За прикладом Польщі. Як з одноосібника виростити фермера

За прикладом Польщі. Як з одноосібника виростити фермера

Одноосібникам слід створити умови для роботи і вони переростуть у 1,5 млн потужних сімейних ферм. Це буде справжній аграрний середній клас.
Понеділок, 9 листопада 2015, 14:00
Вадим Івченко, народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

За останні роки частка аграрної продукції в експорті держави зросла до 27%.

Проте, тут є і зворотний бік: засилля агрохолдингів, монополізм у виробництві, зменшення зайнятості, знищення соціальної сфери села і самих сіл.

Це далеко не повний перелік негативу. За останні роки агрохолдинги стали першим джерелом зростання олігархії. Щороку з'являється два-чотири мільярдери, росте і їх вплив на економічну політику держави.

Тимчасом в Україні аграрним виробництвом займається понад 56 тис підприємств.

Реклама:

Переважаючою організаційно-правовою формою господарювання є фермерські господарства, частка яких у загальній чисельності становить 73,8%.

За визначенням FAO, сімейне фермерське господарство - це спосіб організації аграрного, лісового, рибного, пасовищного та аквакультурного виробництва, здійснюваний і керований сім'єю та спертий переважно на працю членів сім'ї.

Сімейне фермерське господарство включає в себе всі види сімейної аграрної діяльності й охоплює також діяльність з розвитку місцевості.

За даними Держстату, 1 липня 2015 року їх налічувалося 39 563. Вони володіють або користуються 4,4 млн га сільгоспугідь, з них 4,3 млн га - рілля. Протягом трьох останніх років кількість фермерських господарств зменшилася на 1 113.

Також потенційними суб'єктами підприємницької діяльності в аграрному виробництві є особисті селянські господарства - ОСГ. 1 січня 2015 року їх було 4,1 млн, площа землі у користуванні - 6 294,4 тис га. 2,9 млн господарств утримують худобу та птицю, 3,2 млн - мають приватну аграрну техніку.

Середній розмір земельної ділянки, яку використовують ОСГ, становить 1,5 га. Частка виробництва продукції господарствами населення у загальному обсязі сільськогосподарського виробництва за даними 2013 року становить 44,7%.

У сучасних умовах ОСГ є структурним елементом агропромислового комплексу України і відіграють важливу роль у виробництві сільськогосподарської продукції.

Вони залишаються стабілізуючою ланкою господарювання, яка компенсує зниження обсягів аграрного виробництва на окремих підприємствах, забезпечує продовольчі потреби населення і формує грошові доходи селян. ОСГ обробляють 15% сільськогосподарських угідь, у них зайнято 40% сільського населення.

Переживши майже ті ж проблеми у сільському господарстві, що й Україна, Польща виростила свого одноосібника до потужного фермера-виробника. Там ОСГ виробляють 65% сільгосппродукції, і більше половини ВВП - з її продажу. Польські фермери завалили Європу фруктами, овочами, м'ясом, консервацією.

За статистичними даними, у нас 39 тис фермерів і 4 млн одноосібників - на організованому ринку з легальним продажем і отриманням офіційного прибутку з цього – виробляють 7%. Все інше з вищезазначених 44,7%  - продається на тіньовому ринку, або через посередників.

Якщо в Україні сировинний аграрний ринок, і переважна більшість аграрного експорту припадає на зернові та олійні культури, то фермери Польщі роблять сири, ковбаси, молочну продукцію, кондитерські вироби, харчові концентрати, консервацію, фрукти, овочі - цей список можна продовжувати і продовжувати.

Основні проблеми, які гальмують розвиток ОСГ, такі.

1. Слабке законодавче забезпечення сімейних ферм, відсутність дерегуляції.

2. Незавершена земельна реформа.

3. Постійні перевірки з боку правоохоронних органів.

4. Відсутність статусу аграрного виробника.

5. Відсутність коштів для розвитку.

6. Слабка державна і фінансово-кредитна підтримка, високі відсотки за кредитами.

7. Відсутність доступу до організованого ринку збуту продукції.

8. Низькі закупівельні ціни - основні прибутки отримують посередники.

9. Відсутність якісних засобів виробництва.

10. Низьке та неефективне інформаційно-консультаційне забезпечення.

Держава, не приділяючи уваги 4 млн одноосібників, робить стратегічну помилку. Ці люди могли б зайти в організований ринок і виробляти безпечну та якісну продукцію. За відсутності засобів виробництва, низьких кредитних ставок, соціального захисту та державної підтримки вони не можуть цього робити.

Люди у сільській місцевості кинуті напризволяще. Деякі, найсильніші та найбільш підприємливі, ще тримаються на плаву, але їх небагато. Інші - продають свої паї, віддають майно тим, хто консолідує землі, - агрохолдингам, великим аграрним підприємствам або просто перекупникам - та перебираються у місто.

Це призводить до того, що ми перетворюємося на країну-виробника винятково сировинної продукції, не створюємо додану вартість і втрачаємо внутрішній баланс у сільському господарстві. Підхід вкрай хибний, не державницький.

Одноосібникам слід створити умови для роботи і вони переростуть у 1,5 млн потужних сімейних ферм. Це буде справжній аграрний середній клас. Саме середній клас є основною соціальної та економічної стабільності, рушієм прогресу.

Вони будуть виробляти не 7% аграрної продукції, як зараз, а вдесятеро більше. Вони забезпечать продовольчу безпеку країни і повністю змінять баланс експорту.

Будуть створюватися робочі місця, розбудовуватиметься сільська інфраструктура. Простий селянин інтегруватиметься в організований ринок, що дозволить збільшити виробництво якісної екологічної продукції та її експорт.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: