Корупціогенністю "заражені" 82% проаналізованих проектів законів і всі без винятку закони.

Про це пише ZN.UA посилаючись на доповідь експертів "Центру політико-правових реформ" (ЦППР), які проаналізували 57 законопроектів і дев'ять уже чинних законів.

Як зазначається, обирали найбільш значимі в державному масштабі законодавчі ініціативи, внесені президентом, урядом і народними депутатами від різних фракцій.

Системні корупційні ризики виявили у всіх проаналізованих законах і у 82% проектів.

Найбільше "корупційних дір" - у нормативно-правових актах, що стосуються сфери правосуддя, безпеки, державних закупівель та адміністрування.

Експерти називають кілька проблем, пов'язаних з антикорупційною експертизою.

"Першою і "найбільшою проблемою є те, що уповноважені державні органи продовжують позитивно оцінювати проекти законів, які явно містять корупційні ризики", - говорить директор з наукового розвитку ЦППР Микола Хавронюк.

Скажімо, у проекті №1135-1 "Про цивільну зброю і боєприпаси" (автори: народні депутати А.Іллєнко, В.Амельченко та ін.) виявлено аж 42 корупційні ризики. Це найбільше з усіх проаналізованих громадськими експертами документів.

"Така кількість може свідчити про навмисне закладання лазівок задля використання їх у майбутньому", - припускає виконавець експертизи Дмитро Калмиков (ЦППР).

Друга проблема полягає в тому, що висновки громадської антикорупційної експертизи не оприлюднюються ні на веб-сайтах Комітету з питань запобігання і протидії корупції та Мін'юсту, ні на сторінках відповідних законопроектів веб-сайта Верховної Ради України.

І це дає владі можливість ігнорувати їх.

Третя проблема, на думку Хавронюка, полягає в тому, що наявність корупціогенних факторів часто є наслідком необізнаності авторів проектів, невисокого рівня їхньої правової культури, невміння правильно використовувати законодавчу техніку. 

У проаналізованих експертами законах і законопроектах було виявлено загалом майже чотири сотні корупціогенних факторів.

"Багато це чи мало? Дуже багато. Кожна з лазівок - це можливість вчинити корупційне правопорушення, не виходячи за межі закону", - коментує Дмитро Калмиков.

Найбільше можливостей для корупції пов'язано з такими корупціогенними факторами, як колізії і вади законодавчої техніки; неправильне визначення функцій, повноважень (обов'язків) та відповідальності посадових і службових осіб; прогалини в регулюванні правових норм.

Сім нормативно-правових актів містили такий корупціогенний фактор, як "неправдиві цілі ухвалення законопроекту". Ще один корупціогенний фактор - надання широких і нечітких повноважень, що може призвести до зловживань.