Естонська модель оподаткування: чому це не для України

Естонська модель оподаткування: чому це не для України

Україна зацікавлена у залученні інвестицій, тому слід звільнити їх від оподаткування.
Вівторок, 1 грудня 2015, 09:30
Людмила Рубаненко, керівник групи експертів ВГО "Спілка податкових консультантів України"

Як відомо, є два варіанти податкової реформи, що різняться між собою за "формою та змістом", - урядовий і депутатський проекти.

Гостра дискусія навколо розроблених моделей поділила суспільство на два табори.

Однак всі усвідомлюють необхідність узгодження єдиного законопроекту, що збалансує інтереси держави, платників податків та бізнесу.

Я мала можливість ознайомитися з обома варіантами податкової реформи.

Особливо гостро, як на мене, різняться позиції сторін щодо оподаткування розподіленого прибутку. Мова йде про розгляд існуючої та естонської моделей.

Хочу висловити спільну позицію експертної групи Союзу податкових консультантів України. Ми добре обізнані з деталями системи оподаткуванням в Естонії, тому можемо об'єктивно оцінювати її плюси і мінуси.

Зокрема, естонська модель передбачає ставку податку на розподілений прибуток не 15%, як пропонує комітет Верховної Ради, а 20% у 2015 році та її збільшення до 21-25% у наступні роки.

Для Естонії властиві також високі соціальні податки - 33% від фонду зарплати, які діляться між фондом соціального страхування і Пенсійним фондом. Тому роботодавці намагаються ухилятися від повної сплати соціального податку.

Крім того, якщо Естонія знижує базове оподаткування то, відповідно, жорстко контролює видатки, пов'язані з господарською діяльністю. Для видатків, не пов'язаних з господарською діяльністю, оподаткування залишається сталим - 20%.

Загалом естонську модель потрібно сприймати як цілісну систему. Естонія - маленька країна, тут лише 1,35 млн жителів - менше 3% населення України. ВВП на душу населення в Естонії втричі перевищує аналогічний український показник.

Тут інша податкова культура. Ми не можемо базувати нашу податкову політику за принципами Естонії. Завжди потрібно враховувати національні особливості.

Крім того, естонська система надто складна в управлінні. Запровадження оподаткування розподіленого прибутку вимагає обов'язкового ведення обліку окремих витрат усіма без винятку підприємствами в країні.

Це значно ускладнює облік для 95% підприємств, вимагає чимало коштів та часу, посилює контроль за веденням обліку з боку податкових органів і як наслідок - збільшує можливості для корупції та тиску податківців.

Також незрозуміло, як при такій моделі враховувати накопичені переплати з податку на прибуток, які перевищують 25 млрд грн. Бізнес сподівається отримати ці гроші - якщо не сьогодні, то, як мінімум, у майбутніх розрахунках. Естонська модель такої можливості, за нашими оцінками, не дає.

Тому Союз податкових консультантів України пропонує залишити податок на прибуток. Водночас, ми розуміємо, що його треба технічно розширити і виправити помилки, наприклад, шляхом звільнення від оподаткування реінвестицій.

Україна зацікавлена у залученні інвестицій, тому потрібно встановити 0% на реінвестиції. Це найбільш прийнятний варіант податку на прибуток - реінвестиція в основні фонди для розвитку бізнесу і розширення бази оподаткування.

Сподіваємося, що Мінфін, проект податкової реформи якого де-факто є базовим, прислухається до наших пропозицій і піде назустріч бізнесу.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

За темою

Податкова реформа. Чого чекає бізнес?

Чому потрібен п'ятирічний мораторій на зміни у спрощеному оподаткуванні

Податкова реформа: шість причин сказати "так" ліберальному варіанту

Хто заплатить за податкову реформу

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua