"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Бюджет участі. Як сучасні технології роблять наше суспільство свідомим

Бюджет участі. Як сучасні технології роблять наше суспільство свідомим

Будівництво спортмайданчика, відновлення занедбаного парку, обладнання велопарковки. Все це може бути побудовано біля вашого будинку. Як реалізувати ці проекти за бюджетний кошт міста?
Четвер, 16 лютого 2017, 10:30
директор громадської організації SocialBoost, керівник "Громадського проекту"

Минулого року наша організація спільно з IBSER та за підтримки USAID запустила проект з розробки електронної платформи "Громадський проект". Це система, яка дозволяє автоматизувати всі бізнес-процеси, пов'язані з бюджетом участі (БУ).

Йдеться про механізм прямої комунікації жителів міста з владою, який був випробуваний більш ніж 25 років тому. Механізм, який впровадили у себе багато міст в Америці і Європі і який набуває сьогодні величезну популярність в Україні.

Реалізована нами модель близька до польської.

Для початку необхідно, щоб міська влада прийняла рішення виділити невелику частину свого бюджету під цей процес. Проблем з цим, зазвичай, не буває. Урядовці вищої ланки йдуть громаді назустріч.

Реклама:

Потім проводять конкурс проектів, під час якого будь-який громадянин може запропонувати свою ідею щодо того, як зробити життя в місті більш комфортним. Це може бути будівництво спортмайданчика біля будинку, відновлення занедбаного парку, обладнання велопарковки та іншого.

Подані проекти модеруються експертами профільних департаментів. Потім схвалені ініціативи виставляються на загальноміське голосування.

Проекти, які набрали найбільшу кількість голосів, отримують бюджетне фінансування і реалізуються містом.

У 2016 році ми підключили до системи 15 міст, серед яких Львів, Київ, Дніпро, Чернівці, Хмельницький, Краматорськ . У нинішньому збираємося підключити ще 30, хоча заявок отримано набагато більше.

Чому ця система виявилася такою затребуваною? Справа в тому, що кількість активних людей, які хочуть впливати на суспільне життя, істотно зросла, а існуючі сьогодні механізми взаємодії з владою не дозволяють це бажання задовольнити у повній мірі.

Так, є можливість подати електронну петицію. Так, в Києві працює контактний центр 1551, через який можна поскаржитися на поточні проблеми. Але, строго кажучи, це нікого ні до чого не зобов'язує. До проекту, який пройшов всі стадії бюджету участі, ставлення інше.

Якщо за нього проголосували люди, місто повинно його реалізувати.

У більшості міст ще не завершено повний цикл процесу. Але знаєте, що буде головним результатом?

Зовсім не кількість втілених проектів і тим більше, не якість реалізації. Для чиновників середнього і нижчого рангу по великому рахунку всі ці громадянські ініціативи - зайвий головний біль. Так що ми готові до того, що принаймні у перший рік реалізація буде не на найвищому рівні.

Головним результатом процесу під назвою "бюджет участі" буде збільшення  кількості свідомих громадян, здатних об'єднуватися заради відстоювання своїх інтересів. І це одна з наших головних цілей - організації, яку ми створювали для впровадження цивільних і державних інновацій.

Ми вважаємо, що зараз в Україні склалася така ситуація, коли IT-технології якщо не єдиний, то найбільш ефективний спосіб побудови демократичного суспільства. Чому?

По-перше, за останні роки в Україні дуже сильно зросла ступінь проникнення інтернету. На сьогоднішній день в цілому по країні цей чинник становить майже 70%. А в Києві наближається до 100%. Інтернет в нашій країні швидший і дешевший ніж у більшості країн світу.

По-друге, сьогодні кількість програмістів в країні досягла 120 тисяч. У 2020 році їх буде вже 200 тисяч. До того ж, треба зазначити, що наші програмісти набагато конкурентніші на світовому ринку, ніж американські, європейські або навіть індійські.

По-третє, IT-фахівці дуже часто належать до надзвичайно широкого сьогодні прошарку соціально активного населення. Можна навіть сказати, що такі активісти-програмісти сформували зараз в окрему групу. Ці люди добре розуміються на сучасних інноваційних технологіях і на тому, як держава може їх використовувати.

Таким чином кількість людей, що можуть свторювати інновації в країні зростає прямо пропорційно кількості ІТ-спеціалістів, що можуть ці інновації втілювати в життя.

Звичайно, хотілося б, щоб у нашій країні поширювалася модель державно-приватного партнерства.

Система держзакупівель ProZorro — ідеальний приклад. Створена активістами за грантові кошти, вона була адаптована міністерством економічного розвитку, трансформована у державне підприємство і на сьогоднішній день представляє структуру, яка дозволяє бізнесу заробляти гроші, а державі економити кошти, гарантуючи прозорість закупівель.

Щось подібне сталося кілька років тому в сфері державних відкритих даних (data.gov.ua).

На своєму рівні це робить і "Громадський проект". Більшість подібних проектів створено не державою, а активістами і громадськими організаціями.

Отже, активне IT-співтовариство може вчинити справжній прорив в секторі державного управління, а такі проекти як Бюджет участі надають ще один успішний приклад подібного партнерства.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: