Коли інформація дає владу

Коли інформація дає владу

Як платформи відкритих даних допомагають пацієнтам отримати ліки.
Четвер, 27 квітня 2017, 12:30
заступник директора Програми розвитку ООН в Україні

Ольга — 24-річна українська мати з Рівненської області.

Її дитина повинна була отримати щеплення за календарем вакцинації.

Уявіть собі розчарування Ольги, коли у поліклініці їй сказали, що вакцин нема.

Проте Ольга не хотіла здаватися. Вдома вона почала шукати інформацію в інтернеті і знайшла сайт eliky.in.ua з докладними даними про доступність медичних препаратів у державних закладах охорони здоров'я.

Реклама:

На сайті було вказано, що в поліклініці, до якої вона ходила, вакцини є. Жінка зателефонувала на гарячу лінію "Є ліки". Там підтвердили, що інформація на сайті точна, і що вона має право вимагати безкоштовного щеплення.

Коли Ольга знову пішла до поліклініки, володіючи цією інформацією, лікарю довелося визнати, що вони мають вакцини, і дитина нарешті отримала щеплення.

Досвід Ольги не унікальний — перед багатьма іншими жінками і чоловіками в Україні постає подібна проблема. Їм часто відмовляють у можливості отримати медичні препарати для себе та своїх дітей. Найчастіше причиною цього медичні працівники називають саме відсутність відповідних препаратів.

Донедавна українські пацієнти не могли перевірити таку інформацію. Нині ж пацієнти у Рівненській та Одеській областях можуть перевіряти доступність медичних препаратів та засобів на сайті "Є ліки" або через мобільні додатки.

Ці рішення, що були успішно апробовані ПРООН, обласними адміністраціями та асоціаціями пацієнтів у двох областях, можуть бути реалізовані в інших регіонах.

Брак інформації, непрозорість та високі ціни — часто через відсутність конкуренції — є основними джерелами корупції в системі охорони здоров'я в Україні. Це призводить до того, що пацієнти вимушені витрачати надмірні кошти, купуючи життєво важливі медичні препарати самостійно.

Для значної кількості людей вартість ліків може бути надмірною. За даними доповіді організації "Пацієнти України", 43% пацієнтів вимушені позичати кошти або продавати власне майно, щоб пройти потрібне їм лікування.

Нині в Україні розробляються заходи для подолання цих проблем. Одним із найважливіших заходів є боротьба з корупцією в системі закупівель ліків.

Уряд доручив закупівлі міжнародним організаціям. Це дозволило провести більш відкриті тендери, сприяло конкуренції та в кінцевому підсумку допомогло досягти кращих результатів щодо охоплення пацієнтів та економії коштів.

ПРООН мала за честь стати одним з міжнародних агентств, що працюють у тісній координації з МОЗ України над закупівлями життєво важливих ліків.

Крім сайту "Є-ліки", ефективним способом забезпечення потреб пацієнтів є поліпшення електронної системи управління запасами медичних препаратів МОЗ. У партнерстві з МОЗ і ДП "Укрвакцина" ПРООН допомогла розробити цифрову платформу, яка пройшла апробацію у 13 лікарнях Дніпропетровщини і Києва.

Програмне забезпечення допоможе МОЗ здійснювати моніторинг за розподілом препаратів, планувати та прогнозувати державні закупівлі, управляти запасами в режимі реального часу та аналізувати інформацію про потреби в медичних препаратах на регіональному рівні. Ця система дозволяє громадськості отримати доступ до інформації та поточного моніторингу запасів медичних препаратів.

Хоча проблема корупції в Україні зберігається, країна може пишатися своїми досягненнями у сфері прозорих закупівель та платформ відкритих даних. Цифрові платформи допоможуть Ользі та іншим пацієнтам отримувати інформацію і доступ до ліків у спосіб, який ще два роки тому ніхто не міг навіть уявити.

Очікується, що такі платформи будуть створені в усіх областях України. ПРООН розраховує на продовження співпраці з МОЗ, асоціаціями пацієнтів, бізнес-асоціаціями та іншими партнерами для підтримки таких реформ, поліпшення національних процесів закупівель у медичній сфері та подолання корупції.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: