Свинські тарифи

Свинські тарифи

Якщо раніше квитанцію на дві третини оплачував уряд, то зараз частка дотації буде значно менша. Не тарифи виросли, а дотації зменшилися.
Середа, 4 березня 2015, 16:56
Святослав Павлюк, Київ

На початку 1980-х, коли я був малим школярем, всі свої канікули я проводив у бабці з дідом в селі.

Двічі на тиждень дідо давав мені рубель двадцять і посилав у магазин по вісім буханок хліба.

Вісім буханок, розбавлених трохи картоплею, трохи травою вистачало на півтижня годувати дві свині і два десятки курок.

Питань у мене не виникало. У черзі зі мною стояли десятки інших мешканців райцентру. Хліб коштував 15 копійок, свині росли, ковбасу дід робив неперевершену.

Певний шок для селян і для мене настав наприкінці 1980-х, коли виявилося, що хліб коштував насправді 60-70 коп, зерна в СРСР не вистачало, ми його купували в Канади за валюту, з борошна пекли хліб, а я його згодовував свиням.

Я довго не міг зрозуміти, чим ще можна годувати свиней і курок, щоб вони не вимерли з голоду. Як виявилося, весь світ знав. Комбікорми і в нас прижилися відразу, як лишень у держави скінчилися дурні гроші на дотування.

Хліб став коштувати стільки, скільки він коштує, і споживання цього "соціального продукту" впало в рази. На початку 1980-х держава не могла собі дозволити сказати правду, що свого хліба не вистачає, і що коштує він набагато дорожче. Найбільше на цьому заробили канадські фермери, які продавали нам зерно.

20 років незалежності України населення живе міфом про дешевий газ, дешеву електроенергію, вугілля і тепло. Вони у нас живуть відповідно в трубі, розетці, батареї. Більшість мешканців не задумується, як вони туди потрапляють.

За 20 років люди звикли, що рахунком за енергію в сімейному бюджеті можна знехтувати. Вони живуть переконанням, що покривають повну вартість спожитих енергетичних послуг, а тому мають право робити з цими послугами все, що заманеться, і використовувати стільки, скільки можна.

Я не пригадую політика, який би вийшов на трибуну перед виборами і сказав: "Ваше тепло на три чверті оплачує уряд з ваших же податків. Вашу електроенергію на дві третини оплачує український бізнес. Значну частину вашого газу ви берете в борг, і платити за нього будуть ваші діти".

Відбувається це точно так само, як з хлібом для свиней: держава дотує продавця, а не споживача, створюючи ілюзію дешевого продукту але вбиваючи економічні мотиви впроваджувати енергозберігаючі технології.

Українське населення споживає у домашніх плитах і колонках стільки газу, як все населення, теплоенергетика і промисловість Польщі, ВВП якої утричі вищий.

 Фото УП

"А де український газ?" - спитають мільйони. Він є, але його недостатньо. У січні 2015 року 90% валютних інтервенцій Нацбанку пішло на купівлю газу за кордоном. Це, до речі, відповідь на питання, чому долар такий дорогий, і чому газ, куплений за дорогий долар, тягне вгору ціну на газ і тепло у гривнях.

Якщо порівняти суму енергетичних субсидій за останні десять років, то ця сума буде дуже схожою із зовнішнім боргом України за останні десять років.

Держава має гігантські борги. "Нафтогаз" також фактично банкрут, який тримається на плаву за рахунок держави. Вся інфраструктура країни дірява, і єдиний, хто на цьому заробив, - "Газпром", у якого ми купуємо ресурс.

У тому, що в Росії є гроші на нові танки і ракети, а в нас їх нема, - внесок кожного споживача газу. Спалюючи нібито дешевий імпортний газ, ми раділи, що ми така крута країна, де хлібом можна годувати свиней.

Оголошене зростання ціни на газ для населення є правильним кроком. Біда в тому, що уряд не зумів нормально пояснити населенню, чому це сталося, сором'язливо киваючи на домовленість з МВФ.

Фонд справедливо зауважує, що держава у переддефолтному стані не може далі роздавати третину національного бюджету на енергетичні субсидії всіх рівнів, як це було у 2014 році. Цього не дозволяють собі навіть нафтодобувні держави.

МВФ хоче отримати свої гроші назад і тому просить показати, як ми їх будемо повертати. Однак при існуючих цінах ми кредит просто проїмо.

Останнє підвищення ціни на газ не є ростом тарифу, він мало змінився з 2014 року. Проте якщо раніше квитанцію на дві третини оплачував уряд, то зараз частка дотації буде значно менша. Не тарифи виросли, а дотації зменшилися, і саме це повинен би сказати прем'єр людям. Хочете споживати - платіть.

Фото nashaotdelka.ru

Бюджетні гроші потрібні на інші витрати, в країні війна. Гроші на дотації скінчилися, прийміть це як реальність і як розплату за марнотратство попередніх десятиліть.

Споживачі ніколи напряму не впливають на ціну товару. Споживачів повинен більше турбувати розмір квитанції, а не тариф на газ. При скороченні непродуктивних втрат у будівлі, при утеплення теплотрас і будинків квитанція може і не змінитися, але об'єм споживання значно зменшиться.

Значить, непотрібного газу ми в "Газпрому" купувати не будемо, а гроші вкладемо у свої будинки. Я бачив дитсадки, які скорочували споживання тепла на 78%. Наш шлях в енергетиці - скорочення потреби в енергії, а не банальне заміщення газу дровами, що намагаються зробити високі чиновники.

Процес не буде простим, він починається в найгірший момент. Вимиті обігові кошти енергетики, нема адекватних планів з термічної модернізації, енергетичних менеджерів у містах, повного обліку, фахівців і структур, які можуть відстоювати інтереси споживача і контролювати якість енергетичних проектів.

Країна не створила системи фінансового стимулювання утеплення будинків. Країна не дає доступних кредитів, і ставка Нацбанку вбиває економічний процес.

Проте якщо ми хочемо пережити наступну зиму, вже у квітні треба ставити засоби обліку і регулювання у всі будинки, модернізувати внутрішні мережі, утеплювати фасади і робити це комплексно. Поляки зробили це 20 років тому.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
powered by lun.ua