Як українська влада наживається на видачі довідок та паспортів

Як українська влада наживається на видачі довідок та паспортів

Українська влада придумала, що своїм обличчям можна торгувати – і продавати комфорт на додачу до виписок, довідок і паспортів.
Понеділок, 8 серпня 2016, 15:30
Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ

Заробляння на комфортних умовах при наданні адміністративних послуг, тобто, при видачі довідок, виписок з держреєстрів, паспортів тощо – на захід від наших кордонів вважається неприйнятним.

Бо якісний сервіс – це обличчя держави.

Але українська влада придумала, що своїм обличчям можна торгувати – і продавати комфорт на додачу до виписок, довідок і паспортів.

Чому західні уряди апріорі забезпечують комфорт при наданні адмінпослуг?

Реклама:

У країнах цивілізованого світу влада турбується, щоб громадяни при отримуванні адміністративних послуг:
– не вистоювали черг,
– не наражались на корупційні ризики в закритих кабінетах чиновників,
одержували необхідний документ або відповідь максимально швидко і за мінімальної кількості відвідувань.

Саме тому в Канаді, США та країнах ЄС функціонують так звані "єдині офіси", або ж one-stop-shops.

Громадяни приходять в одне просторе приміщення без кабінетів, як правило, в муніципалітеті, і за електронною чергою потрапляють до столів персоналу, де можуть отримати усі необхідні адміністративні послуги одночасно – зареєструвати народження дитини, зареєструвати бізнес, замовити закордонний паспорт чи ID, зареєструвати автомобіль, отримати водійське посвідчення тощо.

І тут важливий аспект! Кошти особа сплачує лише за саму адміністративну послугу, у визначеному законодавством розмірі. І ніяких додаткових поборів.

Чому? А тому, що в розвинених країнах є загальноприйнятним, що держава апріорі має забезпечувати якісний сервіс громадянам, і це не потребує додаткової оплати.

Забезпечувати надання адміністративних послуг в цих країнах можуть і приватні провайдери – але будь-яких додаткових коштів вони стягувати не можуть, як-от в Канаді.

Чому в Україні за гідне ставлення до себе з боку влади громадяни мають платити?

В Україні поступово відкриваються центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), багато з яких відповідають європейським стандартам.

Як приклад, у Луцьку ЦНАП являє собою просторе приміщення без кабінетів, з електронною чергою і широким асортиментом послуг, які особа може замовити одночасно, в тому числі за принципом "життєвої ситуації" – наприклад, зареєструвати місце проживання новонародженої дитини, і тут же замовити державну допомогу у зв’язку з її народженням.

Цей ЦНАП вже давно забезпечує видачу закордонних біометричних паспортів – і без додаткових поборів, як у розрекламованому ДП "Документ".

У ЦНАПі Рівного чи Вінниці можна зареєструвати місце проживання за 15-20 хвилин. Жодних додаткових коштів за комфорт сплачувати не потрібно.

Але чому у багатьох містах України громадяни досі не можуть швидко та зручно отримати послуги у ЦНАП? Є дві причини.

1. Через нерозуміння та відсутність політичної волі місцевих голів та голів райдержадміністрацій.

У деяких містах та районах, ЦНАП являють собою лише вивіску на приміщенні – однак всередині ані необхідних послуг, ані належних умов.

2. Через відсутність узгодженої та послідовної державної політики у цьому напрямі.

Наприклад, Міністерство внутрішніх справ, Державна міграційна служба та Київська обласна рада і ОДА обрали політику комерціалізації адміністративних послуг. Звідусіль лунає реклама – чи-то державного підприємства "Документ", чи-то сервісних центрів МВС. А нещодавно київська обласна влада з помпою розрекламувала відкриття комунального підприємства "Готово", на яке витратили 30 мільйонів бюджетних коштів. Хоча за ці кошти можна було б зробити 15 належно облаштованих районних ЦНАПів у Київській області!

У цих підприємствах, на відміну від ЦНАП, громадяни мають додатково доплачувати кошти за якісне обслуговування.

Так, в ДП "Документ", окрім оплати послуги за оформлення закордонного паспорта, ви маєте сплатити ще 350 гривень за розрекламований "комфорт і швидкість". Ці гроші до державної скарбниці не надходять.

Чи не тому влада так поспішила під соусом "безвізового режиму" його легалізувати, прийнявши закон 3224? Можна прогнозувати, що такі додаткові платежі вимагатимуть з громадян і у підприємстві "Готово", і як це вже відбувається в Центрі обслуговування громадян Одеської ОДА.

А створюються ці підприємства за рахунок коштів платників податків.

Лише на створення сервіс-центру "Готово!" у Києві із бюджету Київської області – тобто, з податків мешканців столичної області – витратили, зі слів заступника голови Київської ОДА Льва Парцхаладзе, 30 мільйонів гривень.

Як має бути?

Українці апріорі заслуговують на гідне ставлення до себе в органах державної влади. Ми маємо розуміти, що комфортні умови надання адмінпослуг держава цілком здатна і мусить забезпечувати без додаткових поборів. Має бути лише злагоджена співпраця, воля і бажання центральної та місцевої влади.

Необхідно інтегрувати зусилля та ресурси для створення "єдиних офісів" при органах місцевого самоврядування та РДА – а не розпорошувати їх та проводити сумнівні експерименти.

Саме тому розвиток мережі належно облаштованих ЦНАП – ключовий напрям реформування системи надання адміністративних послуг. Замість державних чи комунальних "підприємств-паразитів", краще вже дозволити приватним провайдерам надавати адмінпослуги.

Однак виключно за умови справляння коштів тільки за ці послуги – тобто за принципом єдиної ціни, незалежно від суб’єктів їх надання.

Євген Школьний, експерт ЦППР, спеціально для Економічної Правди

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: