"Зелений" держбюджет: краще за попередні, гірше ніж треба

"Зелений" держбюджет: краще за попередні, гірше ніж треба

Які екологічні програми в Україні отримали фінансування у цьому році та що залишилося недофінансованим?
Понеділок, 3 січня 2022, 13:23
фахівчиня відділу екологізації промисловості ГО "Екодія"

Цьогоріч близько тисячі людей вийшли на кліматичний марш з вимогою, щоб державний бюджет передбачав більше коштів на захист довкілля та боротьбу зі зміною клімату. 

Та чи прислухалася влада до своїх громадян і як саме витрачатимуться кошти в екологічній сфері.

Зелені перемоги 

Загалом фінансування програм, направлених на охорону навколишнього середовища, а саме в енергетиці, пом’якшенні зміни клімату, забезпеченні чистої води і повітря збільшилося. Вперше в держбюджеті-2022 закладено кошти на деякі важливі ініціативи. 

Так, наприклад, у 2022 році фінансування Фонду енергоефективності складе 2,59 млрд грн, збільшивши таким чином його статутний капітал до рекордних 5,4 млрд грн. Ці кошти підуть на впровадження енергоефективних заходів для ОСББ і допоможуть зменшити споживання енергії, виробництво якої — одна з головних причин зміни клімату. 

Реклама:

Відбулися і значні зрушення в напрямку справедливої трансформації вугільних регіонів, які можуть постраждати через майбутнє закриття шахт і вже зараз потребують розвитку нових напрямків економіки. 

У держбюджеті передбачені 118 млн грн субвенцій до місцевих бюджетів, які підуть на створення умов для інвестиційного розвитку територій, перепрофілювання закладів освіти, вирішення екологічних проблем тощо. 

У наступному році також планують виділити більше коштів на фінансування Національного центру обліку викидів парникових газів — до 10,6 млн грн. 

З 1 січня 2021 року в Україні запрацювала система моніторингу, звітності та верифікації, яка має забезпечити єдину систему обліку викидів від великих об’єктів, які викидають більше 500 т СО2. 

Ці заходи сприятимуть тому, щоб мати більш точні дані про найбільші джерела викидів і в подальшому стимулювати їх до скорочення. 

Це також має посприяти Уряду в розробці стратегії щодо досягнення кліматичної цілі України до 2030 року — скоротити викиди парникових газів на 7% відносно 2019 року. 

Крім того, в держбюджеті вперше закладені кошти на моніторинг якості повітря — 100 млн грн на обладнання для пунктів спостереження. 

Ще мільярд закладений на загальнодержавну програму "Питна вода України на 2022-2026 роки". Ця програма також реалізовувалася у період 2011-2020, але закінчила свою дію. 

До другого читання у ВРУ готується нова Програма на період 2022-2026, у якій передбачено заходи для розвитку та реконструкції систем водопостачання, станцій доочищення води, очисних споруд тощо. 

Чорні зради 

Хоч багато програм й отримали увагу та фінансування від держави, та ще більше важливих ініціатив досі залишаються без грошей. 

Так коштів зовсім не отримає програма "теплі кредити", за якою приватним домогосподарствам частково компенсували витрати на придбання енергоефективного обладнання і матеріалів для покращення енергоефективності власних домівок. 

Це пояснюють значно більшою економічною доцільністю комплексної термомодернізації будинків в рамках програми Фонду енергоефективності у порівнянні з фрагментарними енергоефективними заходами в рамках програми "теплих кредитів". 

Цей аргумент доцільний, але не повністю відображає реальні потреби громадян. Адже Фонд енергоефективності спрямований лише на підтримку багатоквартирних будинків з ОСББ, при цьому більша частина житлового сектору (будинки без ОСББ та приватна забудова) залишаються поза увагою держави. 

Окрім того, навіть рекордні 2,6 млрд грн, передбачених у бюджеті на Фонд енергоефективності, все ж є недостатніми для масштабної термомодернізації житлового сектору. 

За підрахунками Міндовкілля та громадськості в рамках Дорожньої карти кліматичних цілей, капітальні інвестиції на заходи з енергоефективності до 2030 року мають складати щонайменше 40 млрд грн щороку. 

Нещодавно публічно оголосили про програму Президента щодо термомодернізації будинків на 100 млрд грн в найближчі три роки. Найлогічнішим варіантом впровадження такої програми є використання вже наявних та випробуваних механізмів державної підтримки (Фонду енергоефективності, "теплих кредитів") через їхнє удосконалення та масштабування. 

Досі у державному бюджеті не передбачено окремої програми для фінансування заходів із адаптації та запобігання негативним наслідкам зміни клімату, а кошти продовжать виділяти з Резервного фонду на заходи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуації та запобігання їх виникненню. 

У більшості випадків здійснюється саме ліквідація наслідків, а про запобігання забувають. Згідно зі звітом ДСНС України, протягом 2020 р. зафіксовано найменшу кількість надзвичайних ситуацій за період спостережень, починаючи з 1997 року.

Натомість збільшилася масштабність надзвичайних ситуацій та зафіксовано зростання більш ніж у 6 разів суми завданих надзвичайними ситуаціями збитків. 

Так, якщо загальна сума збитків від надзвичайних ситуацій у 2019 році становила 1 626,7 млн грн, то у 2020 році цей показник суттєво зріс і дорівнював 9 916,7 млн грн. 

За оцінкою Всесвітньої комісії з адаптації у 2019 році, інвестиції в адаптаційні заходи в розмірі 1,8 трлн доларів США принесуть вигоди в 7,1 трлн доларів США у вигляді запобігання витратам у майбутньому. 

Тобто 1$ вкладений в адаптацію зекономить 6$ на боротьбу з наслідками зміни клімату. Однак запобігати наслідкам стихійних лих та адаптуватися до зміни клімату держава у 2022 році знову не збирається. 

Витрати з державного бюджету на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств та реструктуризацію вугільної галузі залишаються незмінними порівняно з 2021 роком. 

Ці кошти щорічно витрачаються на погашення заборгованості із заробітної плати, а сама ліквідація та реструктуризація не проводяться. І хоча цьогоріч в бюджеті вже з’явилися кошти на справедливу трансформацію, які мають полегшити життя вугільних міст після закриття шахт, список таких шахт досі відсутній, а кошти на їх ліквідацію виділяються недостатні. 

Уроки минулого 

З цього випливає, що виділити та розподілити кошти із державного бюджету — це лише перший крок. У подальшому важливо ефективно їх використовувати. 

ГО "Екодія" ініціювала аналіз ефективності реалізації державної бюджетної політики за останні 5 років у таких напрямках: клімат, енергетика, природно-заповідний фонд, водні ресурси, атмосферне повітря тощо. 

Серед основних результатів дослідження можемо виділити такі: 

  • Середнє співвідношення бюджетних видатків на природоохоронну сферу до ВВП в Україні становить 0,38%. Для порівняння в ЄС цей показник найбільший у Бельгії — 1,3%, Мальті — 1,42%, Нідерландах — 1,4%, Греції — 1,8%, а найменший — у Фінляндії — 0,2%, Кіпрі — 0,23%, Данії — 0,39%. 
  • Протягом 2016-2020 рр. Міндовкіллю жодного разу не вдалося повністю використати виділені в бюджеті кошти. Відповідні бюджетні програми виконувалися в середньому на 85-92%. 
  • Фінансування реалізації Енергетичної Стратегії залишається на вкрай низькому рівні. У 2019 році фактичний обсяг фінансування становив 21,8 млн грн, що складає 11,9% від планових показників. З кожним роком фінансування зменшується. 
  • Міненерго не враховує рекомендацій Рахункової палати, надані за результатами аудиту 2016 році. Не реалізована жодна рекомендація, і не вжито жодних заходів для цього. 
  • Оціночна економія домогосподарствами, отримана внаслідок реалізації заходів державної програми "теплі кредити" у 2014-2020 рр., становить майже 460 млн м3 газу щороку. 

Загалом же дослідження показало, що більшість програм, які все ж отримують фінансування з держбюджету, не реалізовуються повністю. 

Причиною цьому може бути неефективне планування бюджетних ресурсів, розбіжність між цілями бюджетних програм і напрямками їх використання, низька ефективність діяльності підвідомчих організацій, накопичення значних обсягів кредиторської заборгованості за попередні роки, застарілі нормативно-правові акти, які потребують оновлення. 

Щоб ефективніше використовувати ці кошти, варто переглянути і оновити відповідні бюджетні програми для покращення ефективності їх планування. 

Фінансування бюджетних програм необхідно планувати з урахуванням кредиторської заборгованості, щоб кошти були пропорційно розподілені між цілями бюджетної програми, а сам процес планування та управління фінансовими ресурсами необхідно здійснювати відповідно до принципів програмно-цільового методу. 

Держбюджет ухвалюється в грудні, однак робота над ним триває цілий рік. І одразу після святкової метушні, у січні розпочнеться підготовка бюджету на 2023 рік. 

У цьому процесі варто врахувати реальні загрози кліматичних змін та потенційні наслідки нашої бездіяльності. Важливо запланувати прийняття нових бюджетних програм, зокрема для запобігання шкоди від наслідків зміни клімату, вирішення соціально-економічних питань, що постануть в конкретних шахтарських містах тощо. 

Ті ж бюджетні програми, що є, також слід переглянути і перевірити, чи напрями використання коштів у цих програмах відповідають їх цілям.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: