Вісім кроків з наповнення бюджету, або Як щорічно зберігати 25 млрд від корупціонерів

Вісім кроків з наповнення бюджету, або Як щорічно зберігати 25 млрд від корупціонерів

Як залучити 36 млрд грн інвестицій до кінця року? 4G, адмінреформа, лотереї.
Вівторок, 11 квітня 2017, 13:48
голова комітету парламенту з питань інформатизації та зв’язку, "Самопоміч"

У важких економічних та військових умовах нашій державі як ніколи потрібні додаткові фінансові, інтелектуальні та гуманітарні ресурси. Але де їх взяти?

Як залучити інвестора до країни, в якій триває війна, а вище ешелони влади тотально заражені корупцією?

Як мотивувати першокласного спеціаліста залишитися в Україні, де роботодавець пропонує жебрацьку зарплату?

Цього тижня тільки й розмов, що Міжнародний валютний фонд вирішив надати Україні черговий транш в розмірі мільярда доларів, що в гривневому еквіваленті становить близько 27 млрд.

Хоча гроші МВФ не є інвестиціями, проте для залучення цієї суми уряду довелося виконати чимало організаційної та технічної роботи. У той же час мої ініціативи можуть приносити до державного бюджету в рази більше при відносно менших витратах часу і ресурсів.

Очевидно, що поки ми будемо позичати в інших, а не розвивати свою економіку, з країни будуть витікати кращі фахівці, які й так все частіше шукають шляхи для еміграції.

Чому ж державний бюджет щорічно втрачає десятки і сотні мільярдів гривень? У певних галузях просто відсутня інституційна та законодавча база. Однак найчастіше появі системних змін перешкоджають корупція та шкурні інтереси олігархів та великих політичних гравців.

За моїми підрахунками, через такі перешкоди українська скарбниця щорічно втрачає близько 25 млрд грн, які можна було б спрямувати на розвиток економіки, соціальної сфери, будівництво й оновлення "втомленої" радянської інфраструктури.

Наша економіка давно вичерпала радянський запас міцності і "втомилася" від непрофесіоналізму й особистих інтересів чиновників. Якщо на рівні держави не почати ухвалювати кардинальних рішень, то уникнути тотального колапсу в економіці не вийде.

Отже, детальніше про джерела і галузі, за допомогою яких можна залучити близько 36 млрд грн разових інвестицій до кінця року, близько 25 млрд грн надходжень щорічно та ще близько 125 млрд грн інвестицій в розвиток інфраструктури до 2022 року.

 

Цифровізація. Значні фінансові ресурси можна акумулювати за допомогою цифровізації, тобто переходу від "сировинної економіки" до "економіки знань".

Цифровізація передбачає створення сприятливого клімату для розвитку вітчизняної ІТ-індустрії, позитивно впливає на інші галузі економіки й процеси державного управління.

Зараз дохід галузі становить близько 2,7 млрд дол або 72,9 млрд грн на рік. Завдяки створенню інвестиційно-привабливих умов дохід галузі ІТ-аутсорсингу може зрости до 7,7 млрд дол або 207,9 млрд грн вже до 2020 року.

Залучення європейських інвестицій. Після позачергового приєднання України до цифрового ринку ЄС в рамках європейської стратегії Digital Single Market був представлений "Цифровий порядок для сучасної України до 2020-2022 років" ("Цифрова адженда-2022").

Реалізація цієї адженди допоможе Україні стати частиною глобальної європейської програми фінансування. Сумарний обсяг програми становить 60 млрд євро.

За попередніми розрахунками, Україна може претендувати на 4-5 млрд євро, які будуть спрямовані на розвиток цифрової інфраструктури.

4G-технології. Важливим компонентом залучення міжнародних інвестицій є запуск та впровадження до кінця 2017 року тендеру щодо 4G-зв'язку в Україні. Проведення такого тендера і видача відповідних ліцензій може поповнити держбюджет 2017 року 15 млрд грн.

Крім того, реалізація принципів "технічної нейтральності" буде сприяти інвестуванню операторів у створення розгалуженої мережі четвертого та п'ятого поколінь у наступні п'ять років. Сумарний обсяг таких інвестицій може становити 800 млн дол або 21,6 млрд грн.

Будівництво мереж сприятиме зростанню доходів операторів на 10-15%. Згідно з офіційними звітами, доходи трьох найбільших мобільних операторів в Україні — "Київстару", Vodafone і Lifecell — у 2016 році становили 14,9 млрд грн, 11,1 млрд грн і 4,8 млрд грн відповідно.

Якби мережі четвертого і п'ятого поколінь були вже збудувані, доходи операторів становили б мінімум 17,2 млрд грн, 12,7 млрд грн і 5,6 млрд грн відповідно. А збільшення доходів операторів прямо пропорційне збільшенню податкових надходжень до бюджету держави.

Адміністративна реформа. Необхідно консолідувати усі функції інформаційно-комунікаційної галузі в одному органі замість виконання відповідних функцій чотирма міністерствами та 18 департаментами.

Наприклад, можна створити спеціалізоване Міністерство цифрової економіки або призначити CIO (Chief Information Officer) — віце-прем'єра з питань цифровізації.

Створення єдиного реєстру замість сімох нинішніх дозволить заощадити до 6 млрд грн на рік. Завдяки оптимізації ІТ-процесів державних органів можна заощадити ще близько 3 млрд грн на рік. Разом — 9 млрд грн на рік.

Проект відповідних рішень комітет з питань інформатизації відправив у Кабмін та очікує на політичну волю у виконанні рекомендацій парламентських слухань від 17 лютого 2016 року.

Регулювання лотерейного ринку. Наведення ладу на лотерейному ринку слід почати із створення централізованої системи державного контролю за діяльністю операторів. Зараз така система відсутня, тому неможливо проконтролювати, як формується прибуток лотерейних операторів і як використовуються кошти від податкових надходжень.

За моїми підрахунками, в результаті регулювання лотерейного бізнесу держбюджет щорічно може отримувати мінімум 5 млрд грн на рік. Якщо цього не зробити, сфера і далі буде перебувати в руках корупціонерів від влади, які розподіляють кошти в особистих інтересах.

Боротьба з контрабандою смартфонів та іншої електронної техніки. Шостим кроком отримання додаткового прибутку до держбюджету може стати боротьба з контрабандою смартфонів, аудіо- та відеотехніки.

У 2016 році держбюджет в результаті контрабанди гаджетів втратив близько 1,8 млрд грн.

Проблему контрабанди може вирішити прозора автоматизована система контролю. В умовах зростання кіберзлочинності держава повинна ефективно регулювати ці процеси.

Електронна акцизна марка. Сьомий крок передбачає впровадження електронної акцизної марки на тютюн та алкоголь. Дискусії про це точаться з 2013 року, але рішення досі нема. В результаті українці страждають від неякісних контрафактних алкоголю і сигарет, а бюджет щорічно недоотримує мінімум 3,6 млрд грн.

Цифровий облік спожитих комунальних тарифів. Восьмий крок передбачає впровадження автоматизованих систем підрахунку спожитих населенням комунальних послуг: електроенергії, газу, теплопостачання.

Застосування системи автоматичного підрахунку використання електричної і теплової енергії від постачальника до кінцевого користувача дозволить заощадити до 30% коштів населення, які зараз переплачують, і дати до 20% економії електричної та теплової енергії.

Запропоновані кроки — лише перша програма дій, фундамент, завдяки якому Україна стане державою з постіндустріальною економікою, де переважають інноваційний сектор, промисловість знань, високоякісні інноваційні послуги, виробництво товарів з високою доданою вартістю.

Однак таких програм мусить бути багато, тому ми розробляємо наступну програму, яка не лише додатково наповнюватиме держбюджет, а й докорінно змінить ситуацію в країні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua