"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Замість реформ - реванш

Замість реформ - реванш

Вже під час першого візиту до Росії Янукович поставив лише одне економічне питання: про квоти на прокат. Не про літаки, судна, машини чи продукти, а про метал. Яка тут модернізація?
Четвер, 11 березня 2010, 11:34
Андрій Новак, кандидат економічних наук, автор книги "Як підняти українську економіку"

Що для громадян сьогодні найважливіше? Очевидно, економіка, від якої залежить задоволення усіх життєвих потреб. Зрозуміло також, що принципи підбору кадрів, які "вирішують все", повинні відповідати потребам народу.

Чи здатний на це "уряд Азарова" з його методами роботи, названими у суспільстві "азаровщиною"?

Сучасні економічні потреби України та відповідність їм економічної політики ймовірного уряду можна охарактеризувати наступним чином.

1. Зміцнення гривні та приборкання інфляції - це економічна потреба більшості суб'єктів економічної системи: громадян, підприємців, компаній, орієнтованих на внутрішній ринок, торгівлі, всього державного сектора економіки.

Реклама:

"Азаровщина" - це інфляційний стрибок з дефляції -0,6% до інфляції 12,3% у 2003-2004 роках, інфляція 16,6% у 2007 році та пряма зацікавленість у девальвації гривні "в інтересах крупних експортерів".

2. Скорочення дефіциту бюджету і зовнішнього боргу - необхідна умова стабілізації державних фінансів та відновлення співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.

"Азаровщина" - це вибух дефіциту зведеного бюджету з 500 мільйонів гривень до 11 мільярдів гривень у 2004 році та з 3,7 мільярда гривень до 7,7 мільярда гривень у 2007 році, а також галопуюче зростання валового зовнішнього боргу з 21,6 до 30,6 мільярда доларів у 2003-2004 роках та з 54,5 до 80 мільярдів доларів у 2007 році.

3. Децентралізація бюджетної системи і зміна бюджетних пріоритетів - умова виживання місцевого самоврядування та розвитку перспективних сфер економіки.

"Азаровщина" - це і є централізація бюджетної системи від "автора 15 бюджетів", який довів частку центрального бюджету у зведеному фінплані з 52% до 75,5%. Про зміну пріоритетів із вугільно-металургійної сфери на високотехнологічні галузі людиною, робота якої народила термін "бюджетний дерибан", не варто й мріяти.

4. Податково-бюджетна реформа - це кричуща необхідність ліквідувати те, що вибудувала 15-річна податково-бюджетна "азаровщина": надмірна централізація бюджетної системи, безконтрольний "дерибан" бюджетів усіх рівнів, небачені схеми повернення ПДВ, неадекватні пільгові податкові режими, тінізація економіки.

Недаремно Єврокомісія оцінила українську податкову систему як другу з кінця - гірша лише в Молдові, а бюджетну - як найгіршу в Європі. Така об'єктивна міжнародна оцінка результатів податково-бюджетної "азаровщини".

5. Пенсійна реформа - вкрай потрібний механізм оздоровлення фінансової системи, який потребує переходу на трирівневий принцип пенсійного забезпечення: державний, солідарний та персональний. Це вимагає рішучих кроків з формування нової податкової і бюджетної систем. Чи здатен на це "уряд Азарова"? Ні.

6. Реформа медицини - давно вистраждана і у прямому сенсі життєво необхідна потреба суспільства. Вона вимагає зламу мислення і підходів.

Чи спроможні на такі зміни люди із законсервованим совковим мисленням та небажанням щось змінювати, які, до слова, самі не користуються послугами загальнодоступної вітчизняної медицини? Очевидно, що ні.

7. Завершення реформи освіти. Важко народжена та впроваджувана реформа із панічним спротивом антиукраїнських та корупційних політичних сил наближає українські стандарти освіти до міжнародних і веде до взаємного визнання вітчизняних дипломів у цивілізованому світі.

Чи можна очікувати продовження і завершення освітньої реформи в Україні від тих, хто її кільканадцять років не проводив, а потім стримував? Напевне, ні.

8. Банківська реформа - це нова, але прогнозована економічна потреба, яка виникла за наслідками світової фінансової та української тотальної економічної кризи.

Потрібно змінити інституційні функції НБУ та механізми контролю за роботою українських та іноземних банків. Слід перейти від ліберального до регулятивного підходу функціонування національної банківської системи.

Чи зацікавлені у такій реформі політики, фінансовані представниками крупного капіталу, які є власниками вітчизняних банків? Звичайно ж, ні.

9. Модернізація економіки - це умова конкурентноздатності України. Далі "виїжджати" на залишках радянських економічних фондів неможливо. Лише структурна і технологічна модернізація дасть країні шанс на достойну роль у глобальному світі.

Тимчасом "азаровщина" - це навіть не лобіювання, а масштабне забезпечення діяльності лише однієї вузької сировинної галузі одного регіону.

Вже під час першого візиту до Росії Янукович поставив лише одне економічне питання: про квоти на український метал до РФ. Не про літаки, судна, автомобілі, крани, двигуни, обладнання чи продукти, а про метал. Яка тут модернізація?

"Азаровщина" явно не асоціюється з економічними реформами, а без яких Україна не має перспектив. Дива не буде. Замість обіцяних перед виборами новою старою владою економічних реформ отримаємо примітивний політичний реванш.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: