насправді відбувається з держфінансами, чому так активно проштовхується "вексельна" схема, та чим це може обернутися для української економіки.

Тетяна Слюз все ще підтримує Тимошенко. Фото з ефіру"1+1"

***

"Тут дурно пахне корупцією"

- Сьогодні Держказначейство призупиняє платежі по всім видаткам, крім захищених, залишаючи без грошей місцеві бюджети. Ця практика почалася ще за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, коли Казначейство очолювали ви. Не вважаєте, що сьогоднішнє керівництво багато в чому використовує ваш досвід?

- Заради справедливості потрібно визнати, що проблеми з єдиним казначейським рахунком почались ще в той час, коли казначейство очолювала я – під час фінансово-економічної кризи.

Особливо складно було у 2009 році, в тому числі і з політичної точки зору. Але в той час КМУ затвердив ряд постанов, які визначали питання організації бюджетного процесу. Всі захищені статті видатків, у тому числі виплата пенсій, виплачувались день в день без затримок.

Подивіться, що відбувається зараз. Проблема замовчується, але по факту є випадки (за даними ЗМІ) що є затримки виплат за захищеними видатками. І це при тому що на сьогодні є чітка вертикаль влади, Казначейству "ніхто не заважає працювати". Чого не скажеш про мій період.

- Рахунки місцевих бюджетів блокували і в 2008-2009 роках.

- Технічною мовою, на той момент Державне казначейство, згідно постанов КМУ №1036 та №1414, відкривало асигнування головним розпорядникам бюджетних коштів за незахищеними видатками загального фонду державного бюджету з урахуванням можливості державного бюджету. Ми робили це пропорційно невикористаним сумам помісячного розпису таких асигнувань, а також зареєстрованих зобов’язань.

Іншими словами, цими антикризовими постановами була визначена першочерговість у фінансуванні. Спочатку фінансувалися захищенні статті.

- А потім?

- Зазначеними постановами були названі критерії, за якими визначалась черговість у фінансуванні. Перше - видатки за рахунок резервного фонду бюджету. Друге – видатки, пов’язані із забезпеченням діяльності вугільної та торфодобувної галузей. Третє - трансферти підприємствам установам і організаціям на виплату заробітної плати.

Потім фінансувалися поточні видатки, пов’язані з утриманням бюджетних установ. Решта фінансувалось у формі інших видатків і надання кредитів.

- Чому ці постанови зараз не працюють? В результаті, швидка допомога економить на бензині, а НБУ закуповує меблі оптом?

- Потрібно, щоб розпорядники бюджетних коштів як державного, так і місцевих бюджетів по фінансуванню видатків були в однакових умовах. Не має значення, чи вони знаходяться у Львові, Донецьку чи Києві.

Мені незрозуміло, чому одні розпорядники бюджетних коштів ледве зводять кінці з кінцями, а інші в кращому становищі. Наприклад, за даними річного звіту 2012 року, касові видатки за бюджетними програмами правоохоронних органів складають 97%-100% бюджетної програми, "Створення Державного земельного банку" - 100% (120 млн грн).

Тоді як за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва" виділено 32,6% (план 732 млн грн, факт 238,6 млн), за програмою "Фінансова підтримка створення оптових ринків с/г продукції" – 21 % (план 200 млн грн, факт 42 млн), "Питна вода" - 53% (план 200 млн, факт 106 млн.), "Надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави" - 67% (план 8,5 млн, факт 5,695 млн).

Теперішній владі потрібно чесно сказати, що є проблеми з бюджетом. Їй треба затвердити конкретні заходи щодо організації бюджетного процесу, зокрема економії бюджетних коштів. І, безумовно, розпочати з себе.

 

Мені пригадується грудень 2009 року. Тоді станом на 3 чи 4 грудня Казначейством за незахищеними видатками були проплачені всі платіжні доручення, які були оформлені згідно вимог бюджетного законодавства (тобто, майже ніякі, тому що процес оформлення щомісяця розпочинається знову, і так швидко не робиться саме через бюрократію в ДКУ. Фактично, Тетяна Слюз визнає, що уряд Тимошенко так само блокував видатки через нестачу грошей – ЕП).

Але я розуміла, що до кінця грудня будуть подані ще платіжні доручення за незахищеними видатками (за якими, згідно законодавства, платіж може бути відкладений – ЕП), які повністю не вдасться профінансувати через недостатність фінансового ресурсу. Тому 7 грудня 2009 року я про це чесно сказала під час зустрічі у Казначействі з головою Асоціації міст України, мером Дніпропетровська Іваном Куліченко, мером Вінниці Владимиром Гройсманом, мером Українки Павлом Козирєвим.

- Що робити, якщо платіжних доручень на два мільярди, в той час коли на рахунку – лише мільярд?

- У мене це було наступним чином. Щоденно після завершення банківського дня всі територіальні підрозділи Казначейства надавали центральному апарату інформацію про суму поданих, але не оплачених платіжних доручень за незахищеними видатками.

Користуючись антикризовими постановами, по формулі визначалося, скільки відсотків від наявного фінансового ресурсу можна проплачувати. Ще раз, це стосувалося лише платіжних доручень за незахищеними видатками.

Якщо по формулі виходить, що на завтрашній день з тих двох мільярдів можна проплатити лише 50% необхідних видатків, ми проплачували 50%. І немає значення, чи розпорядники бюджетних коштів знаходяться у Львові, чи в Донецьку. Всі розпорядники бюджетних коштів були в однакових умовах.

Тобто, ручного управління у нас не було. Ті постанови були свого роду директивами, як поводити себе у ситуації дефіциту ресурсу органам влади, що керують бюджетним процесом (Мінфіну і Казначейству) та розпорядникам бюджетних коштів.

- Як проводились видатки органів державної влади під час прем'єрства Тимошенко?

- У жовтні 2008 року була прийнята постанова КМУ №943, яка передбачала економію бюджетних коштів для утримання органів державної влади та інших державних органів.

Зокрема, було припинено проведення за рахунок коштів загального фонду держбюджету ремонт та реконструкцію приміщень, в яких розташовані органи державної влади. Було припинено придбання для органів державної влади автотранспорту, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків, побутової техніки.

Зміни до цієї постанови, що були внесені протягом 2010-2013 років, спотворили її початкову редакцію. Це дало змогу майже безперешкодно проводити ті видатки, які під час фінансової кризи 2008-2009 років не проводились.

Фото Дмитра Неймирока

- В якому стані зараз знаходиться Єдиний казначейський рахунок? Яким чином при вкрай складній ситуації з бюджетом казначейству вдається демонструвати відносно непогану статистику?

- Офіційно, Казначейська служба на перше число кожного місяця публікує статистику, яка нібито непогана. Але це - на перше число.

"Покращенї" показники досягаються" в основному завдяки непроведенню в останні дні місяця платіжних доручень за незахищеними видатками. Ті, хто дає вказівки "покращувати" статистику на перше число, свідомо штовхають багатотисячний казначейський колектив на зловживання.

Постає логічне запитання: чому, маючи на Єдиному казначейському рахунку 2-4 млрд грн на перше число кожного місяця, територіальні підрозділи казначейства не проводять видатки? Мені здається, тут дурно пахне корупцією.

Якщо зануритися у щоденний оперативний баланс казначейських операцій, там зовсім інша ситуація. Але щоденну статистику, що видає справжній порядок речей, Казначейство офіційно не оприлюднює.

- А якщо зробити депутатський запит, інформацію надають?

- Коли я очолювала Держказначейство, то на вимогу депутатів бюджетного комітету подавала всю інформацію, яка у нас була. В тому числі, щоденну – про залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку. В тому числі, щоденний оперативний баланс казначейських операцій, з якого видно щоденні залишки на єдиному казначейському рахунку. Також подавали щотижневу інформацію.

Сьогодні ця інформація обмежена.

- А якщо поскаржитися спікеру Володимиру Рибаку?

- У квітні і травні я порушувала це питання на засіданні бюджетного комітету Ради. На це мене спонукала вимога моїх колег з Партії регіонів, які хотіли заслухати звіт голови Державної казначейської служби. З тих чи інших причин, голова Держказначейства не з’являвся.

Незважаючи на його відсутність, члени бюджетного комітету підготували відповідний проект рішення, в якому також було передбачено збільшити перелік інформації, яка подається Казначейством бюджетному комітету.

На одному із засідань бюджетного комітету його голова Евген Геллєр повідомив про те, що він звернеться до казначейської служби із тим, щоб членам комітету надавали оперативну інформацію. На жаль, поки що ця інформація (щоденний оперативний баланс казначейських операцій) до мене не дійшла.

"Якщо під час кризи був "технічний дефолт", то що відбувається зараз?"

- У свій час після чергової зміни уряду Микола Азаров заявив, що залишки на Єдиному казначейському рахунку на початок 2010 року становили біля одного мільярда гривень, що в 7,3 раза менше показника на початок 2009 року. Він казав, що це є передвісником дефолту.

- У мене сьогодні є зустрічне запитання до пана Азарова. Як він оцінює роботу свого уряду по виконанню бюджету, коли на рахунках Казначейства тисячі гривень, у той час коли у мій період на Єдиному казначейському рахунку був мільярд?

 

- Звідки така сума? Відома точна цифра залишків на єдиному казначейському рахунку?

- Цифру в 800 тис грн на одному із засідань бюджетного комітету у травні 2013 року назвав перший заступник голови Державної казначейської служби Олександр Даневич. Його про всяк випадок перепитали мої колеги, уточнивши – як таке може бути? Він підтвердив – може!

А в мене питання: якщо тоді, під час кризи, був "технічний дефолт", то що відбувається зараз?

Найменший залишок на єдиному казначейському рахунку, який був під час мого керування Держказначейством лише один раз, складав 304 млн грн (квітень 2009-го року). Менше за цю межу жодного разу не було.

- Чому законодавством не передбачений ліміт, нижче якого казначейство технічно не може опустити межу залишків?

- Нормативно-правовою базою не передбачено такого. Законодавством передбачений ліміт оборотно-касової готівки на перше січня – 2% видатків загального фонду державного бюджету. Я зараз працюю над законопроектом з методології, який власне має вирішити це питання.

- Як вирішити проблему з єдиним казначейським рахунком, яка вже перетворилась у системну?

- В Україні дуже складною залишається проблема дефіциту Пенсійного фонду.

Існує три джерела виплати пенсії: перше - власні надходження ПФ за рахунок відрахувань єдиного соціального внеску. Друге джерело - дотації уряду, щорічно передбачені держбюджетом на покриття дефіциту фонду. І третій, про що влада замовчує, - видача позичок Пенсійному фонду з єдиного казначейського рахунку.

- Це джерело використовувалося також в той час, коли Казначейство очолювали і ви.

- Так, але в наш час порядок цифр був інакший.

- Можна в цифрах?

- Так, станом на перше січня 2010-го року заборгованість Пенсійного фонду перед Єдиним казначейським рахунком становила 22 млрд грн. Станом на 1 січня 2013 заборгованість складає більше 49 млрд грн. Це при тому, що в 2010 році близько 10 млрд позичок було просто списано.

- Як це "списано"?

- Це означає, що уряд прийняв постанову №484 від 23 червня 2010 року, якою було списано заборгованість Пенсійного фонду за позиками з Єдиного казначейського рахунку на суму списаної заборгованості (страхові внески, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій) вугле- та торфодобувним підприємствам.

Сьогодні місцеві бюджети висловлюють свою занепокоєність з приводу того, що за їх кошти уряд виплачує пенсії. З одного боку, я з ними згодна. З іншого боку, в мене є контраргумент: вибачте, а пенсіонери живуть на чиїй території?

 

- Як вирішити цю проблему, яка тягнеться не перший рік?

- Чинним законодавством передбачено надання з ЄКР не тільки безвідсоткових позичок Пенсійному фонду, але і надання безвідсоткових позичок місцевим бюджетам на фінансування касових розривів по захищеним видаткам.

Але, крім того, є тимчасові касові розриви за незахищеними видатками. У такому випадку деякі місцеві бюджети беруть позички в комерційних, державних банках. Але це ж не безкоштовний кредит, а позички під достатньо великий процент.

Чому місцеві бюджети, маючи на рахунках кошти, ідуть в ті самі комерційні банки, переплачуючи відсотки? З одного боку, ми рятуємо Пенсійний фонд, а з іншого, затягуємо в боргову яму місцеві бюджети. Тому я пропоную надавати позички Пенсійному фонду лише у випадку вільних залишків коштів на ЄКР.

Якщо для таких позичок не вистачає коштів ЄКР, то Пенсійний фонд нехай бере позику в комерційних банках, але під низькі відсотки. Це можна врегулювати відповідними нормативно-правовими актами. Таким чином, було б надана можливість місцевим бюджетам нормально функціонувати.

- Чи є статистика, скільки складає сума короткотермінових позичок з Єдиного казначейського року місцевим бюджетам?

- У 2012 році місцевим бюджетам було надано короткотермінових позичок на суму 42 млрд грн. Станом на перше січня цього року, заборгованості по тим позичкам немає. У першому півріччі 2013 року таких позичок було надано на суму 24 млрд грн.

Що стосується середньострокових позичок, то на 1 січня 2013 року такий борг складає 4,7 млрд грн. Тобто, місцеві бюджети вчасно не розрахувалися за середньостроковими позичками, які вони одержали в 2010-2011 роках.

- Виходить дивна ситуація. З одного боку, казначейство блокує рахунки місцевим радам, з іншого – паралельно надає позички, щоб місцева влада перекрила заборгованість, що виникла з вини Казначейства.

- Є такий парадокс. Хочу сказати, що позички надаються з Єдиного казначейського рахунку на безоплатній основі. Як правило, позички беруть для фінансування видатків за захищеними статтями.

- Щоб запобігти практиці фінансування дефіциту бюджету за рахунок місцевих бюджетів, Асоціація міст ініціювала розділення Єдиного казначейського рахунка на дві частини. На першій акумулювалися б кошти державного бюджету, на другій - кошти місцевих бюджетів. Чи підтримуєте ви цю ініціативу?

- Я противник цієї ідеї. Бюджет має бути збалансованим, а казначейський рахунок має бути єдиним, як єдиною має бути бухгалтерська звітність і фінансовий облік.

- Ще одна ідея, яка здатна вирішити цю проблему, ініційована вашими колегами з провладної більшості і провладної фракції. Вони пропонують перевести місцеві бюджети на обслуговування в комерційні банки. Це вирішить проблему місцевих бюджетів?

- Я також категорично проти цієї ідеї. Це розбалансує бюджетну систему.

Єдиний казначейський рахунок надає можливість оперативного прийняття управлінських фінансових рішень. Наприклад, якщо у місцевих бюджетах є тимчасові касові розриви по захищених видатках, то ЄКР оперативно вирішує цю проблему шляхом надання місцевим бюджетам безвідсоткових позичок.

Якщо б не було ЄКР, то місцеві бюджети брали б позики в комерційних банках під великі відсотки. А це великий тягар для бюджетів.

Напевно, Тетяна Слюз була дуже жорстким керівником Держказначейства

- Щомісяця публікується інформація з наявності дебіторської і кредиторської заборгованості як по державному, так і по місцевим бюджетам. Що ви можете сказати зі звітів Казначейства?

- Дуже сумна статистика. На 1 січня 2010 року кредиторська заборгованість загального фонду державного бюджету (це в той час, коли казначейство очолювала я) становила мільярд гривень. На 1 січня 2013 вона вже склала більше 4 млрд грн.

Дебіторська заборгованість загального фонду державного бюджету на 1 січня 2010 року становила 1 млрд грн, а на 1 січня 2013 року - 3 млрд грн.

Критичне зауваження з цього питання висловила і Рахункова палата у своєму звіті по результатах виконання державного бюджету за 2012 рік.

- Що вплинуло на дебіторську заборгованість?

На мою думку, основна причина - у постанові КМУ №1404 "Питання попередньої оплати товарів робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". Протягом останніх трьох років в неї було внесено багато змін. Їх автори збільшили перелік товарів робіт і послуг, які можуть здійснюватися за попередньою оплатою.

Іншими словами, завдяки цій постанові дотуються одні суб’єкти господарювання, тоді як інші позбавлені законного права на одержання бюджетних коштів за придбані товари роботи і послуги.

(далі буде)

powered by lun.ua

Коментарі — 23

Wovag _ 24.07.2013 08:44
IP: 5.1.4.---
Добрый день! Инфомация для журналистов (С.Лямца и С.Крюковой) - авторов статьи. Суть критики работы казначейства со стороны меров заключается не в том, что в бюджете нет денег для местного самоуправления, а в том, что местное самоуправление имея деньги на своих счетах, не может ими распорядиться. казначейство по статусу в СЭП НБУ приравнено к банку. Счета бюджета - клиентские счета. Данную ситуацию можно характеризовать как банкротство казначейства (системы государственного бюджета). На банковской фене это звучит как "красное сальдо" На бумаге повыпискам со счетов у клиента деньги есть, в выполнить его распоряжение о переводе денег (оплате чего либо) банк (казначейство) не может - их не хватает на корреспондентском счёте в НБУ. Всё забрал цент... Вот так то.
Микола Думич _ 11.07.2013 14:11
IP: 193.104.85.---
Глисти на "Правді" лише одну на всіх чекістів єдину мантру слинять з року в рік:
- Юлька пАгана ...
Олександр Кочук _ 09.07.2013 10:17
IP: 91.219.220.---
Країна як великий комбінат -доведи її до банкрутсва а потім продай за безцінь.
Олександр Кочук _ 09.07.2013 10:16
IP: 91.219.220.---
Виникає питання для чого виділяти кошти на папері щоб їх не фінансувати, створюючи борги. Країна як великий комбінат -доведи й
Полина Осипенко _ 05.07.2013 23:19
IP: 93.180.234.---
Ситуация складывается плачевная. Откуда взяться средства в Госказначействе, если олигархи через депутатов бюджет уже потрусили, ах нуда, можно сэкономить на больница, проведя мелицинскую реформу.


Також у розділі

Авторизація





Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте
Яндекс.Метрика