Ре-централізація на марші: як уряд грабує міста України

Найближчим часом парламент розглядатиме проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік.

Одна з головних проблем документу в тому, що він фіксує статус-кво в економіці та становить загрозу для місцевих бюджетів, бо додатково  навантажує їх невластивими витратами.

Міста будуть вимушені скоротити свої бюджети розвитку, тобто ремонту доріг та інфраструктурних об'єктів містяни чекатимуть ще довго. Натомість, українці будуть оплачувати ремонти шкіл і садочків, профінансують старі заборгованості з житлово-комунальних послуг.

В документі є три великі загрози для фінансової спроможності громад.

По-перше, це недофінансування з боку держави освітньої та медичної субвенції внаслідок впровадження галузевих реформ, одна з яких досі ще не ухвалена.

По-друге, це зростання відсотку грошей, які центральна влада забирає у відповідних громад з 50 до 80%. Це так звана "реверсна дотація" — передача коштів з місцевого бюджету до державного для вирівнювання фінансових можливостей територій.

По-третє, це перекладання на місцеві бюджети додаткових видатків, які передбачені законодавством і раніше оплачувались державою. Йдеться про: оплату пільг ЖКП відповідним категоріям громадян, оплату заборгованості населення за послуги ЖКП, компенсацію перевізникам пільгового проїзду відповідних категорій громадян, дофінансування уже згаданої медичної та освітньої субвенції.

У такому випадку великі міста будуть вимушені скорочувати бюджети розвитку, маленькі — повністю потраплять у залежність від розподілення державних субвенцій керівництвом обласних державних адміністрацій.

Для усвідомлення масштабу загроз, які несе місцевим бюджетам урядовий проект, наведемо конкретні цифри.

Нижче наведені узагальнені витрати, які були перенесені урядом з видаткової частини держбюджету до статей видатків місцевих бюджетів.

8 млрд грн — загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, яку так само перекинули на місцеві бюджети.

7 млрд грн органи місцевого самоврядування повинні додатково витратити на оплату пільг на житлово-комунальні послуги відповідним категоріям громадян.

7 млрд грн — недофінансування медичної субвенції.

4,5 млрд грн — недофінансування освітньої субвенції цього року.

2,8 млрд грн — заборгованість по заробітній платі медичним працівникам.

2,5 млрд грн місцеві бюджети віддадуть на компенсацію перевізникам пільгового проїзду окремих категорій громадян.

Окремо слід зосередитись на політиці підвищення реверсної дотації з 50 до 80%. Що таке реверсна дотація? Є базова дотація — державний бюджет дотує місцеві бюджети. Реверсна дотація – це коли держава вилучає з місцевих бюджетів їх кошти для вирівнювання фінансових можливостей, тобто це вилучення  грошей місцевої громади сплачених людьми.

Насправді, це руйнує і без того призупинений процес децентралізації.

По-перше, це неприкрите пограбування місцевих бюджетів, тому що для такого підвищення немає підстав. По-друге, губиться мотивація заробляти більше. Поточного року надходження до загального фонду місцевих бюджетів становили 134,9 млрд грн. У порівнянні з тим же періодом 2016 року надходження підвищились на 30%.

Відповідно до рішення про підвищення реверсної дотації більшу частину цих коштів доведеться віддати. Ті міста, які займались розвитком, залучали інвестиції, стимулювали підприємництво, і, відповідно, зібрали більше грошей, "профінансують" ті населені пункти, влада яких не особливо переймалась ефективним виконанням власних обов’язків.

В мерів, які працюють ефективно і забезпечують зростання місцевого бюджету виникне запитання: "навіщо взагалі щось робити, якщо уряд і так доплатить всім лояльним до нього мерам?".

Для чого повертатись до штучного вирівнювання, від якого віє "радянщиною", коли всі отримували однаково, незалежно від того, хто і як працював.

Що втрачають міста

Кожне місто, кожна територіальна громада перенесе  урядові новації по-різному. Давайте подивимось, з чим зіштовхнуться наступного року Харків, Дніпро, Запоріжжя, Львів, Біла Церква, Миколаїв, Житомир, Одеса, Чорноморськ.

ХАРКІВ. Встановлені державою пільги з оплати ЖКП послуг обійдуться бюджету Харкова у 300 млн грн. Заборгованість минулих років за спожиті пільгові комунальні послуги навантажить видаткову частину бюджету міста ще на 200 мільйонів.

Компенсація компаніям-перевізникам безкоштовного проїзду пільгових категорій громадян потягне на 476,3 млн грн.

Розрахункові видатки на перекинуту з державного бюджету оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я, що належать до комунальної власності, складуть 150 млн грн. Ще у 750 додаткових млн грн обійдеться місту Харкову утримання закладів освіти.

Загалом йдеться про 1,88 млрд грн додаткових витрат, перекинутих урядом з центрального бюджету на харків'ян. На одного мешканця це становить близько 1300 грн. Отже, сім`я з двома дітьми втратить додаткових 5,2 тисяч гривень.

ДНІПРО. На утримання закладів охорони здоров'я знадобиться додаткових 131,6 млн грн, ще 59,3 млн грн знадобиться на утримання закладів освіти.

Видатки по наданих населенню пільгах на оплату послуг ЖКГ обійдуться 305,4 млн грн, очікувана заборгованість по цих статтях– близько 100 млн грн. Компенсація перевізникам за проїзд пільгових категорій громадян коштуватиме Дніпру 128,3 млн грн.

ЗАПОРІЖЖЯ. 170 млн грн обійдеться Запоріжжю недофінансування освітньої субвенції, 265 мільйонів — покриття дефіциту медичної субвенції з місцевого бюджету.

186,3 млн грн затягне покриття компенсації перевізникам пільгового проїзду для окремих категорій громадян. 166,9 млн грн треба буде витратити на утримання професійно-технічних навчальних закладів. Надання пільг на оплату енергоносіїв та ЖКП, враховуючі заборгованість 2017 року – 210 млн грн.

ЛЬВІВ. 118,9 млн грн заплатить із міського бюджету Львів за недоотримання освітньої субвенції, і ще 239,5 мільйонів — за недоотримання медичної. 140 млн грн —  видатки на оплату пільг за послуги ЖКГ.

МИКОЛАЇВ. 102 млн грн обійдеться Миколаєву фінансування пільг населенню на оплату послуг ЖКГ. 93,9 млн грн додатково потрібно на фінансування нестачі освітньої субвенції, 84,3 мільйони — на фінансування медичної. 131,6 млн грн місто має знайти на фінансування професійно-технічної освіти. 82,2 млн грн коштуватиме покриття пільгового проїзду громадян та інших передбачених пільг.

ЖИТОМИР. Видатки на професійно-технічну освіту — 111,8 млн грн, на недостатність по заробітній платі медичним працівникам —  101,8 млн грн. Оплата пільг за ЖКП коштуватиме місту 98,2 млн грн.

ОДЕСА. У рамках медичної субвенції Одесі не буде додано необхідні 184 млн грн, на утримання 11 центрів первинної медичної допомоги не виділено 137 млн грн на утримання та 120 млн грн на виплату заробітної плати працівникам.

На сплату постачальникам пільг за ЖКП вже сьогодні у міському бюджеті не вистачає 44,7 млн грн, при тому, що загальна заборгованість становить 96 млн грн. Що стосується Одеської області, то, наприклад, Чорноморську не вистачає 90 млн грн на покриття нестачі освітньої та медичної субвенції.

БІЛА ЦЕРКВА. Надання пільг на оплату за ЖКП коштуватиме Білій Церкві 90 млн грн. На компенсацію перевізникам пільгового проїзду містян на місцевий бюджет скинули додаткові витрати у розмірі 21 млн грн.  Ще 242,7 млн грн становить нестача освітньої субвенції.

Про яку децентралізацію може йтись за таких фінансових показників на місцях? Урізані бюджети розвитку та перекладання на місцеві бюджети старих боргів — от майбутнє міст та громад на третьому році фінансової децентралізації.

Невже нас схиляють до вибору між двома можливостями: або міста-банкрути, як Детройт, або місцева влада, повністю лояльна та підконтрольна уряду та Адміністрації президента?

Що робити

Відповідні поправки до проекту закону про бюджет на 2018 рік, які виправлять ситуацію і не дадуть уряду залізти в кишені місцевих громад, депутатами подані. Тепер справа за бюджетним комітетом та парламентом.

Тому Асоціація міст минулого тижня почала бити на сполох. Зберегти людські гроші ми можемо тільки спільно з громадами, за їх підтримки і сприяння.

Вважаємо, що громади заслуговують на довіру центральної влади і на право розпоряджатись власними коштами, незалежно від розміру громади, географічного розташування та політичної приналежності.

Співавтор — Роман Семенуха, народний депутат "Об’єднання "Самопоміч"