Компанія "Агрокомплекс", що постраждала в судовому процесі за прострочені борги проти Лисичанського НПЗ, відсудила у Страсбурзі 27 млн ​​євро.

Про це йдеться в рішенні суду, передає "Інтерфакс-Україна".

Згідно з рішенням, прийнятим 25 липня, ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити "Агрокомплексe" 27 млн ​​євро справедливої ​​компенсації і 30 тисяч євро в рахунок покриття витрат і витрат.

Сума компенсації стала однією з найбільших в історії суду і рекордною для України - на початку 2013 року суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська повідомила, що максимальна компенсація від Страсбурзького суду становила 30 млн євро. Це було в 1994 році за скаргою двох нафтопереробних заводів проти Греції.

Справа "Агрокомплексу" проти одного з найбільших нафтопереробних заводів в Україні стосувалася спроби компанії відновити прострочені заборгованості за поставлену, але неоплачену нафту.

На початку 1990-х років "Агрокомплекс" поставив 375 тис тонн сирої нафти на Лисичанський НПЗ, який на той час належав державі (ВАТ "ЛиНОС").

У липні 1998 року Вищий арбітражний суд визнав заборгованість "ЛиНОСа" перед "Агрокомплексом" у розмірі 216,15 млн гривень. Так як ні одна зі сторін не оскаржила це рішення, воно набуло чинності.

В цей же час Кабмін створив робочу групу для встановлення причин боргів НПЗ і за результатами аудиту у 2000 році було укладено, що рішення від 1998 року щодо заборгованості суперечить чинному законодавству і що борг фактично дорівнював 36,4 млн гривень.

У червні 2001 року Вищий арбітражний суд скоротив борг компанії до 97,4 млн гривень, а Донецький апеляційний господарський суд пізніше - до 90,98 млн гривень.

Подальші апеляції "Агрокомплексу" не увінчалися успіхом, у ряді випадків у ході розгляду надходили скарги про втручання влади у процес.

"Агрокомплекс" звернувся до Європейського суду з прав людини в червні 2003 року. У своєму рішенні від 6 жовтня 2011 ЄСПЛ визнав три порушення статті 6 § 1 (право на справедливий судовий розгляд у розумний строк).

А саме: суд ухвалив, що українські суди, що розглядали справу, не можуть розглядатися як незалежні або неупереджені, враховуючи кричуще втручання вищих органів державної влади в судовий розгляд.

ЄСПЛ також ухвалив, що скасуванням вступило в силу судового рішення щодо визначення суми заборгованості НПЗ компанії-заявнику було порушено принцип правової визначеності.

Крім того, встановлено, що тривалість судового розгляду була надмірною. Також було порушено статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності), що в даному випадку мало безпосередній вплив на майнові інтереси компанії-заявника.