Чому не звільняють Насірова?

Чому не звільняють Насірова?

Відповідь на це просте питання знають лише дві особи: голова уряду Володимир Гройсман та міністр фінансів Олександр Данилюк.
Четвер, 5 жовтня 2017, 19:00
Гліб Канєвський, керівник відділу боротьби з корупцією центру "Ейдос"

Чому досі не звільнений Роман Насіров?

Таке просте питання вже півроку залишається без відповіді уряду.

Як пересічний платник податків не можу знайти пояснення, чому Насіров, хоч і відсторонений від виконання обов'язків, та все одно залишається головою ДФС.

Та й відсторонення при суцільній корумпованості є досить умовним поняттям.

Чого тільки варті недавні новини на кшталт "Фіскали намагаються оскаржити власну бездіяльність у справі Насірова" або "Насіров вийшов на роботу".

Врешті, минулого тижня Насіров заявив, що чекає на своє повернення в службу.

То чому ж не звільняють Насірова?

Можливо, фірми втікача Онищенка повернули 2 млрд грн збитків, завданих через несплату податків, чого "не бачили" фіскали? Тоді хай уряд про це відзвітує.

Чи, можливо, податкова за останні два роки нарешті перетворилася на сервісну службу, закопала податкові ями та повернула до бюджету сховані мільярди в офшорних гаванях? Очевидно, що ні.

Навіть більше. Як людина, яка обслуговується в податковій з 2012 року, можу сказати, що протягом останніх п'яти років сервіс залишився на низькому рівні. Тоді чому не звільняють Насірова? Таке просте питання було направлене до Мінфіну, органу, якому безпосередньо підпорядковується фіскальна служба.

На диво у міністерстві заплуталися в процедурах звільнення.

"Право вносити Кабінетом міністрів подання щодо звільнення голови Державної фіскальної служби належить до повноважень комісії з питань вищого корпусу державної служби", — заявив державний секретар Мінфіну Євген Капінус.

 

Натомість член цієї комісії Ігор Коліушко не погоджується з позицією міністерства.

"Це було б абсолютною дикістю, якби комісія, яка працює на громадських засадах, не маючи можливості контролювати якість роботи державних службовців, не відповідаючи за результати їх роботи, мала би повноваження не перевіряти обґрунтованість звільнення їх з посад, а ініціювати звільнення", — говорить він.

За чинним законодавством, для того, щоб комісія розглянула питання про надання згоди на звільнення голови ДФС, необхідна ініціатива Кабміну щодо його звільнення. Уряд повинен направити комісії інформацію щодо бажання звільнити даного державного службовця і підстави для його звільнення. Тільки на цій основі комісія може дати або не дати згоду на таке звільнення.

 
Ігор Коліушко. Фото Центру політико-правових реформ

"Кабмін може ініціювати звільнення будь-якого державного службовця категорії "А" за ініціативою будь-якого члена уряду. У даному випадку це мали б ініціювати насамперед міністр фінансів, який спрямовує і координує роботу ДФС, або прем'єр-міністр", — зазначає Коліушко.

Таким чином, відповідь на просте питання, чому не звільняють державного службовця Насірова, який не впорався з виконанням обов'язків, знають дві особи: голова уряду Володимир Гройсман та міністр фінансів Олександр Данилюк.

Хочеться вірити, що найближчим часом хтось з них пояснить платникам податків, коли ДФС очолить більш успішний державник.

Нижче — повний коментар члена комісії з питань вищого корпусу державної служби, голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка.

"Відповідь Мінфіну на звернення містить явну неповноту або некомпетентність.

Дійсно, згідно із статтею 19 закону "Про центральні органи виконавчої влади" керівник центрального органу виконавчої влади призначається та звільняється Кабміном за пропозицією комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Проте згідно з нормами закону "Про державну службу" комісія з питань вищого корпусу державної служби розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб'єкта призначення державних службовців, які обіймають посади державної служби категорії "А", та повідомляє про своє рішення суб'єкту призначення і центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Таким чином, для того, щоб комісія розглянула питання про надання згоди на звільнення державного службовця з посади категорії "А", необхідна ініціатива суб'єкта призначення щодо його звільнення.

Суб'єктом призначення голови ДФС є Кабмін. Він повинен направити комісії інформацію щодо бажання звільнити даного службовця і підстави для звільнення. Тільки на цій основі комісія може дати або не дати згоду на таке звільнення.

Уряд може ініціювати звільнення будь-якого державного службовця категорії "А" за ініціативою будь-якого члена Кабміну. У даному випадку це б мали ініціювати міністр фінансів, який спрямовує і координує роботу ДФС, або прем’єр-міністр.

Норми права необхідно застосовувати і тлумачити в комплексі, не вириваючи їх із контексту правовідносин. Без ініціативи суб'єкта призначення комісія не може розглядати жодне персональне питання стосовно державних службовців.

Було б абсолютною дикістю, якби комісія, яка працює на громадських засадах, не маючи можливості щоденно контролювати якість роботи державних службовців, не відповідаючи за результати їх роботи, мала б повноваження не перевіряти обґрунтованість звільнення їх з посад, а ініціювати такі звільнення.

Аналогічна ситуація — з притягненням до дисциплінарної відповідальності. Закон про державну службу встановлює таке.

"Стаття 68. Суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення

1. Дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

Стаття 69. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження

1. Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

2. Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є комісія з питань вищого корпусу державної служби".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua