Європейські енергетичні компанії отримали серйозні поступки внаслідок значних змін на газовому ринку і бажання експортерів зберегти свої ринки, а не в обмін на будь-які політичні чи економічні поступки.

У процесі жорстких і тривалих переговорів використовувалися в основному юридичні аргументи, закладені в контрактах з "Газпромом".

Про це у своїй статті для "Дзеркала тижня. Україна" пише Володимир Саприкін.

Також, за словами експерта, застосовувалися ринкові важелі тиску - альтернативні пропозиції газу.

Зростання конкуренції на газовому ринку ЄС, як очікується, призведе до подальших поступок споживачам російського газу в Європі.

Однією з поступок стало зменшення зобов'язань "бери або плати" компаніям E.ОN Ruhrgas, Wingas, WIEH - з 90 до 75%; Botas - з 90 до 75%; ENI, GWHGashandel; EconGas - з 85 до 60 %.

Окрім того, Botas, ENI і E.ОN Ruhrgas домовилися про незастосування штрафних санкцій за порушення зобов'язань БАП.

E.ОN Ruhrgas, ENI і GDF Suez домоглися продажу газу в обсягах, що перевищують зобов'язання БАП, за цінами спотового ринку.

У формулу ціноутворення на газ також був включений компонент, що враховує конкуренцію газ/газ: для компаній E.ОN Ruhrgas, ENI, GDF Suez, GWHGashandel, EconGas, ERG, Sinergie Italiane, EGL - 15% обсягів газу продається за спотовими цінами європейських газових центрів; додаткову вимогу цих компаній - збільшити цю частку до 40% - розглядається.

Wingas домовився про перерахунок базової ціни у формулі, а Botas - про пряме зниження ціни газу.

Можливість варіювання обсягами імпорту газу протягом певного періоду отримали E.ОN Ruhrgas і ENI.

Саприкін відзначає, що Європейський Союз і Туреччина за останні два роки істотно скоротили споживання природного газу.

Найбільші втрати припали на "Газпром": у 2009 році експорт газу скоротився на 13%. При цьому його конкуренти на ринку газу Європи - норвезька StatoilHydro і виробники ЗПГ - зайняли частину "газпромівського" ринку .

Причин такої ситуації три: економічна криза, прихід до Європи додаткових обсягів порівняно дешевого ЗПГ з традиційно американського ринку через різке зростання в США видобутку сланцевого газу і, головне, негнучка цінова політика "Газпрому".

Таким чином, під пресом конкуренції на європейському газовому ринку - спотові ціни на газ і ЗПГ протягом майже всього 2010 року були нижче вартості трубопровідного російського газу на 50 і більше доларів, "Газпром" пішов у 2009-2010 роках на серйозні цінові та інші поступки для більшості європейських енергоконцернів.

Слід зазначити, що конкуренти "Газпрому" в Європі погодилися на ще більші поступки.

Так, частка спотових цін у контракті норвезької StatoilHydro з E.ОN Ruhrgas становить 25%, а в середньому - 30%, алжирська Sonatrahch навіть скоротила термін контракту.

У результаті поступок з боку "Газпрому", наприклад, Латвія, Польща, Естонія з 1 січня 2011-го знизили ціни на газ для промислових споживачів на 5%, для населення - на 3-7%.

У той же час процес трансформації контрактів європейських компаній з "Газпромом" не завершено.

Не всі компанії і країни отримали послаблення - наприклад, Литва, а з тих, що отримали - не всі задоволені -наприклад, E.ОN Ruhrgas.

В цілому якщо частка спотових цін в європейських контрактах у 2009-му становила близько 8%, то за підсумками 2010-го вона як мінімум подвоїлася.