"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

"Правильні" ОСББ: як не стати корумпованим ЖЕКом

"Правильні" ОСББ: як не стати корумпованим ЖЕКом

Створення приватних житлових асоціацій — громадська ініціатива, однак місцеві органи влади невиправдано самоусунулися від цього процесу.
Понеділок, 7 листопада 2016, 15:00
директор Міжнародного республіканського інституту в Україні

У 2006 році Верховна Рада схвалила створення заснованих з ініціативи громадян житлових асоціацій — об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, ОСББ.

Деякі громади вирішили сформувати такі об'єднання відразу після прийняття цього рішення. Однак увагу всієї країни питання ОСББ привернуло лише після впровадження нового закону у травні 2015 року, оскільки саме тоді з'явилися засоби для практичного втілення прийнятих рішень на місцевому рівні.

Раніше більшість багатоквартирних будинків контролювали державні житлово-експлуатаційні контори — ЖЕКи, що призводило до корупції та неефективності.

Новий закон надавав власникам квартир у таких будинках право вирішувати, хто буде управляти будинком та прибудинковою територією, включаючи такі варіанти, як створення житлових асоціацій під керівництвом громадян, поновлення контрактів з ЖЕКами чи залучення приватних управляючих компаній.

Реклама:

Однак варіанти відмови від системи ЖЕКів теж створюють можливості для корупції, оскільки приватні компанії чи ОСББ не підлягають державному контролю.

З огляду на недостатнє інформування громадян щодо нового закону з боку центральної влади та потенційну загрозу подальшої корупції при укладанні договорів на управління будинками, Міжнародний республіканський інститут (МРІ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (GAC) почав негайну роботу щодо підтримки місцевих громад шляхом надання громадянам роз'яснень.

Починаючи з січня 2016 року, МРІ провів понад 27 семінарів для більш ніж 1 400 учасників з питань управління ОСББ. Завдяки цій допомозі багато політичних і громадських активістів з різних куточків України створили об'єднання співвласників квартир у своїх будинках. Наприклад, лише в Маріуполі було створено понад 170 ОСББ з того моменту, коли МРІ почав надавати допомогу спільноті.

Хоча багато українців не визначилося із створенням житлових об'єднань, дані муніципального опитування МРІ свідчать, що більшість членів створених ОСББ вважають, що ця реформа допомогла їм вирішити проблеми їхніх будинків.

 
 

Процес створення ОСББ складний і нерідко вимагає багато часу, оскільки передбачає великий обсяг роботи з документами. Необхідно також призначити голову ОСББ та знайти відданого своїй справі бухгалтера.

Оскільки створення приватних житлових асоціацій значною мірою — громадська ініціатива, дехто в місцевих органах влади подумав, що завдання додаткового управління процесом виходить за рамки їх компетенції.

Проблема, пов'язана з браком комунікації, а іноді — з дезінформацією, полягає у відсутності чітких вказівок і демонстрації успішних прикладів ОСББ, що посилює скептичні настрої серед громадян та їх вагання брати участь в реформі.

На думку МРІ, деякі ключові проблеми, пов'язані з розгортанням в Україні реформи житлового фонду, полягають у відсутності відданих поборників ідеї створення ОСББ, які мали б навчити громадян тонкощам цієї реформи.

Крім того, перешкодити реформуванню може відсутність координації серед тих, хто намагається налагодити зв'язок між державними органами влади і громадянами щодо обміну інформацією про реформу.

Рекомендації, які МРІ хотів би реалізувати і, де це можливо, втілити через своїх партнерів, включають створення асоціації або робочої групи тих, хто працює для успішної імплементації реформи ОСББ і застосовує більш досконалі засоби поширення інформації та історій успіху найкращих ОСББ в інших регіонах України.

Якщо це можна успішно втілити в одному з міст — це можна зробити і в інших.

Співавтор тексту — Кеті ЛаРок, керівник програм МРІ у Євразії

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: