За 11 місяців 2014 держборг збільшився з 584,4 млрд гривень до 1 трлн гривень.

Про це пише економіст CASE Україна Юлія Шибалкіна в статті на Hubs.

За словами економіста, в 2014 році Україна отримала 4,6 млрд доларів від МВФ і 4,3 млрд доларів від інших міжнародних кредиторів (Світовий банк, ЄС, США, Канада та Японія). Разом - 8,9 млрд доларів. На що вони були витрачені?

"Як вже неодноразово говорили прем'єр і глава Нацбанку, зовнішні запозичення пішли на погашення старих боргів. Тільки МВФ повернули близько 3,5 млрд доларів: повністю розрахувалися за боргами Ющенко і Тимошенко, частково - за боргами Януковича (транші починають погашати через три роки після їх отримання)", - пише Шибалкіна.

Як зазначає автор, раз віддали все, що отримали, то зовнішній борг, здавалося б, повинен був залишитися незмінним. А він зріс на 295,1 млрд гривень.

"Справа в девальвації: в доларах майже без змін: 37,6 млрд доларів - на початок року, 39,8 млрд доларів - на кінець листопада.

Крім того, внутрішній борг теж помітно зріс. Хто міг купити стільки державних цінних паперів? В основному, Нацбанк за надруковані ним же гроші. Більше грошей в обороті - швидше дешевшає гривня. Кому ж дісталися ці гроші?

"Левова частка пішла НАК" Нафтогаз "(96,6 млрд гривень), якому гроші теж були потрібні, щоб розрахуватися за своїми старими боргами. Головна причина того, що НАК "Нафтогаз" постійно в боргах - дешева "комуналка" для всіх", - йдеться в матеріалі.

Згідно з матеріалом, на покриття дефіциту державного бюджету за 11 місяців знадобилося 62,3 млрд грн. Уряд хронічно витрачає більше, ніж заробляє, і не дуже-то поспішає позбуватися від надмірних і неефективних витрат.

Ще 16,6 млрд гривень отримали два ключових державних банки: Ощадбанк і Укрексімбанк.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виділили 10,1 млрд гривень. Фонду доводиться розраховуватися з вкладниками безлічі збанкрутілих в останні час банків.

Для погашення старих боргів з ПДВ перед експортерами держава випустила цінних паперів на 6,9 млрд гривень. Компанії, звичайно ж, воліли б "живі" гроші, але довелося брати те, що давали.

Ось і виходить, що борг швидко зріс не через нові запозичення, а через девальвацію гривні.

Жах ситуації в тому, що держава продовжує рити собі яму, друкуючи гроші. І, таким чином, прискорюючи девальвацію, пише автор.

За її словами, ці гроші держава друкує для фінансування того, що йому явно не по кишені (та й не потрібно зовсім): роздутих соціальних витрат, дешевих комунальних послуг, підтримку неефективних підприємств і т.д.

"І кінця цьому не видно", - констатує автор.

Як відомо, у 2015 році уряд запланував дефіцит бюджету на рівні 63,7 млрд гривень, також збирається витратити 36,5 млрд гривень на підтримку збанкрутілих банків, 31,5 млрд гривень - НАК "Нафтогаз", 20 млрд гривень - Фонду гарантування вкладів.

Тобто всі пільги, компенсації мають свою ціну: постійно посилюється падіння реальних доходів і зростання цін.

Скорочення державних витрат - єдине, що може зараз розірвати це "порочне коло".