Розпродаж банківських активів: зрада і перемога перших "голландців"

Розпродаж банківських активів: зрада і перемога перших "голландців"

Цього понеділка в системі ProZorro.Продажі відбулися перші два аукціони за голландською моделлю. З цього приводу пролунало чимало критичних заяв. Чому насправді не варто тривожитися.
Середа, 1 листопада 2017, 14:30
директор ДП "Прозорро.Продажі"

Всі поспішили вказати на те, що активи збанкрутілого Ерде Банку не продано, а отже "голландці" начебто не працюють.

Публіка любить зраду і це нормально, але тут зради нема і ось чому.

Спочатку факти. Відбулося два перших реальних голландських аукціони. Раз. Два. Під час аукціонів все йшло за встановленим планом — автоматичне зниження ціни, із 100% до 20% від стартової, і можливість її зупинити.

За цим слідкували як мінімум декілька ІТ-команд (як проектна команда, так і команди майданчиків), а також сотні людей по всій країні і за її межами. В реальному часі. Все прозоро і відкрито.

Реклама:

Так, покупців на ці лоти не знайшлося, але це нормально. Наше припущення було в тому, що навіть ці ціни на них — вищі за ті, що готовий дати ринок. І наше припущення було вірним. Тому саме на цих аукціонах запеклої боротьби не очікувалось. На відміну від наступних.

Чому ціна ще зависока? Нагадаю, в лотах зібрані кредити Ерде Банку, які не вдавалося продати роками. Сам банк має бути повністю ліквідований на початку наступного року. Щоб це сталося, всі досі непродані активи виставили на продаж разом. При цьому лише за один день нам вдалося знизити стартову ціну в декілька разів.

За системи стандартних англійських аукціонів це тривало б місяці і створювало б інший ризик — за ці активи у такому випадку держава взагалі могла нічого не отримати. Тепер ми маємо більш вигідну ціну і великі шанси продати ці важкі і проблемні активи на наступному "голландці".

Так а на що ж ми тоді очікували? В першу чергу, на тестування технічної можливості здійснення голландських аукціонів. І підтвердження ми отримали. В цьому і є головна #перемога перших голландців.

Чому це важливо? Впевнений, зі мною погодиться будь-хто, хто колись мав справу із ІТ: між тестовим продуктом і реальним є велика різниця. Ми досить довго готували методологію "голландців", разом із KSE і Фондом гарантування вкладів. Ми так само довго проводили технічні тести майданчиків, а згодом —  тестові внутрішні аукціони, аби відшукати можливі баги. І нарешті провели реальні торги.

Протягом понеділка, поки тривали перші "голландці", вся команда працювала над тим, щоб технічно все відбувалося правильно. За цим в реальному часі також слідкували представники майданчиків, потенційні покупці і журналісти. То ж за підсумками того важкого дня можу запевнити —  перші голландські аукціони відбулися.

Сутність запуску "голландців" не в тому, щоб продавати кожен виставлений лот. Хоча це було б просто чудово, але ми ж живемо в реальному світі, і такого результату не дає жоден інструмент. Завдання у тому, щоб налагодити процес більш швидкого продажу активів.

Ті процедури, які раніше займали місяці, тепер триватимуть години. Для продажу активів збанкрутілих банків це дуже і дуже важливий параметр. І ми бачимо, що "голландці" здатні вирішити це питання.

Наступні аукціони за голландською моделлю відбудуться 10 листопада. В цей день в системі одночасно буде проходити більше 60 (!) голландських аукціонів. Тому ми очікуємо, що перші продажі за голландською моделлю відбудуться вже у цей день.

Ринок тільки починає знайомитись із цим інструментом, і багато перемог —  попереду. Звичайно, можливі й помилки, бо це нова розробка, але вся команда працює над тим, щоб аукціони пройшли технічно бездоганно.

От побачите, вже за місяць-два голландські аукціони стануть звичним для всіх ефективним інструментом, і всі не розумітимуть, як ми працювали без них раніше.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: