Глобальні кліматичні переговори в Дурбані завершилися компромісом - термін дії Кіотського протоколу продовжено до 2020 року.

Як пише "Комерсант Україна", XVII Міжнародна кліматична конференція (СОР-17) та VII зустріч країн-учасниць Кіотського протоколу (СМР-7) завершиться 10 грудня підписанням представниками 120 країн базової угоди, яка отримала назву "Дурбанська платформа".

Як і очікувалося, прийняти новий глобальний договір учасники конференції не змогли.

При цьому замість затвердження компромісних перехідних положень на 2013-2015 роки сторони продовжили дію Кіотського протоколу до 2020 року.

Згідно з текстом документа, оприлюдненого на сайті секретаріату Рамкової конвенції з питань зміни клімату ООН (РКЗК), другий період зобов'язань буде діяти до кінця 2017 року, а новий кліматичний протокол повинен набути чинності 1 січня 2020 року.

Таким чином, країнам-учасницям потрібно буде ратифікувати його за три роки.

Нова глобальна угода змусить взяти на себе зобов'язання зі скорочення емісії парникових газів не тільки розвинені, але і країни, що розвиваються.

Останні поки уникли зобов'язань зі зниження емісії у зв'язку з продовженням терміну дії Кіотського протоколу.

Але навіть таке рішення викликало відмову від участі в другому періоді Росії, Японії, Канади та Нової Зеландії.

Ці країни ще в Канкуні відмовилися від обговорення другого періоду зобов'язань, коли починає діяти система штрафів за порушення затвердженого графіка скорочення викидів.

США, які так і не ратифікували діючий протокол, відповідно, не будуть брати участь у другому етапі.

Індія і Бразилія також висловили сумніви щодо свого можливого членства, а Китай готовий брати участь у другому періоді лише як країна, що розвивається, тобто не скорочувати емісію.

ЄС залишився єдиним великим емітером серед розвинених держав, який погодився взяти на себе кліматичні зобов'язання.

В цілому на частку учасників посткіотської угоди буде припадати всього 15-17% світових парникових викидів, обсяги забруднення атмосфери іншими емітерами не обмежені.

У секретаріаті РКЗК ООН вже заявили, що утримати середньорічне зростання глобальної температури в діапазоні 2 С буде неможливо.

Разом з тим поки неясно, які зобов'язання зі скорочення емісії очікують учасників у другому періоді.

Свої пропозиції 120 країн повинні подати до секретаріату РКЗК ООН до травня 2012 року, а офіційно вони будуть закріплені в грудні на XVIII конференції в Катарі.

Україна обіцяє скоротити свої викиди на 20% до 2020 року в порівнянні з базовим 1990 роком, а до 2050 року - на 50%.

Інші країни обговорювали рівень скорочення викидів до 2020 року на 25-40% від базового року.

За словами учасника української делегації, директора Фонду зелених цільових екологічних інвестицій Марини Березницької, Україна, орієнтована на європейські ринки вуглецевих квот, не зможе проігнорувати нові вимоги.

"Для Україні продовження дії Кіотського протоколу є позитивним, оскільки ми активно беремо участь в реалізації його механізмів. Але одночасно посилюються вимоги до учасників і проектів, а значить, Україну чекає велика робота з розробки системи MRV (вимірювання, звіти, верифікація), яка зажадає і серйозних інвестицій", - повідомила Березницька.

Секретаріат РКЗК ООН реформує керуючий комітет з проектів спільного впровадження (JISC) і надасть йому широкі повноваження з контролю над процесом верифікації проектів.

Сама процедура верифікації, можливо, стане єдиною для всіх. Централізація контролю та бюрократизація процедури верифікації може ускладнити процес продажу Україною вуглецевих квот.

Це питання стане актуальним навесні, коли очікується відновлення участі країни в торгівлі частинами держквоти і квотами в рамках проектів спільного впровадження за національною процедурою.

Крім іншого, статус України як розвиненої країни з перехідним типом економіки не дасть їй доступу до ресурсів Зеленого адаптаційного фонду, який буде створений до 2020 року для надання донорської допомоги бідним державам.