Інтернет речей по-українськи: п'ять стартапів, про які варто знати

Інтернет речей по-українськи: п'ять стартапів, про які варто знати

GPS-маячок для велосипедів, системи моніторингу кавових автоматів, соціальний проект для незрячих і рішення для аналізу стану посівів — ось лише низка стартапів, які виросли під дахом Microsoft IoT Lab.
П'ятниця, 10 листопада 2017, 15:02
керівник IoT-лабораторії Microsoft

Заснована у 2016 році лабораторія інтернету речей компанії "Майкрософт Україна" допомагає підприємцям створювати та запускати на ринок власні IoT-рішення.

Цієї осені там завершився другий інкубаційний цикл.

Загалом концепція інтернету речей — Internet of Things, скорочено IoT — полягає у створенні мережі пристроїв, які взаємодіють через інтернет.

Мета — забезпечити процеси у різних сферах без втручання людини. Цей тренд охопив багато сфер: медицину, АПК, торгівлю, екологію, "розумні" міста.

Під час роботи в IoT Lab кожен стартап обрав власну нішу і створив продукт, що полегшує життя окремих людей і навіть цілих галузей.

Finder

Стартап спершу був задуманий як GPS-маячок для пошуку загублених речей — від дитячих іграшок до валіз. Згодом дівчата-засновниці, які є активними велосипедистками, вирішили зосередитися на близькій для них темі. Так з'явилося унікальне рішення для запобігання крадіжкам і для пошуку вкрадених велосипедів.

GPS/GSM-маячок ховається у велосипедній вилці, тож є абсолютно непомітним сторонньому оку. У ньому є датчик вібрації: як тільки зловмисник спробує розрізати замок, спрацює сигналізація і оповіщення прийде на телефон власника.

Якщо ж урятувати велосипед не вдасться, його пересування можна буде відстежувати на карті в режимі реального часу. Веб-сервіс Finder також дозволяє ввести паспортні дані велосипеда, щоб у разі крадіжки пришвидшити написання заяви в поліцію і підтвердити права на його власність.

Стартап уже має партнерські домовленості з мережами оптових спортивних магазинів і велопрокатами Києва та Одеси.

Skok Agro

Як інтернет речей може допомогти селянам збільшити врожай? Щоб створити проект, команда Skok Agro регулярно спілкувалася з фермерами. Результат — контракти з найбільшими аграрними холдингами України.

Проект, який реалізує Skok Agro, — це сенсори на різних ділянках посівних площ, які вимірюють вологість і температуру ґрунту та повітря, швидкість і напрямок вітру, низку інших показників. Усі зібрані дані відображаються в електронному кабінеті агронома й демонструються у режимі реального часу.

Онлайн-моніторинг дозволяє економити до 20% ресурсів. Цей відсоток буде залежати від cорту культури та особливостей регіону вирощування.

Horos.Tech

Створення цього стартапу почалося з правильної постановки питання: фокус з "Що відбувається?" був змінений на "Що потрібно робити?". Так з'явилася аналітична платформа для агробізнесу, яка включає не тільки моніторинг, а й аналіз даних для ухвалення ефективних рішень.

Використовуючи дрони, наземні станції та GPS-трекери, Horos.Tech збирає великі масиви даних з навколишнього середовища. Далі за допомогою власних алгоритмів аналізу, що поєднують статистичні дані та машинне навчання, він виявляє чинники, які негативно впливають на якість урожаю.

Фермер отримує прогнози та поради, які дозволять значно збільшити врожайність і загальну якість продукції, оптимізувати витрати добрив і хімічних речовин.

Є у Horos.Tech і сценарій для сільського господарства, який дозволяє оцінювати пожежонебезпечні зони та визначати масові захворювання дерев.

DeviceVoicе

У кожного хоча б раз у житті була проблема, коли у вендинговому апараті невчасно закінчилася кава. Рішення, яке розробила команда DeviceVoice, зводить такий ризик до нуля і дозволяє бізнесу заощаджувати на ремонті цих апаратів.

Стартап пропонує встановити в апарати пристрої для онлайн-моніторингу. Так компанія зможе миттєво дізнатися про нестачу інгредієнтів, решти чи несправність певних частин автомата на відстані й одразу ж відправити туди спеціаліста.

Крім того, DeviceVoice пропонує функції з встановлення моніторів для реклами як додатковий метод монетизації та можливість оплати продукту кредитною карткою.

Ще одна бізнес-модель — можливість співробітникам безкоштовно замовляти каву за допомогою бейджа, тоді як гостям доведеться платити за продукт.

Open World

Історія цього стартапу почалася з бажання засновників допомогти своєму незрячому другові. Вони вирішили створити проект, який допоміг би незрячим краще орієнтуватися у місті. Тривалі дослідження та спілкування з людьми, що мають вади зору, стали основою соціального стартапу Open World.

Розробка складається з маячка, сайту, мобільного додатка та вирішує проблему навігації незрячих людей в інфраструктурі міста. Система проста у використанні.

Спершу bluetooth-маячки з динаміком встановлюються на будівлях, транспорті, світлофорах, інших місцях. Далі за допомогою мобільного додатка людина буде отримувати звукові повідомлення від маячків про те, де вона перебуває.

Також додаток підтримує функцію прокладання маршруту і додавання інформації про місця, на яких розміщені маячки. На сайті OpenWorld користувачі зможуть зареєструвати нові маячки, керувати ними та отримати інформацію про їх стан.

Прототипи маячків були встановлені на переході на Майдані Незалежності. Уже є промисловий зразок маячків, перші партії яких потрапили до Львова, Луцька, Кривого Рогу та інших українських міст.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua