Дружба з ЄДАПСом на мільярди

Дружба з ЄДАПСом на мільярди

Середа, 13 березня 2013, 09:26 -
Фото apostilukr.com
Українська держава дев’ятий рік дружить із фірмами українського швейцарця Юрія Сидоренка. Дружба ця особлива: скріплена не лише печаткою, а й щорічними подарунками. Останній коштує 723 мільйони гривень.

Якби українці знімали фільм про справжню чоловічу дружбу, то на відміну від японців з їхнім псом Хатіко, вони мали б увіковічнити ЄДАПС.

Дев’ять років тому мало хто сподівався, що новонароджений консорціум виживе серед усіх змін урядів і посадовців.

По-перше, народився ЄДАПС за кілька місяців до Майдану, який міг змести кого завгодно.

По-друге, державно-приватний консорціум виявився із занадто крутим перекосом в бік приватного сектору.

По-третє, дружба із цими приватниками щорічно спустошувала державний бюджет.

Нічого однак не змінилося. Майдан відшумів, бюджет далі втрачає гроші, приватних фірм в консорціумі менше не стало. Як і було, так і залишилось – 9 з 10 учасників. Ми вирішили зробити зріз станом на 2013-ий, аби зафіксувати, хто зараз улюбленець рідної держави. І як вона віддячує за дружні обійми.

Отож.

Протягом минулої десятирічки склад засновників членів консорціуму змінювався не надто бурхливо. І суть лишалась та сама: ДП "Центр персоналізації документів" залишалось єдиним учасником ЄДАПСу від держави.

Її сліди, щоправда, можна ще знайти в ТОВ "Голографія", але там НАНУ в особі "Інституту прикладної оптики" має мізерну частку статутного капіталу у порівнянні з приватними співвласниками.

І в ТОВ "Знак" є сліди держави. Однак і в цьому випадку державний "Поліграфкомбінат Україна" разом з МВС мають в статутному капіталі на одну гривню менше, ніж третій співзасновник: швейцарська фірма "Trüb AG".

Достеменно сказати, кому належать швейцарці, складно: власність розпорошена на іменні акції. Однак батько ЄДАПСу і голова його Консультативної ради - Юрій Сидоренко, який давно проживає в Швейцарії, ніколи не заперечував, що "Trüb AG" знаходиться у сфері його інтересів.

Не зафіксовано його реплік і стосовно багатьох текстів, де він називався власником низки компаній, які починаються на слово "Trustcor". Зрештою, в одній з них – "Trustcor Sàrl" - працює його дочка – Марія.

Принагідно зауважимо, що згідно з швейцарським реєстром, в одному помешканні проживають не тільки Юрій, Марія і Олена Сидоренко, а й Олександр Васильєв (людина з таким прізвищем очолює Раду директорів ЄДАПСу). Цікаво, що останній задекларував країною свого походження – Сент-Кітс і Невіс. Тобто офшор, який дуже полюбився співзасновникам ЄДАПСу.

Натисніть зображення для збільшення  

Матримоніальні стосунки між Васильєвим і родиною Сидоренків нас хвилюють мало. Набагато важливішим є те, що з дев’яти недержавних учасників консорціуму не менше п’яти перебувають в сфері впливу цих непересічних швейцарських українців. Не здивуємось, якщо в цій же компанії опиняться кіпрська "Balladhill", зареєстрована на місцевих "лижних інструкторів", і ТОВ "Фірма 3-Т", перереєстрована нещодавно на невідомого дрібного міщанина з Черкас.

У кожному випадку найсуттєвішим у цій схемі є те, що державний орган, утворюючи консорціум, залишився з одним голосом проти дев’яти.

Словник стверджує, що консорціум – це тимчасове об’єднання для досягнення спільної мети. Ми не знаємо, яка спільна мета прописана в документах – комерційна таємниця.

Однак побічний ефект від об’єднання фіксується давно і безпомилково: щорічне полегшення державного бюджету на десятки мільйонів доларів. Схеми застосовуються, щоправда, різноманітні, але результат один. Покажемо це на прикладі кількох останніх місяців.

Закупівля Державною міграційною службою паспортів громадянина України для виїзду за кордон на 77,00 млн грн (січень 2013).

Закупівля "в одного учасника". З обґрунтування закупівлі відомо, що відповідна ліцензія на виготовлення паспортів є у державних підприємств "Київська офсетна фабрика" і "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів". Однак ліцензія є, а можливості робити паспорти з полікарбонатними сторінками – немає. Про що МВС інформовано листами від ДП.

Відтак міліція радісно і весело повідомила, що купує паспорти у ЄДАПСу, у якого вона замовляла їх і раніше.

І жодного слова про те, що поліграфкомбінат "Україна" закупив закордонне обладнання на виготовлення паспортів і з полікарбонатною сторінкою, і з електронним чіпом. За даними "Дзеркала тижня. Україна", на оновлення потужностей держкобмінату з бюджету виділено майже 1 млрд грн. Однак маємо те, що маємо.

І будемо мати це надалі.

Річ у тім, що коли в 2012 році парламент і Віктор Янукович героїчно приймали закон, яким вводились паспорти з електронними чіпами, Юрій Сидоренко через компанію "Юс-дизайн" запатентував "промисловий зразок на обкладинку паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний носій інформації".

А патент для наших чиновників – це такий собі "юбер аллес". На патенти у нас завжди реагують як на найвищу форму взаємовідносин держави і приватного бізнесу, у порівнянні з якою інтереси громадян – ніщо.

Фото argumentua.com

Нардеп Геннадій Москаль з’ясував приблизні розміри переплати державного бюджету за паспорти з полікарбонатною сторінкою:

"Якщо б Україна закуповувала чисті бланки із захисною полікарбонатною плівкою за кордоном, один паспорт обходився б їй у 78,5, а не в 150 гривень бюджетних коштів. […] З усього цього напрошується тільки один висновок – на кожному закордонному паспорті з бюджету України крадеться 71,5 грн. Враховуючи те, що в рік видається близько мільйона закордонних паспортів, сума втрат Державного бюджету складає 71 500 000 грн.", - повідомив Москаль.

Відкриті торги МВС на друк паперових бланків на суму 27,91 млн грн (січень 2013).

На тендер подали заявки чотири фірми. Державна "Київська офсетна фабрика" та ТОВ "Український папір" пропонували виконати замовлення за 19,89 і 20,46 млн грн відповідно.

Однак МВС знайшло можливість відхилити ці заявки, розігравши перемогу між ТОВ "Укрспецполіграфія" і ЄДАПСом, які просочились крізь горло вимог МВС. Перемогу отримала "Укрспецполіграфія", яка формально не входить в ЄДАПС.

Втім, є підстави вважати ці структури історично близькими. В 2006 році уряд через суд намагався сковирнути концерн з монополії на виготовлення паспортів. І тоді "Укрспецполіграфія" проходила співвідповідачем разом із "Арт-мастером" та Департаментом ресурсного забезпечення МВС.

Тобто, ми виходимо з того, що про якісь схеми та оборудки в Кабінеті міністрів можуть знати краще від журналістів.

Генерал МВС Василь Грицак, а не "швейцарець" Юрій Сидоренко, є обличчям ЄДАПСу. Фото Верховної Ради

 

З висновку адмінколегії Антимонопольного комітету, де державна фабрика оскаржувала дії МВС, стало відомо, що паперові бланки – це більш хитромудра річ, ніж здається на перший погляд.

Мова йшла бланки довідок-рахунків, свідоцтв про закінчення закладу з підготовки водіїв, тощо. Виявилось, що міліція вимагала, аби на цих бланках був захисний елемент у вигляді емблеми МВС, виготовлений за технологією мікрометалодруку. А відхилені "дешевки" мали намір виготовляти емблему голографічним способом за допомогою лазерного гравіювання. Бо особливої захисної цінності цей елемент не має.

МВС вказало, що "основним призначенням мікрометалодруку є створення елементів захисту документів, що можуть бути миттєво візуально розпізнані". А голограми,значить, не розпізнаються.

Отже ДП "Київська офсетна фабрика" у своїй скарзі зазначила, що "мікрометалодрук" є річчю геть невідомою. "Визначення поняття "мікрометалодрук" відсутнє в нормативній базі України", - вказали державні поліграфісти, відзначивши, що термін "мікрометалодрук" згадується лише в наказі МВС України від 05.07.2011 № 395 "Про затвердження технічних описів бланків документів суворої звітності, які видаються підрозділами МВС України". Але – без визначення, опису і так далі.

Однак жодного враження на МВС та АМКУ цей доказ не справив. Якщо міліція хоче отримати "мікрометалодрук", якщо це слово хоча б раз згадано у якомусь папірчику, якщо це слово записали в технічні вимоги, то хоч зігнись в три погибелі, а емблему зроби саме так.

А те що "не знаю як" – так це не проблеми замовника. Який за свою забаганку заплатить всього-навсього на 8 мільйонів гривень більше. І не зі своєї кишені, а з державного бюджету. І не державному підприємству, а приватній фірмі, яка загадковим чином ще до тендеру знала, що таке "мікрометалодрук", і як він має застосовуватись при виготовленні офіційних бланків.

Конгрес ділових жінок України віддячив ЄДАПС за виготовлення посвідчень. Фото edaps.com

Державна міграційна служба України за 12,64 млн грн замовила ЄДАПСу розробку програмного забезпечення для Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування (січень 2013).

Знову закупівля "в одного учасника". Цього разу держустанова посилається на генеральний контракт між ЄДАПСом і МВС від 2004 року. Як вже говорилось вище, уряд в 2006 році намагався оскаржити цей контракт в суді, однак без успіху.

Також міграційна служба вказала, що у "ЄДАПСу" є аналогічні договори з Міністерством закордонних справ України від 4 липня 2011 року на розробку ДІС для запровадження за кордоном централізованого порядку оформлення паспортних документів, та з Державною авіаційною службою України від 8 лютого 2011 року на супроводження програмно-апаратного комплексу для централізованого оформлення посвідчення члена екіпажу. Тобто, ЄДАПС всюди, куди не кинь оком.

Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за 118 тис грн орендував у 2012 році офіс у ЄДАПСу (грудень 2012).

Теж закупівля "в одного учасника". Вибір неконкурентної процедури пояснюється тим, що проводити відкриті торги, вивчати можливість оренди у інших приватних чи державних структур – це задовго. Тому державні клерки мусять йти в прийми до ЄДАПСу.

Чому у нього? Про це в обґрунтуванні закупівлі ані пари з вуст.

Міністерство внутрішніх справ України за 113,26 млн грн замовило ЄДАПСу виготовлення пластикових бланків водійських прав, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та дозволів на носіння та зберігання зброї.

Знову закупівля "в одного учасника". Обґрунтовується тим, що на момент закупівлі тільки ЄДАПС мав ліцензію Мінфіну на виготовлення цих документів. При цьому ЄДАПС значно підвищив ціни на ці продукцію.

Фото edaps.com 

Про те, що монополія ніколи не доводить до добра, свідчать дані уповноваженого iз дерегуляції Михайла Бродського. За його словам, в 2011 році вартість виготовлення ЄДАПСом водійського посвідчення становила 120 гривень, водночас "вартість пластикової банківської картки, що має вищий ступінь захисту, ніж бланк посвідчення водія, становить від 8 до 26 гривень".

Ці новини можна перераховувати, здається, безкінечно. А дуже скоро їх стане ще більше. Як вже говорилось вище, минулого року Янукович дозволив прийняти закон про біометричні дані. Першими цю новелу відчують водії.

Днями в "Віснику державних закупівель" було опубліковано оголошення МВС про намір укласти найближчим часом угоду з ЄДАПСом на виготовлення 1,9 млн персоніфікованих бланків водійських прав та деяких інших документів на загальну суму 723,03 млн грн. Якщо у когось виникнуть сумніви, що водійські права будуть коштувати тепер дешевше 350 гривень (розділіть вартість закупівлі на кількість прав), то дуже скоро це доведуть у ДАІ. Хоча ще минулого року міліція замовляла ЄДАПСу звичайні права по 199 гривень за штуку.

Наостанок відмітимо, що це стане рекордною оборудкою в історії ЄДАПСу. До цього у "Віснику держзакупівель" з моменту його заснування у 2008 році було опубліковано дані про отримані консорціумом державні підряди на 1,42 млрд грн. А тепер з легкої руки Януковича (який боровся проти біометрики, але потім підмахнув необхідний закон) цю суму відразу збільшують у півтора рази. Коштом державного бюджету, який наповнюють платники податків.

І, можливо, навіть це не є апофеозом дружби між державою і ЄДАПСом.

У січні одна з структур Сидоренка зареєструвала новий патент – на водяний знак "Україна".

Залишається дочекатись, коли Нацбанк введе цей знак на купюри. І тоді жодна людина в Україні не зможе сказати, що його руки до ЄДАПСу не торкались.

Реклама:
powered by lun.ua